Заходи застосування біологічної зброї.

Заходи бойового застосування біологічної зброї базуються на здатності патогенних мікробів проникати в організм людини такими шляхами: з повітрям через органи дихання, з водою і про­дуктами харчування, через ушкоджену шкіру внаслідок укусів за­раженими кровососними членистоногими, через слизові оболон­ні рота, носа, очей, а також через пошкоджені шкірні покриви.

Враховуючи шляхи попадання біологічних засобів в організм людини, заходами бойового застосування вважають:

• аерозольний захід - це розпилення біологічних засобів для зараження приземного шару повітря частинками аерозолю;

• трансмісійний захід - це розсіювання у вибраному районі штучно заражених біологічними засобами кровососних пе­реносників;

• диверсійний захід - зараження біологічними засобами по­вітря і води диверсійним оснащенням.

Аерозольний шлях - один з основних способів заражен­ії. За даними американських авторів, зона уражаючої дії біологічних боєприпасів масою 20кг, розпилених з літака, досягає 100 тис. км2.

Зараження людей і тварин відбувається після контакту із зараженими предметами, технікою, рослинами, продуктами, хворими людьми і тваринами. Молоко, м'ясо, вовна, шкури, одержан від хворих або уражених тварин, можуть бути джерелами інфекції та одним із шляхів поширення збудника і осередку ураження.

Переносниками збудників хвороб можуть бути комахи і гризуни, які можуть заражатися в навколишньому середовищі ( на нечистотах, трупах чи їх рештках) і потім механічно розносит (передавати) інфекцію.

Є також специфічний шлях передачі інфекційних хвороб, коли в організмі переносника (комахи, кліща, гризуна) відбуваються окремі стадії розвитку збудника. Після укусів такою комахою, кліщем, твариною людини або тварини відбувається зараження, наприклад сказом, туляремією, висипним тифом та іншими хворобами.

Деякі шкідники сільськогосподарських культур можуть буди основою біологічного осередку ураження як у мирний, так і воєнний час. Найбільшої шкоди сільському господарству можу завдати: колорадський жук, який уражає картоплю, перець, помідори і баклажани; японський жук - шкідник фруктових дерев і польових культур; сарана - може знищувати посіви і насадження на великих площах; гессенська муха - один із найбільш небезпечних шкідників колосових культур, особливо пшениці; бавовникова (кукурудзяна) совка - ушкоджує близько 120 видів рослин, особливо небезпечна для кукурудзи, тютюну, помідорів, кабачків, коноплі, сої, гороху, люцерни.

Заходи боротьби полягають у виведенні й впровадженні в виробництво стійких проти шкідників сортів, високій агротехніці,профілактичній боротьбі зі шкідниками. При виникненні осередків біологічного ураження застосовують комплекс агротехнічних,біологічних і хімічних заходів, спрямованих на швидку ліквідацію небезпечного шкідника.

Біологічне зараження продуктів, кормів і води хвороботворними мікробами або їх токсинами може стати джерелом ураження людей і тварин.

Картопля, овочі, фрукти, риба, м'ясо, молоко можуть бути заражені збудниками холери, чуми, туляремії, ящуру, черевного тифу, дизентерії, сапу, сибірки та інших небезпечних хвороб.

Незахищені продукти, корми і вода найбільш інтенсивно за­ражаються збудниками хвороб у випадку застосування їх у ви­гляді аерозолів. Можливе зараження виділеннями хворих людей і тварин, комахами (паразитами), гризунами - переносниками інфекційних захворювань, зараженими предметами догляду за хворими.

Зараження невеликих і непроточних водойм, незахищених колодязів може призвести до важких захворювань людей і тварин і стати причиною утворення осередку біологічного ураження.