- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
- •Лекція №3 (самостійне вивчення)
- •Тема «Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки»
- •План навчального заняття
- •1.Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків. Рівні надзвичайних ситуацій.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2).За масштабами та глибиною надзвичайні ситуації (нс)
- •2. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей
- •2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз – методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •6.2. Система життєдіяльності
- •2.3. Системний (або комплексний) аналіз безпеки життєдіяльності
- •Система “людина – машина – середовищ е” гарантує досягнення таких цілей:
- •Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки
- •3. Обґрунтування категорії ог за рівнем загрози та ступенем їхньої захищеності. Основи теорії катастроф
- •3.1. Основи теорії катастроф
- •4. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій.
2.3. Системний (або комплексний) аналіз безпеки життєдіяльності
Системний аналіз безпеки життєдіяльності потребує розгляду людини як ланки в системі “людина – машина – середовище існування ”.
У своїй життєдіяльності людина, керуючись певною ціллю, діє на машину й отримує конкретний результат. Щоб досягти максимального погодження результатів з поставленою ціллю, вводяться зворотні зв’язки для коректування дій. Дуже часто в цій системі життєдіяльності людини з’являються шкідливі й небезпечні фактори, які діють на неї. Тоді в систему вводиться захист людини. У наш час актуальним є не тільки захист людини від виробництва і навколишнього природного середовища, а й захист навколишнього природного середовища від людини та виробництва. На цю систему діють у відповідних умовах фактори надзвичайних ситуацій. Система повинна в цих умовах стійко функціонувати і забезпечувати захист людини.
Система “людина – машина – середовищ е” гарантує досягнення таких цілей:
отримання результату життєдіяльності, необхідного людині;
забезпечення безпеки життєдіяльності людини;
недопущення появи вражаючих і зменшення дії небезпечних і шкідливих факторів до допустимих значень, які не сприяють втраті працездатності й погіршенню здоров’я людини;
зменшення небезпечної дії життєдіяльності людини на навколишнє середовище і залучення необхідних захисних мір;
забезпечення стійкості функціонування і захисту людини при дії різних факторів надзвичайних ситуацій.
Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки
Ідентифікація небезпек – знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків.
Головне в ідентифікації – встановлення можливих причин прояву небезпеки. Цілком ідентифікувати небезпеки дуже важко. Наприклад, причини деяких аварій і катастроф залишаються нез’ясованими довгі роки або назавжди. Можна говорити про різний ступінь ідентифікації: більш-менш повної, наближеної, орієнтованої і т.п.
Забезпечення БЖД – це процес здійснення системи правових, політичних, соціально-економічних та профілактичних заходів, спрямованих на запобігання проявленню небезпек, захист життя і здоров’я людей у будь-яких умовах їх існування.
Проблему забезпечення БЖД доцільно розв’язувати у двох напрямах:
у повсякденних умовах життя і діяльності людей, тобто на виробництві й у побуті (на вулиці, вдома, у місцях відпочинку тощо);
в умовах НС, що характеризуються різкими і масштабними змінами обставин.
Методологія забезпечення БЖД передбачає вирішення таких завдань:
Ідентифікації (розпізнавання, виявлення) небезпек: джерела і вид небезпеки, просторові і часові координати, причини проявлення небезпек, можлива шкода та ін.
Профілактики небезпек: локалізація (усунення) причин проявлення небезпек,
зниження ймовірності їх проявлення з урахуванням економічної вигоди в ме-
жах допустимого ризику.
Упровадження заходів захисту людей, зниження негативних наслідків небез-
пек.