1.2.4 Біотичний потенціал

Чугуївський район розташований у Середньоросійській лісостеповій фізико-географічній провінції, належить до вологої, теплої агрокліматичної зони.

В Чугуївському районі є водна артерія річка Сіверський Дінець,яка розділяє район на лівобережжя та правобережжя. Лівобережжя р. Сів. Дінець віднесено до барвистого ковилового степу. правобережжя р. Сів. Дінець - до південного лісостепу[3].

Природна лучно-степова рослинність майже не збереглася. Ліси займають 4552 га. Основні деревні породи — сосна звичайна, дуб звичайний, осика, вільха клейка, або чорна, яблуня лісова тощо. Відсоток природних та напівприродних територій становить 27,33. Флора району включає близько 140 видів лікарських рослин.

Ці ліси значною мірою впливають на енерго - та масообмін в біосфері, на її функціонування, формування природних умов, трансформацію кліматичних, гідрологічних, геохімічних та інших факторів в межах району і за його межами. Вони попереджають посухи та суховії. Вони поглинають вуглекислий газ, однак їх роль не обмежується підтриманням рівноваги кисню. Ліси здатні активно перетворювати хімічні атмосферні забруднення, особливо газоподібні. Найбільшу окисляючу здатність мають хвойні, а також деякі види верб, лип, беріз, що характерні для Чугуївського району. Ліс може поглинати і окремі компоненти промислових забруднень (пил, вуглеводні та ін.). Дерева, зокрема хвойні, виділяють фітонциди, які вбивають хвороботворні мікроби, оздоровлюють повітря [8,11].

Рослинність заплавних луків формується в заплавах річки і затоплюється повеневими водами. Різнотрав'я на луках утворюють: герань лучна, підмаренник справжній, деревій, полин високий, молочай болотний [3]. Для заплавних луків характерне порушення та знищення трав'яного покриву внаслідок випасання худоби. Ці землі використовуються під пасовиська та сіножаті. Також має місце проблема засмічення луків побутовими відходами.

Болотяна рослинність розташована смугами або поясами. Тут можна зустріти різні види осоки, очеретняк звичайний, види рогозу.

Лучно-степова рослинність представлена такими видами, як: пирій повзучий, куничник наземний, конюшина польова, конюшина середня, люцерна серповидна, вівсяниця румунська, лядвенець рогатий, синяк звичайний, полин австрійська, полин справжній, полин, тонконіг вузьколистовий, підмаренник справжній, дзвоник скучений, льонок звичайний, вероніка дібровна, вероніка австрійська, свербіжниця польова, скабіоза жовта, шавлія мутовчаста, шавлія лучна, берізка польова, кульбаба лікарська, подорожник степовий та ін.

У районі заповідано 9 територій місцевого значення: 8 заказників (3 — ландшафтних, 1 — ботанічний, 4 — ентомологічних) та 1 заповідне урочище. Загальна площа територій ПЗФ складає 4131,7 га, що становить 3,56 % від усієї площі району[15].

В 1984 році на площі 248 га було створене лісове заповідне урочище під назвою «Миколаївські насадження». Це унікальний природний комплекс, створений на ярково-балковій системі: насадження штучного походження віком 65-70 років, багатий породний склад, живий ґрунтовий покров представлений великою кількістю видів, існують лікарські рослини. Насадження є притулком великої кількості корисних птахів.

В 1984 році створюються ентомологічні заказники: «Струмок» (в районі села Студенок), «Михайлівський» (біля села Михайлівка), «Мосьпанівський» (в районі села Мосьпанове).

В 1991 році був створений ландшафтний заказник «Кочетоцька лісова дача» в Кочетоцькому лісництві, площа якого становить 2160,3 га. Це рідкісний природний комплекс, який сформувався на водорозділенні річок Тетлежка та Бабка, що впадають в річку Сіверський Донець.

Насадження представлені липовими дібровами природного та штучного походження віком 60-170 років. Різноманітний тваринний світ: тут мешкають лось, олень благородний, кабан, сарна, вовк, лисиця, борсук.

В 1992 році створено ентомологічний заказник під назвою «Кочетоцький» площею 50 га, розташований в районі смт Кочеток. В долині річки Сіверський Донець — багата степова рослинність, різноманітний тваринний світ. На схилах правого берегу зустрічаються понад 100 видів різнотрав'я: конюшина, душиця, звіробій, різні види гвоздики, волошок, коров'яків. Також є льон український, вітряниця лісова, чабрець міловий, ісоп мілів — рослини, які занесені до Червоної книги. У заказнику мешкає багато птахів: озерна чайка, чорна та білокрила качка. Тут гніздяться: качки, крякви, кулики, рідко чирок-трескунок, зрідка зустрічаються лисуха, чапля біла. В період весняно-осінніх міграцій тут зупиняються гуси, сірі журавлі — птиці, які занесені до Червоної книги.

З 1993 року існує ботанічний заказник «Ковиловий степ», створений в районі села Зелений Колодязь для охорони рідкісних та зникаючих видів рослинності, степового ландшафту та корисної для сільського господарства ентомофауни. Площа заказника — 78,0 га.

У 1997 році створено ландшафтний заказник «Малинівський» загальною площею 2256,7 га. Тут, на лівобережних терасах річки Сіверський Донець, ростуть високопродуктивні соснові насадження штучного походження, деякі з них посаджені ще військовими поселенцями на початку ХІХ століття. У цьому заказнику зберігся багатий рослинний та тваринний світ [15].

Лісові заказники місцевого значення створюються з метою охорони комплексу нагірних типів лісу на корінному правому березі долини р. Сів. Дінець. Унікальний еталон свіжих кленово-липових дібров[10].

Оцінивши флору Чугуївського району, лісистість території можна визначити біотичний потенціал, тобто властивість ландшафту зберігати або відновлювати генофонд, біологічне різноманіття і стійкість екосистем різного рівня.

Біотичний потенціал — це властивість ландшафту (особливо природно-заповідних об'єктів) зберігати або відновлювати генофонд, біологічне різноманіття і стійкість екосистем різного рівня. Його територіальний аспект можна певною мірою дослідити за допомогою гідротермічного потенціалу продуктивності фітомаси (К_р.), що характеризує приріст фітомаси даної екосистеми. Розраховують за формулою (1.5) [4]:

К_р=W·Т_в/36P (1.5),

де: W - середньорічне продуктивне зволоження, мм; Р - середній річний радіаційний баланс, ккал/см² в рік; Т_в — період вегетації, декади; К_р корелює з фактичним приростом фітомаси в різних типах ландшафтів. Ця залежність має лінійний характер: y = 24х — 10, де х — значення К_р.

Середньобагаторічна кількість опадів, за даними Харківського обласного центру з гідрометеорології , на території Чугуївському району складає 515,2 мм. Середній річний радіаційний баланс - 42,2 ккал/см² Період вегетації оцінюється за періодом переходу температури через +5°С. У Чугуївському районі це відбувається навесні - у першій декаді квітня (02.04), восени - у першій декаді жовтня (08.10). Тобто вегетаційний період у районі триває 186днів, тобто 16 декад [27].

Отже, за методикою В.А. Барановського гідротермічний потенціал продуктивності фітомаси для Чугуївського району становить:

Кр=5,4;

Гідротермічний потенціал продуктивності фітомаси корелює з фактичним приростом фітомаси в різних типах ландшафтів ця залежність має лінійний характер [4]:

У=24х- 10

де, х - значення гідротермічного потенціалу продуктивності фіто маси,

у - приріст фіто маси даної екосистеми.

Отже, фактичний приріст фітомаси для лісостепового ландшафту Чугуївського району становить:

у=24/5,4- 10= 119,6

Отримані значення гідротермічного потенціалу продуктивності фітомаси - 5,4 та фактичного приросту фітомаси - 119,6 є середнім та типовим для лісостепового ландшафту, до якого і належить Чугуївський район. Це говорить про здатність до часткового відновлення екосистем після збурення та зміни. Оцінюючи результати антропогенного впливу, слід відзначити, що ліси Чугуївського району значно змінились під впливом діяльності людини. До цього слід додати, що більша частина площі лісових ландшафтів замінена на антропогенні та техногенні ландшафти та назавжди похована під бетонними та асфальтованими спорудами. Природна рослинність залишилась переважно на землях, що не використовуються в сільському господарстві або не придатні для забудівлі, раніше безлісі, переданих для залісення в держлісфонд.