Методичні рекомендації до заняття

Змістом драматична поема Лесі Українки пов’язана із ХУІІ ст.. – добою Руїни, Петра Дорошенка, якого називали сонцем Руїни. Цьому періоду присвячений твір П.Куліша «Чорна рада», що був написаний на основі козацьких літописів і втілював ідею прогресивності козацької верхівки та руїнницьких дій «черні» - простого козацтва. Цей період цікавив багатьох письменників ХІХ ст. До історичних творів, присвячених Руїні, належать вірш Т.Шевченка «Заступила чорна хмара та білую хмару», повість М.Костомарова «Чернігівка», історична повість Д.Мордовця «Дві долі», історична драма Л.Старицької-Черняхівської «Гетьман Дорошенко».

Історичний побут в романі П.Куліша «Чорна рада» освітлено по-новому: автор звертає увагу не на зовнішню боротьбу, а на боротьбу класову в самій Україні. Боротьба відбувається між міщанами, хліборобами, з одного боку, та козацькою старшиною – з іншого. Носіями громадської основи в романі є Сомко і Шрам.

Поема «Бояриня» запозичує історичну ситуація як тло авторських рефлексій щодо важливих питань української нації – її самобутності, цілісності українства. За задумом авторки поема не мала на меті відтворення історичного минулого України на відміну від інших творів, які змальовують цю історичну добу. Спільними в «Боярині» та в «Чорній раді» є:

1. Доба П.Дорошенка.

2. Українська національна ідея.

3. Історичне джерело – використання творів М.Костомарова.

4. Мотив ностальгії.

5. Московське оточення й звичаї Москви.

6. Використання легенди про Каїна та Авеля.

Слід звернути увагу на проблематику твору:

1. Проблема кохання, родини.

2. Проблема зради, присяги.

3. Стосунки України й Москви. Трагедія боротьби України. Проблема українства, що немає єдності.

4. Трагедія мужньої жінки. Проблема емансипації жінки.

В творі письменниця наводить приклади історичних явищ в Україні й Москві, особливості побуту, звичаї, народні пісні тощо.

Заняття № 3

Тема. Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня»

План

1. Фольклорно-міфологічна основа драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», її тема, композиція.

2. Система образів, прийоми творення їх.

3. Ідейно-художня спорідненість «Лісової пісні» з «Тінями забутих предків» М.Коцюбинського, «В неділю рано зілля копала» О.Кобилянської.

4. Своєрідність жанру, стильові особливості.

Питання для самостійної роботи:

1. Характеристика образу дядька Лева.

2. Авторські міфологічні образи твору.

Література

1. Пономарьов П. Фольклорні основи «Лісової пісні» Лесі Українки // Матеріали до вивчення історії української літератури у 5-ти т. – Т.4. – К., 1961. – С.201-218.

2. Бабишкін О. Драматургія Лесі Українки. – К., 1963. – С228-258.

3. Кордун В. Фольклорно-міфологічна образність у структурі «Лісової пісні» // Народна творчість та етнографія. – 1983. - №3. – С.60-65.

4. Яценко Н. «Лісова пісня» у контексті драматичних творів Лесі Українки // Радянське літературознавство. – 1987. - №9. – С.49-57.

5. Борисюк Т. Фольклор і міфологія «Лісової пісні» // Народна творчість та етнографія. – 1991. - №2.

6. Давидюк В. Підтекстова міфологічна символіка «Лісової пісні» // Дивослово. – 1994. - №2. – С.6-10.

7. Бабій Ф. Про назву твору «Лісова пісня» та імена її персонажів // Дивослово.- 1995. - №2. – С10-14.

8. Поліщук Я «Лісова пісня» Лесі Українки: неопоганство і семантика міфу // Дивослово. – 2000. - № 3. – С.2-7.

9. Скупейко Л. Казка і міф у драмі Лесі Українки // Слово і час. – 2000. - №8. – С.55-65.

10. Розвозчик М. Мавка – новий тип особистості у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2009. - № 3. – С.138-141.