КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ

КИРИЛЕНКО В.Г.

ОСНОВИ ДЕФЕКТОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ КНЛУ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ПРАКТИЧНА СЛУЖБА В СИСТЕМІ ОСВІТИ»

КИЇВ - 2012

ЗМІСТ

		Стор.
1	Цілі і завдання дисципліни
2	Зміст навчальної дисципліни
3	Тематика контрольних робіт
4	Зміст лекцій, семінарсько-практичних занять
5	Вимоги до рівня засвоєння знань
6	Перелік питань до підсумкового контролю
7	Навчально-методичне забезпечення дисципліни
8	Список рекомендованої літератури
9	Термінологічний словник

Пояснювальна записка

Сучасні практичні психологи посіли значне місце в системі надання психологічної допомоги в закладах освіти, де основним завданням є професійне визначення умов для позитивного розвитку та переживання дитиною дошкільного та шкільного дитинства. Психологічна служба освіти поєднала в одне ціле науку про розвиток дитини та практику реалізації можливостей цього розвитку в умовах сучасного освітнього простору. Саме сучасна взаємодія науки та практики, взаємообумовлена психологічними явищами і педагогічними умовами, породжена складністю самого явища практичної психології освіти і її безпосереднього виконавця – шкільного психолога.

Таким чином, дисципліна «Психологічна служба в системі освіти» - це необхідна частина системи підготовки студентів до професійної діяльності психолога в закладах освіти.

Навчальна дисципліна “Психологічна служба в системі освіти” спрямована на формування у студентів КНЛУ потреби в розумінні необхідності надання психологічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу як в теоретичному, так і в практичному напрямі фахової підготовки. Удосконалення знань відбуватиметься не тільки шляхом набуття практичного досвіду, а й зростанням вимог до загальної та професійної культури психолога, до рівня його підготовки.

Програма «Психологічна служба в системі освіти» є професійно-орієнтованим курсом в си­стемі підготовки практичних психологів і дозволяє розглядати отримані знання, відповідно до необхідного практичного рівня студентів через оволодіння навичками і прийомами всіх видів психологічної допомоги у роботі з особистістю дитини, що є одним із основних завдвнь дисципліни.

При розробці даної програми ми виходили наявного досвіду розвитку психологічної служби в системі освіти, маючи на меті ознаймлення студентів з проблемами, напрямами і технологіями психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу.

Мета курсу полягає у підвищенні фахової компетенції майбутніх практичних психологів здійснювати професійну допомогу школярам з різними освітніми потребами, розширенню свідомості студентів про можливості практичної психології в системі освіти, у наданні знань, необхідних для успішної практичної діяльності в якості психолога і підготовці студентів до професійної діяльності у всіх ланках освітнього простору – від дитячих садочків, шкіл, інтернатів, гімназій, ВПТУ і коледжей до психологічних, соціально-психологічних, реабілітаційних центрів всіх рівнів.

Вихідними концептуальними положеннями і теоретичними засадами при розробці курсу стали нормативно-правові документи з питань психологічної допомоги та психологічного супровіду процесу навчання в закладах освіти, новітні досягнення соціально-психолого-педагогічної науки у сфері вчительської діяльності, положення про психологічну діяльність, яка спрямована на збереження психічного здоров'я, виправлення та компенсації соціально-психологічних, та психолого-педагогічних відхилень учасників навчально-виховного процесу на основі гуманістичних стосунків, творчої свободи та самореалізації суб’єктів освітньої діяльності, зокрема:

• знання основ нормативно-правового забезпечення діяльності практичного психолога в закладах освіти як важливої складової професійної діяльності;

• формування професійної компетентності, продуктивності використання психологічних технологій як складових професійної діяльності.

Основний зміст програми взаємопов'язаний з теорією загальної психології і педагогіки, психологічною психологією, віковою психологією, соціальною психологією, психодіагностикою. Ці курси вже вивчені чи вивчаються студентами паралельно з курсом «Психологічна служба в системі освіти».

Викладання дисципліни передбачає знання основ загальної, вікової та педагогічної психології, загальної педагогіки. При розробці курсу враховувався зміст інших навчальних дисциплін, які були опановані раніше.

Необхідино зауважити, що в програмі висвітлені питання створення соціально-психологічних служб в начальних закладах, де особлива увага приділяється учням з певних соціальних категорій.

Завдання курсу:

• Знайомство з особливостями психологічного консультування в системі осмвіти.

• Розкриття основних методологічних підходів до вирішення проблем психології в освіті.

• Розкриття основних методологічних підходів до вирішення проблем психології і освіті.

• Ознайомлення студентів з основними напрямами діяльності практичного психолога в закладах освіти.

• Ознаймлення з необхідними для роботи діагностичними та корекційно-розвивальними методиками.

• Вивчення загальних питань організації і функціонування психологічної служби системи освіти.

- Знайомство з можливими способами організації і проведення навчальних занять, спрямованих на розуміння сутності особистісно-орієнтованої психологічної допомоги.

Зміст курсу орієнтується на принцип гуманного ставлення до людини, віри і її можливості у подоланні власних проблем, у формуванні позитивного ставлення до здорового способу життя та психічного здоров'я.

В межах курсу представлені для вивчення та засвоєння наступні розділи дисципліни «Психологічна служба в системі освіти»:

1. Психологічна служба в освіті

2. Діяльність практичного психолога освіти

3. Дитяча практична психологія

Вимоги до рівня засвоєння змісту дисципліни.

Студенти повинні знати:

• науково-теоретичні основи курсу: предмет, задачі, принципи та методи дефектології

• анатомію та фізіологію органів людини, сучасні концепції особистості аномальної дитини,

• напрями корекційно-виховної роботи в навчальних закладах,

• особливості компенсаторних процесів при різних видах аномалій

• причини різних аномалій та особливості аномального розвитку;

• закономірності психічного онтогенезу;

• закономірності психічного дизонтогенезу;

• види дизонтогеній;

• етіологію порушень розвитку;

• психолого-педагогічні особливості розвитку дітей різними аномаліями розвитку;

• особливості навчання та виховання дітей з різними вадами розвитку.

Студенти повинні вміти:

• визначати вид дизонтогенезу; диференціювати види та ступені порушення особистості,

• проводити психологічний аналіз особистості аномальної дитини;

• робити порівняльний аналіз психічного розвитку дітей з різними аномаліями;

• володіти психологічним інструментарієм спілкування з аномальною дитиною;

• добирати адекватні методики обстеження аномальної дитини та засоби корекції у відповідності з прогнозом,

• проводити корекційну роботу, враховуючи дефект у цілому,

• визначати індивідуальні завдання компенсаторно-корекційної роботи.

• надавати консультативну допомогу дітям та батькам дітей, які мають труднощі під час навчання,

• організовувати і керувати педагогічною взаємодією, аналізувати себе і свою діяльність та ефективність роботи.

Студент повинен володіти:

• уміннями психотерапевтичної, діагностичної та корекційної роботи;

• прийомами і техніками психокорекції та психореабілітації дітей з особливими психофізичними потребами;

• методами психологічної корекції та реабілітації сімей, в яких виховується дитина з вадами розвитку;

• системою знань про закономірності і принципи психофічного розвитку дітей, вміти розпізнавати дефекти розвитку;

• теоретичними знаннями у галузі дефектології;

• основними методами дефектології і навичками її використання;

• уміннями профілактичної, психотерапевтичної, діагностичної, консультативної і корекційної роботи;

• навиками роботи з різними категоріями дітей з особливими потребами та їх батьками і вихователями.

Основні методи і засоби навчання у процесі вивчення курсу: лекції, бесіди, навчальні дискусії, моделювання психолого-педагогічних ситуацій, самоаналіз, самоконтроль, тести, тренінги, сюжетно-рольові та навчально-педагогічні ігри, семінарсько-практичні заняття.

У процесі засвоєння змісту курсу формуються вимоги до рівня володіння студентами знаннями, уміннями та навичками, які узагальнюються у вигляді заліку. Складаються орієнтовні завдання до заліку, зразки тестових завдань, матеріали з розв’язання психологічних ситуацій і розвивально- корекційних завдань.

Формою контролю є залік / екзамен.