- •Лекція 2. Повітряне середовище міста
- •Функції атмосфери та процес її самоочищення
- •Джерела викиду в атмосферу забруднюючих речовин
- •Заходи захисту повітряного басейну міст
- •Організація санітарно-захисних зон.
- •Архітектурно-планувальні заходи.
- •Інженерно-організаційні заходи.
- •Маловідходні і безвідходні технології.
- •Використання технічних засобів та технологій очищення викидів.
Заходи захисту повітряного басейну міст
Організація санітарно-захисних зон.
Об'єкти, що є джерелами виділення в навколишнє середовище шкідливих та з малоприємним запахом речовин, слід відокремлювати від житлової забудови санітарно-захисною зоною (СЗЗ).
Розміри нормативної СЗЗ до межі житлової забудови встановлюють в залежності від потужності підприємства, особливостей технологічного процесу виробництва, характеру та кількості речовин, що виділяються в атмосферу. У відповідності з санітарною класифікацією промислових підприємств розміри СЗЗ встановлють у межах від 50 до 1000 м в залежності від класу небезпеки підприємства (табл. 1).
СЗЗ не можна розглядати як резервну територію і використовувати для розширення промислового майданчика. На території СЗЗ допускається розташування об'єктів більш низького класу шкідливості, ніж основне виробництво (склади, гаражі, автостоянки).
Таблиця 1
Нормативні розміри санітарно-захисних зон
Клас небезпеки підприємства |
Розмір захисної зони, м |
1 |
1000 |
2 |
500 |
3 |
300 |
4 |
100 |
5 |
50 |
Розмір СЗЗ до межі границі житлової забудови необхідно встановлювати:
для підприємств з технологічними процесами, які є джерелами забруднення атмосферного повітря – безпосередньо від джерела забруднення (димарі, шахти, аераційні ліхтарі будинків, місця завантаження – розвантаження сировини),
для підприємств, будівель та майданчиків з технологічними процесами, які є джерелом шуму, вібрації, електромагнітних хвиль, радіочастот;
для електростанцій та котелень – безпосередньо від димових труб.
Територія СЗЗ має бути облаштована та озеленена. При проектуванні благоустрою СЗЗ необхідно зберігати існуючі зелені насадження. Зі сторони селітебної зони належить передбачати смугу деревино-чагарникової рослинності шириною не менше 50 м, а при ширині зони до 100 м - не менше 20 м.
Розміри СЗЗ уточнюються при розрахунках розсіювання пилогазових викидів і можуть бути більше чи менше нормативних. Якщо розрахунковий розмір СЗЗ більше нормативного, то приймаються заходи для пониження об'єму пилогазових викидів чи розмір СЗЗ встановлюється по розрахунку.
Архітектурно-планувальні заходи.
До архітектурно-планувальних заходів відносяться: вибір території і площадки під будівництво підприємства, взаємопов’язане розташування жилих будинків – цехів підприємств – зелених зон міста. Підприємства повинні розташовуватись на рівній та провітрюваній території. Житлова забудова бажано повинна бути нижча ніж джерело викиду підприємства. Також бажано розташовувати підприємства за межами міста з невітряної сторони з обов’язковим врахуванням рози вітрів.
Інженерно-організаційні заходи.
Зниження інтенсивності руху автомобілів; покращення організації руху автотранспорту (розв’язки, окружні дороги, зелені хвилі); збільшення висоти димарів промислових підприємств (якщо Н=100 м, то радіус розсіювання 25 км, якщо Н=250 м – 75 км. Наприклад, в Канаді в м. Садбері висота димохідної труби на мідно-нікелевому заводі становить 400 м.); підвищення швидкості руху газів в димарях.