Надзвичайні ситуації природного характеру

Природні НС (стихійні лиха) — це небезпечні природні процеси або явища, що не піддаються впливу людини, і є результатом дії сил природи. Стихійні лиха — це катастрофічні ситуації, що виникають, як правило, раптово та при­водять до порушення повсякденного життєвого устрою значних груп людей, часто супроводжуються людськими жертвами і знищенням матеріальних цін­ностей.

До стихійних лих відносяться землетруси, виверження вулканів, селі, обвали, каменепади, повені, цунамі, засухи, циклони, урагани, смерчі, сніжні занесення і лавини, тривалі проливні дощі, люті стійкі морози, обширні лісові і торф'яні пожежі. До числа стихійних лих відносять також епідемії, масове розповсюдження шкідників лісового і сільського господарства.

Причинами стихійних лих є швидке переміщення речовини (землетруси, обвали); вивільнення внутрішньоземної енергії (вулканічна діяльність, землетруси), різне підвищення водного рівня річок, озер, морів (повені, цунамі), дія над­звичайно сильного вітру (урагани, циклони).

Деякі стихійні лиха (пожежі, обвали) можуть виникати в результаті діяльності людини, але частіше першопричиною стихійних лих служать сили природи.

Наслідки стихійних лих бувають вельми тяжкими. Найбільшу шкоду приносять повені (40% загальних втрат), урагани (20%), землетруси і засухи (по 15%), 10% загальної втрати припадає на решту видів стихійних лих.

Крім того, стихійні лиха створюють несприятливі умови для життя населення, що може бути причиною спалахів масових інфекційних захворювань. Кіль­кість потерпілих від стихійних лих людей може бути вельми значною, а харак­тер ураження дуже різноманітним.

За останні 20 років від стихійних лих в світі постраждало в цілому більше 800 млн. людей (понад 40 млн. людей на рік), загинуло більше 140 тис. людей, а щорічний матеріальний збиток склав більше 100 млрд. доларів США.

Небезпека носить потенційний характер, що означає її скритність, невизначеність у часі і просторі. Умови, що дозволяють потенційній небезпеці перейти в реальну, називаються причинами. Знання причин, ідентифікація їх — основа профілактики НС.

Потенційна небезпека через причину реалізується в подію, тобто в НС, яка має різні наслідки для суспільства: загибель і захворювання людей, матеріаль­ний збиток тощо. НС — це небезпека, що реалізувалася.

Незважаючи на істотні відмінності всі природні небезпеки підкоряються деяким загальним закономірностям. По-перше, для кожного виду небезпек характерна певна просторово-часова локалізація. По-друге, встановлено, що чим більша інтенсивність (потужність) небезпечного явища, тим рідше воно трапляється. По-третє, кожному виду небезпек передують деякі специфічні ознаки (передвісники). По-четверте, при всій несподіванці тієї або іншої природної небезпеки її прояв може бути з певним ступенем вірогідності передбачено. На­решті, по-п'яте, у багатьох випадках можуть бути передбачені пасивні та ак­тивні захисні заходи від природних небезпек.

Кажучи про природні небезпеки, слід підкреслити роль антропогенного впливу на їх прояв. Відомі численні факти порушення рівноваги в природному середовищі в результаті діяльності туристів, що призводять до посилення небезпечних дій. Так, згідно міжнародній статистиці, походження близько 80% сучасних обвалів пов'язано з діяльністю людини.

Передумовою успішного захисту від природних небезпек є вивчення їх причин і механізмів. Знаючи сутність процесів, можна їх передбачати. А своєчасний і точний прогноз небезпечних явищ є найважливішою передумовою ефек­тивного захисту.

Захист від природних небезпек може бути активним (будівництво інженерно-технічних споруд, інтервенція в механізм явища, мобілізація природних ре­сурсів, реконструкція природних об'єктів тощо) і пасивним (використання ук­риттів тощо). В більшості випадків активні і пасивні методи поєднуються.

Основні тенденції в розвитку природних катастроф

Існує сім найпоширеніших природних небезпек: землетруси, повені, тайфуни і шторми, засухи, виверження вулканів, екстремальні температури (заморозки, ожеледі, суховії), обвали. Останні три явища об'єднано в одну групу, названу «інші природні катастрофи». Аналіз цих даних дозволяє говорити про певні тенденції в розвитку природних небезпек в світі.

Найбільше розповсюдження в світі мають тропічні шторми, повені, землетруси і засухи. Особливо поширеними руйнівні природні явища з максимальними економічними збитками є на Азіатському континенті (39% від загального числа найбільших катастроф), в Пів­денній і Північній Америці (26%), Європі (13%), Африці (13%), Океанії (9%).

Найважливішою тенденцією є зниження захищеності людей і техносфери від природних небезпек. За даними Всесвітньої конференції по природних катастрофах (Іокогама, 1994), кількість загиблих від природних стихійних лих зростала щорічно в середньому за період з 1962 по 1992 р. на 4,3%, потерпі­лих — на 8,6%, а величина матеріальних втрат — на 6%.

Загальне число загиблих на Землі за останні 30 років від семи видів катастрофічних явищ складає 3,8 млн. чоловік, а потерпілих — 4,4 млрд. чоловік, тобто майже 3/4 населення Землі.

Стрімкими темпами зростають економічні втрати від природних катастроф. Найбільший збиток приносять тайфуни і шторми, повені і землетруси. Якщо в 60-і роки збиток від тайфунів і штормів складав 0,9 млрд., повеней — 0,1 млрд., а землетрусів 0,04 млрд. дол. на рік, то в 1997—2001 pp. середній .річний збиток в світі від цих явищ склав відповідно 15,6; 21,6 і 34,0 млрд. дол. на рік. В абсолютних цифрах економічні втрати за 35 років в Азії склали 412, Америці — 234 і Європі — 210 млрд. дол.

Вже зараз багато країн, такі як Японія, вимушені витрачати на боротьбу з природними лихами до 5% свого річного бюджету (0,8% валового національ­ного продукту), що складає 23—25 млрд. дол. в рік. Інколи ці витрати в Японії сягали 8% від річного бюджету.

Найбільші соціальні і матеріальні втрати випадають на території міст, де концентрується максимальна кількість туристів, туристичних компаній та туристичних ресурсів.

За локалізацією природні небезпеки можуть бути умовно розділені на 4 гру­пи: літосферні (землетруси, вулкани, обвали тощо), гідросферні (повені, цунамі, шторми тощо), атмосферні (урагани, бурі, смерчі, град, зливи тощо), космічні (астероїди, планети, випромінювання тощо).