5.7. Режими радіаційного захисту населення

Режим радіаційного захисту (РРЗ) - це порядок дій людей,

використання способів та засобів захисту в зонах радіоактивного іараження, який передбачає максимальне зменшення можливих!

і,оз опромінення.

РРЗ людей передбачають послідовність та тривалість вико- ристання людьми захисних споруд, захисних властивостей про-І пислових та житлових приміщень, обмеження перебування лю-| \ей на відкритій місцевості.

Режими радіаційного захисту призначені для використання їх

1 умовах радіоактивного зараження місцевості внаслідок застс :ування противником ядерної зброї або при виникненні аварії з викидом радіоактивних речовин на підприємствах, які їх вико^ ристовують. Режими захисту розроблені для типових за харак гером забудов населених пунктів у вигляді таблиць. На випаде

ядерного вибуху відпрацьовано 8 типових режимів радіаційного; захисту:

режими № 1,2,3- для непрацюючого населення;

режими № 4, 5, 6, 7 - для захисту робітників і службовців, ЯКІ продовжують виробничу діяльність в умовах радіаційного зара ження (працюють у закритих приміщеннях);

режим № 8 - для особового складу формувань цивільної обо­рони, які проводять аварійно-рятувальні роботи на зараженій місцевості. Тривалість дотримування режиму захисту залежить від ряду факторів:

" рівня радіації;

захисних властивостей захисних споруд;

захисних властивостей промислових та житлових будівель. Типові режими захисту №1-7 складаються з трьох етапів, які

виконуються в суворій послідовності:

а) для непрацюючого населення:

1-й етап - укриття населення в захисних спорудах; 2-й етап - поперемінне укриття в захисних спорудах та будинках;

3-й етап - укриття в будинках з обмеженим перебуван­ням на вулиці (до 1 години на добу);

б) для робітників та службовців:

1-й етап - укриття в захисних спорудах;

2-й етап - робота з використанням для відпочинку в

захисних спорудах; 3-й етап - робота з відпочинком у житлових будинках з обмеженням перебування на відкритій місцевості до 1 - 2 годин на добу. Режим № 8 передбачає позмінну роботу особового складу формувань ЦО при проведенні рятувальних та інших невідклад­них робіт в умовах радіаційного зараження.

ТЕма 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях

6.1. Основи стійкості роботи промислових підприємств

Під стійкістю роботи промислових підприємств (об'єктів) ро-міють їх можливість в умовах надзвичайних ситуацій мирно-і воєнного часу виробляти продукцію в запланованому обсязі

гоменклатурі, а при слабких пошкодженнях відновлювати виробництво в мінімальні терміни. Стійкість роботи промислового дприємства складається з:

стійкості інженерно-технічного комплексу (будівель, спо­руд, систем енерго-, газо-, водозабезпечення, технологічно­го обладнання і т. п.) до дії зовнішніх факторів при аваріях, катастрофах, стихійному лихові, а також при застосуванні щодо них сучасної зброї;

стійкості виробничої діяльності (захист виробничого пер­соналу, надійність систем управління, постачання, понов­лення роботи в найкоротші терміни).

Під стійкістю роботи об'єктів, які не виробляють матеріаль­не цінностей, розуміють їх можливість виконувати свої функції умовах надзвичайних ситуацій. V

Фактори, від яких залежить стійкість роботи об'єктів в над-ичайних ситуаціях мирного і воєнного часу:

■ надійність захисту робітників і службовців;

■ безпечність розташування об'єкта відносно зон можливих зруйнувань;

■ можливість інженерно-технічного комплексу протистояти ударній хвилі будь-якого вибуху і вражаючим діям ядерної зброї;.

■ безперервність постачання електроенергією, паливом, си­ровиною, газом і всім необхідним для випуску продукції;

■ надійність управління виробництвом, силами і засобами цивільної оборони;

■ підготовленість підприємства до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт і поновлення виробництва.

Із перелічених факторів випливають такі шляхи і засоби під­вищення стійкості роботи промислових підприємств і галузей господарства України:

нагромадження фондів захисних споруд і засобів індивіду­ального захисту;

будівництво важливих підприємств за межами зон можли­вих зруйнувань;

будівництво підприємств-дублерів;

розширення шляхівсполучення і розвиток всіх видівтранс-порту;

підсилення і дублювання енергетичних потужностей;

« розширення зв'язків між галузями промисловості і під­приємствами;

утворення матеріально-технічних резервів;

підтримання сил цивільної оборони в постійній готовності.