- •Тема 2. Гарантії прав працівників на охорону праці
- •I. Основні питання
- •1. Поняття та види гарантій прав працівників на охорону праці.
- •2. Загальні гарантії прав працівників з охорони праці. – це ті, які стосуються усіх працівників у будь – якій галуззі.
- •2.1. Гарантії прав працівників з охорони праці під час укладення трудового договору.
- •Право на інформацію з питань охорони праці (також стосується і виду під час дії тд)
- •Обмеження прийняття на роботу протипоказану здоров 'ю працівника.
- •2.2. Гарантії прав працівників з охорони праці під час дії трудового договору.
- •2.3. Гарантії прав працівників з охорони праці під час припинення трудового договору.
- •3.1.1. Забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.
- •3.1.2. Забезпечення працівників молоком та рівноцінними харчовими продуктами.
- •3.1.3. Забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчуванням.
- •3.1.4. Забезпечення працівників газованою солоною водою.
- •3.1.5. Умови та порядок надання скороченого робочого часу.
- •3.1.6. Умови та порядок надання оплачуваних перерв санітарно – оздоровчого характеру.
- •3.1.7. Умови та порядок надання щорічної додаткової відпустки за роботу у важких і шкідливих умовах праці.
- •3.1.8. Особливості оплати праці працівників за роботу у важких і шкідливих умовах праці.
- •4. Гарантії прав жінок з охорони праці.
- •4.1. Гарантії прав з охорони праці усіх працюючих жінок.
- •4.2. Гарантії прав з охорони праці жінок у зв’язку з їх материнством.
- •6. Гарантії прав з охорони праці осіб з пониженою працездатністю.
Тема 2. Гарантії прав працівників на охорону праці
I. Основні питання
1. Поняття та види гарантій прав працівників на охорону праці.
Встановлення гарантій у нормативному порядку є однією з умов ефективної реалізації прав громадянина і людини. Законодавство України про охорону праці передбачає комплекс гарантій, спрямованих на реалізацію конституційного права на безпечні і нешкідливі умови праці. Позитивною рисою Закону України "Про охорону праці" є те, що цьому питанню присвячено окремий розділ.
Можна виокремити декілька видів гарантій прав працівників на охорону, поклавши в основу класифікації різні критерії.
Залежно від джерела трудового права, яке їх встановлює, гарантії поділяються на:
- гарантії, що встановлюються у нормативно-правових актах. Наприклад, право відмовитися від виконання робіт, якщо створилася виробнича ситуація, яка загрожувала життю працівника;
- гарантії, що встановлюються в договорах про працю:
а) нормативно-правових договорах, наприклад, у колективних договорах і угодах;
б) індивідуальних угодах про працю, наприклад, трудових договорах (контрактах).
У договорах про працю передбачаються гарантії двох груп. До першої належать гарантії, право на одержання яких встановлено у нормативно-правових актах, а конкретизація порядку реалізації цього права, визначення кількісної та якісної характеристики гарантії віднесено законодавцем до компетенції сторін договорів про працю. Наприклад, згідно ч.2 ст.7 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 р. конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці встановлюється колективним договором. Другу групу становлять додаткові гарантії, які або не передбачені у нормативно-правових актах, або передбачені у них, але надаються у більшому розмірі. Наприклад, колективним договором передбачено надання додаткового комплекту спецодягу понад встановлені норми.
За періодом існування трудових відносин можна виділити гарантії, що встановлюються:
- під час виникнення трудових відносин. Наприклад, заборонено укладати трудові договори з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я;
- під час дії трудових відносин. Наприклад, на час зупинення експлуатації цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування за працівниками зберігається місце роботи;
- під час припинення трудових відносин. Наприклад, працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про охорону праці.
За об'єктом трудових відносин гарантії встановлюються щодо:
- умов праці. Наприклад, працівникам встановлюється гарантія щодо відповідності умов праці вимогам актів про охорону праці;
- робочого часу. Для працівників, що працюють у шкідливих і небезпечних умовах, встановлюється скорочена тривалість робочого часу;
- часу відпочинку. Працівникам, що працюють у шкідливих і небезпечних умовах, надається додаткова щорічна відпустка у зв'язку з роботою в таких умовах праці;
- заробітної плати. Працівникам, що працюють у шкідливих і небезпечних умовах, встановлюється доплати та надбавки за роботу в таких умовах;
- трудової дисципліни. Наприклад, працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що загрожує його життю і здоров'ю. Така відмова не вважається порушенням трудової дисципліни.
За методами забезпечення розрізняють гарантії, що забезпечуються шляхом:
- встановлення організації та управління охороною працею;
- здійснення нагляду та контролю за дотриманням законодавства про охорону праці;
- встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці.
Об'єднавши зазначені критерії, можна виділити дві групи в одній системі гарантій прав працівників на охорону праці:
- загальні гарантії, що встановлюються для всіх працівників незалежно від їх категорії;
- спеціальні гарантії, що встановлюються для певної, визначеної категорії працівників.
Спеціальні гарантії надаються для певних категорій працівників понад загальні гарантії права на безпечні і нешкідливі умови праці, що зумовлено підвищеними вимогами охорони їх здоров'я. До цих категорій належать працівники, які працюють у шкідливих і небезпечних умовах праці, неповнолітні особи, жінки, особи з пониженою працездатністю тощо.