2. По значенню зведеної похибки:

δ_зв = (ΔX/X_н)*100%,

тут X_н - нормоване значення вимірювальної величини.

Цей спосіб застосовується для вимірювальних приладів, в яких переважає адитивна складова похибки. До таких вимірюваних приладів відносять показуючий і самописучий прилади. В цьому випадку клас точності визначається арабськими цифрами, дорівнює допустимому значенню основної зведеної похибки у відсотках: 0,1; 0.2; 0,3...

3. По значенню основної відносної похибки - цей спосіб застосовується в вимірювальних приладах, в яких переважає мультиплікативна складова похибки, і в яких неможливо визначити нормоване значення. Наприклад: для лічильників.

В цьому випадку клас точності позначають числом, що дорівнює значенню допустимої основної відносної похибки, визначеної у відсотках і уміщеної у коло.

Приклад:

4. Двома цифрами, розділеними косою рискою, в яких перша цифра дорівнює сумі значень зведеної адитивної і відносної мультиплікативної складових допустимої похибки, а друга цифра - адитивної зведеної похибки. Наприклад: 0,02/0,01.

Сумарне значення допустимої похибки для таких приладів визначається формулою:

δ₀ = ⁺ [c + d((X_н/m) – 1)],

де X_н – нормоване значення вимірювальної величини;

m – виміряне значення X_н,

c і d - перша і друга цифри в позначенні класу точності.

Наприклад: сумарне значення допустимої похибки прикладу класу 0,02/0,01 зі шкалою від 0.до 100 при вимірюванні величини 50 дорівнює:

δ₀ = ⁺ [0,02 + 0,01((100/50) – 1)] = ⁺ 0,03

Цей спосіб застосовується для цифрових приладів і приладів зрівноважування (цифрових мостів, компенсаторів).

5. У відсотках довжини шкали. Цей спосіб застосовується для вимірювальних приладів з нелінійною, показовою, логарифмічною шкалою.

В цьому випадку клас точності визначається таким чином: наприклад, 0.5. Це означає, що допустима похибка дорівнює 0,5% довжини шкали приладу.

6. Для засобів вимірювання, що використовуються в акустиці, електроніці, відчитовий (испр. звітній) пристрій яких градуйовано у дБ чи інших логарифмічних одиницях . Границі допустимих похибок визначаються у цих самих одиницях. В цьому випадку клас точності, наприклад, Кл = 0,5 дБ

Відповідно до вимог державного стандарту класи точності засобів вимірювань мають відповідати таким рядам: 0.01; 0.015; 0.02;

0.025; 0.04; 0.05; 0.06; 0.1; 0.15;

0.2; 0.25; 0.4;

0.5; 0.6; 1.0;

1.5; 2.0; 2.5; 4.0.

При чому для окремих видів засобів вимірювань вибирається не більше 4-х класів точності в межах 0.01-0.06.

0.1-0.6. 1.0-4.0.

Крім стандартизації класів точності засобів вимірювань передбачена стандартизація і уніфікація наступних їх параметрів:

1. вхідних і вихідних сигналів;

2. джерел енергії;

3. приєднальних (испр. приєднувальних) пристроїв для з’єднання засобів вимірювань між собою, із джерелами живлення і т.п.:

4. розмірів приладів для полегшення їх взаємної компоновки, монтажу на щитах.

0. Метрологічний нагляд за засобами вимірювань

Система метрологічного нагляду забезпечує правильність застосування засобів вимірювань. Вона складається з трьох форм метрологічного нагляду:

1. Перевірки;

2. Ревізії;

3. Експертизи засобів вимірювань.

Перевірка засобів вимірювань провадиться для встановлення їх придатності до застосування за призначенням. Передбачені первинна, періодична, позачергова та інспекційна перевірки.

Первинна перевірка провадиться при випуску засобів вимірювань та після їх ремонту.

Періодична перевірка проводиться при експлуатації і зберіганні засобів вимірювань через певні перевірочні інтервали.

Позачергова перевірка проводиться:

1. При пошкодженні перевірних клейма або пломби та втраті документів про періодичну перевірку;

2. При введенні в експлуатацію засобів вимірювань, що надійшли по імпорту;

3. Коли минула половина гарантійного строку на засоби вимірювань, які є комплектуючими виробами, а також у всіх випадках, коли необхідно впевнитись в справності засобів вимірювань.

Інспекційна перевірка проводиться при метрологічних ревізіях.

Метрологічна ревізія засобів вимірювань проводиться на підприємствах і організаціях, що виготовляють, ремонтують, експлуатують, зберігають та продають засоби вимірювань.

Метрологічна ревізія проводиться, коли виникає суперечка по засобам вимірювань та методиці їх застосування.

Основні правила перевірки засобів вимірювання зводяться до таких:

1. Всі засоби вимірювань підлягають обов’язковій державній або відомчій перевірці. Виключення складають індикатори, призначені для спостереження за змінюванням фізичних величин без оцінки їх значень з нормованою точністю, наприклад, датчик автомобіля, а також засоби вимірювань призначені для учбових цілей;

2. Основні операції перевірки зводяться до визначення їх похибок за допомогою зразкових приладів. Точність зразкового вимірювання має бути не менше, ніж в три рази вище точності засобу вимірювань, що перевіряється;

3. Перелік характеристик і ознак, що контролюються при перевірці засобів вимірювань регламентуються нормативно-технічними документами, державними стандартами, методичними вказівками і інструментами Держспоживстандарту України.

Засоби вимірювань, які не задовольняють хоча б одній характеристиці або ознаці, що підлягають контролю при перевірці, признаються непридатними для застосування.