- •Розділ 1. Основні поняття метрології
- •Терміни та визначення
- •1.2 Фізична величина
- •1.2 Фізична величина
- •1.2. 1 Поняття про фізичну величину
- •1.1.2. Розмір і розмірність фізичної величини
- •1.1.3. Одиниці фізичних величин. Системи одиниць
- •1.1.4. Позасистемні одиниці
- •1.1.5. Еталони фізичних величин
- •1.6. Кількісна оцінка значення фізичної величини
- •Тема 2. Вимірювання
- •2.1. Поняття про вимірювання.
- •2.1.1. Засоби вимірювань
- •2.1.2. Види вимірювань
- •2.1.3. Методи вимірювань
- •2.2. Класи точності засобів вимірювань
- •По значенню зведеної похибки:
- •Метрологічний нагляд за засобами вимірювань
- •Тема 3. Похибки
- •Поняття про похибку вимірювання
- •Абсолютні і відносні похибки
- •3.1.2. Інструментальні і методичні похибки.
- •Оцінювання і запис результатів вимірювань
- •3.3.Оцінювання і запис результатів одноразових непрямих вимірювань
- •Розділ 2. Вимірювання електричних величин
- •Тема 4. Міри і перетворювачі електричних величин
- •4.1 Міри електричних величин
- •4.1.1. Міри електричної напруги
- •4.2.2. Вимірювальні трансформатори
- •4.2.3. Подільники напруги
- •Тема 5: Електровимірювальні прилади прямого перетворення
- •5.1 Аналогові вимірювальні прилади
- •5.2 Цифрові електронно-вимірювальні прилади
- •5.3 Дослідження електричних сигналів, що змінюються у часі
- •5.3.1 .Електронно-променеві осцилографи
- •5.3.2.Світлопроменеві (шлейфові) осцилографи
- •5.3.3.Самописці
- •Тема 6. Електронно-вимірювальні прилади зрівноважуючого перетворення
- •6.1. Вимірювальні мости
- •6.2. Компенсатори напруги (потенціометри)
- •Тема7. Вимірювання електричної напруги , струму і потужності
- •7.1. Вимірювання електричної напруги і струму
- •7.2 Вимірювання потужності
- •7.2.1. Вимірювання потужності в колах постійного струму
- •7.2.2. Вимірювання потужності у колах змінного струму
- •Тема 8. Вимірювання електричного опору
- •8.1. Технічні вимірювання електричного опору
- •8.1.1.Вимірювання електричного опору омметрами
- •8.1.2. Вимірювання електричного опору методом амперметра-вольтметра
- •8.1.3 Методичні похибки при вимірюванні опору методом амперметра-вольтметра.
- •8.2. Метрологічні вимірювання електричного опору
- •8.2.1. Вимірювання електричного опору компенсаційним методом
- •Розділ 3. Вимірювання неелектричних величин
- •Первинні вимірювачі (перетворювачі) неелектричних величин
- •Тема 9. Вимірювання розмірів і переміщень
- •9.1 Вимірювання розмірів штангенінструментами та мікрометричними приладами
- •9.2. Вимірювання лінійних переміщень, вібрацій та деформацій
- •9.3. Вимірювання кутових переміщень
- •Тема 10. Вимірювання сил, тиску і крутячих моментів
- •10.1 .Вимірювання тиску
- •10.2 Вимірювання сил і крутячих моментів
- •Тема 11. Вимірювання частоти обертання (кутової швидкості)
- •Тема12. Вимірювання температури
- •12.1. Вимірювання температури контактним методом.
- •12.2. Вимірювання температури безконтактними методами
5.2 Цифрові електронно-вимірювальні прилади
Узагальнена структурна схема цифрового електронно-вимірювального приладу має такий вигляд:
АП
АЦП
ОП
ПІ
АЦП
Тут АП - аналоговий перетворювач для масштабування та перетворення одних електричних величин в інші з визначеною інтенсивністю розподілення у часі і таке подібне (наприклад, перетворення напруги або сили перемінного струму у напругу постійного струму; перетворення різних електричних величин у часовий інтервал і т.д.).
АЦП - аналогово-цифровий перетворювач, що перетворює неперервний вихідний сигнал АП у відповідну цифрову кодовану форму.
ОП - обчислювальний пристрій, який обробляє інформацію, що міститься у вихідних сигналах АЦП.
ПІ - пристрій індикації, який містить в собі дешифратор перетворення входів вихідних сигналів АП в десятинний цифровий код. схему керування індикатором та власне індикатор.
ПК - пристрій керування, що задає алгоритм вимірювання та керує роботою АП, АЦП, ОП, ПІ.
В наш час використовуються як аналогові так цифрові електроприлади (наприклад: вольтметри, амперметри, ватметри, фазометри, гальванометри, лічильники і т.д.).
Аналогові електроприлади використовуються в основному як показуючі, цифрові електроприлади застосовуються в значній мірі в системах автоматичного контролю і діагностики, оскільки в них не потрібно перетворювати аналогову величину після вимірювального пристрою у цифровий вигляд.
5.3 Дослідження електричних сигналів, що змінюються у часі
Для дослідження електричних сигналів, що змінюються у часі використовують осцилографи і самописці.
5.3.1 .Електронно-променеві осцилографи
Основною складовою частиною електронно-променевого осцилографа є електронно-променева трубка (ЕЛТ) з одним або кількома керованими променями, кожний з яких являє собою сфокусований пучок швидкорухомих електронів. На шляху до покритого люмінофором екрану трубки пучок електронів проходить між двома парами відхиляючих пластин вертикального та горизонтального відхилення. Під дією напруги, прикладеної до відповідної пари пластин, промінь і засвідчена ним свічка на екрані ЕЛТ переміщується у вертикальному і горизонтальному напрямках.
Досліджуваний сигнал подається на пластини вертикального відхилення і відхиляє промінь та світлову точку на екрані по вертикалі по вісі У.
Розгорнуте у часі зображення досліджуваного сигналу буде одержано, якщо до горизонтально відхиляючих пластин прикласти лінійно-змінювану напругу. Для цього в схемі осцилографа є генератор розгортки. що виробляє лінійно наростаючу (пилкоподібну) напругу.
Частота генератора напруги розгортки може регулюватися, бо тільки при рівності чи кратності частоти напруги розгортки частоті досліджуваного процесу зображення періодичного сигналу на екрані осцилографа буде нерухоме.
Для дослідження однократних неперіодичних та імпульсних процесів в схемі осцилографа є так звана "чекаюча розгортка".. при якій на відхиляючі пластини електронно-променевої трубки напруга подається тільки при надходженні досліджуваного сигналу.
Пусковий імпульс "чекаючої розгортки" відмикає електронний промінь і його світлова точка, що виникає на екрані трубки, переміщується під дією напруги досліджуваного сигналу і напруги лінійної розгортки. В момент закінчення розгортки промінь запирається і світлова точка зникає з екрана до надходження нового пускового імпульсу.
Однопроменеві осцилографи дають можливість досліджувати тільки один досліджуваний параметр. Багатопроменеві (двопроменеві) осцилографи не мають цього недоліку. А наявність в електронно-променевій трубці двох і більше променів дає можливість одному з каналів - променів - використовувати для побудови масштабу часу, подавши на нього напругу еталонної частоти.
В однопроменевих осцилографах для побудови масштабу часу в схем}' осцилографа вбудовують високо стабільні генератори позначок часу, що створюють розриви чи. навпаки, яскраві плями на осцилограмі через фіксовані проміжки часу.
Недоліком електронно-променевих осцилографів є те, що вони дають можливість тільки спостерігати досліджуваний процес без його реєстрації.