1. Завдання аналізу оборотного капіталу і його інформаційне забезпечення.
В процесі господарської діяльності оборотні активи безперервно і послідовно змінюються. Грошова форма активів підприємства перетворюється в матеріальну (виробничі запаси), яка при здійсненні технологічного процесу господарської діяльності матеріалізується у готову продукцію або товар для покупців, які відповідно реалізуються, суб'єкт господарювання через систему розрахунків отримує виручку і відшкодовує (повністю, частково) витрачені виробничі запаси та інші спожиті ресурси й формує фінансовий результат (рис. 4.1.1).
Оборотні активи підприємства в кожний момент господарської діяльності одночасно перебувають в усіх стадіях кругообігу. В той час, коли одна частина оборотних активів надходить у виробництво у вигляді виробничих запасів, інша частина активів форм\'ється як результат виробництва у вигляді готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг), а третя частина реалізується покупцям і перетворюється через розрахунки в грошові кошти. Одночасне знаходження оборотних активів на всіх стадіях забезпечує безперервний процес господарської діяльності і безперебійну роботу підприємства.
За Біликом, оборотний капітал — це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. У практиці бухгалтерського обліку до них відносять майнові цінності (активи) всіх видів зі строком використання менше від одного року або операційного циклу, якщо він перевищує рік.
Згідно ПСБО оборотний капітал - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.
Основними ознаками оборотних активів є:
по-перше, оборотні активи підприємства формуються і використовуються з досить локальною метою — для обслуговування лише його операційної діяльності;
по-друге, важливою ознакою оборотних активів є те, що вони належать до складу так званих мобільних активів підприємства (швидко можуть бути перетворені в гроші);
по-третє, суттєвою ознакою оборотних активів підприємства є значна (порівняно із необоротними активами) різноманітність їх видів, груп та конкретних найменувань, що значно ускладнює процес поточного управління ними та потребує забезпечення певної гнучкості цього управління;
по-четверте, відповідно до практики бухгалтерського обліку до оборотних активів включають певні види засобів праці, які віднесені до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів;
по-п’яте, суттєвою ознакою поняття оборотних активів є те, що їх формування як активів підприємства нерозривно пов’язано із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують це формування.
Термін «оборотні активи» в економічній теорії має кілька синонімів (оборотні кошти, оборотний капітал, робочий капітал), однак незважаючи на різноманітність термінів, економічна суть цього поняття трактується у вітчизняній та зарубіжній літературі однаково.
Щодо структури оборотних активів, то вони включають в себе:
Запаси:
виробничі запаси;
поточні біологічні активи;
незавершене виробництво;
готова продукція;
товари.
Векселі одержані.
Дебіторська заборгованість:
дебіторська мзаборгованість за товари, роботи і послуги;
дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами та внутрішніми розрахунками;
інша поточна дебіторська заборгованість.
Поточні фінансові інвестиції.
Грошові кошти та їх еквіваленти.
Інші оборотні активи.
Грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.
Короткострокові фінансові інвестиції – високоліквідні активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора та вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.
Дебіторська заборгованість - сума заборгованості юридичних та фізичних осіб, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів на певну дату.
Запаси - активи, які:
утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Вітчизняні економісти пропонують таку схему аналізу оборотного капіталу:
1. На першому етапі аналізують динаміку загального обсягу оборотних активів, що використовуються підприємством: темпи зміни середньої їх суми в порівнянні з темпами зміни обсягу реалізації продукції та середньої суми всіх активів; динаміку частки оборотних активів в загальній сумі активів підприємства.
2. На другому етапі аналізують динаміку складу оборотних активів підприємства в розрізі основних їх видів — запасів сировини, матеріалів та напівфабрикатів, запасів готової продукції, дебіторської заборгованості, залишку грошових активів. В процесі цього етапу аналізу розраховують та вивчають темпи зміни суми кожного з цих видів оборотних активів в порівнянні з темпами зміни обсягу виробництва та реалізації продукції, розглядають динаміку частки основних видів оборотних активів в загальній сумі. Аналіз складу оборотних активів підприємства за окремими видами дає змогу оцінити рівень їх ліквідності.
3. На третьому етапі вивчають оборотність окремих видів оборотних активів та загальної їх суми. Цей аналіз проводять з використанням показників — коефіцієнта оборотності та періоду обороту оборотних активів. В процесі аналізу встановлюють загальну тривалість та структуру операційного, виробничого та фінансового циклів підприємства, досліджують основні чинники, які визначають тривалість цих циклів.
4. На четвертому етапі аналізу визначають рентабельність оборотних активів, досліджують визначальні її чинники. В процесі аналізу використовують коефіцієнт рентабельності оборотних активів, а також модель Дюпона:
Rо.к = Rв.р · Коб · 100 %, (4.1)
де Rо.к — рентабельність оборотних активів; Rв.р — рентабельність виручки від реалізації; Коб — коефіцієнт оборотності.
5. На п’ятому етапі аналізу розглядають склад основних джерел фінансування оборотних активів — динаміку їх суми та частку в загальному обсязі фінансових ресурсів, що інвестовані в ці активи, визначають рівень фінансового ризику, який генерується структурою джерел фінансування оборотних активів, яка склалась.
Результати проведеного аналізу дають змогу визначити загальний рівень ефективності управління та використання оборотних на підприємстві, а також виявити основні напрями його підвищення у майбутньому періоді.
Аналіз оборотних активів здійснюють з метою забезпечення ефективності їх використання. Зазначений аналіз здійснюють за такими напрямами:
Аналіз складу і структури оборотних активів.
Оцінка оптимальності визначеної потреби підприємства в оборотних активах.
Аналіз джерел формування оборотних активів підприємства.
Оцінка маневрування оборотними активами.
Аналіз оборотності оборотних активів за звітний період.
Аналіз виробничих запасів і дебіторської заборгованості.
Аналіз грошових коштів на підприємстві.
Аналіз збереження та ефективності використання оборотних активів.
Для аналізу оборотних активів необхідна відповідна інформація. Визначення потреби в інформації на підприємстві для аналізу оборотних активів належить до компетенції її власника або уповноваженого органу (посадової особи) — економічної служби підприємства.
Відповідно до розробленої економічної політики та необхідної інформаційної бази підприємство:
- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад, установлених Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних;
- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності;
- затверджує правила документообороту та технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;
- передбачає складання балансів філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
Основною інформаційною базою для аналізу оборотного капіталу є фінансова звітність підприємства.
Відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку регламентовано форми фінансової звітності та зміст. До складу фінансової звітності входять:
1. Баланс (ф. № 1);
2. Звіт про фінансові результати (ф. № 2);
3. Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);
4. Звіт про власний капітал (ф. № 4);
5. Примітки до звітності (ф. № 5).
За доступністю інформація поділяється на відкриту і закриту, що є комерційною таємницею, тому й фінансовий аналіз може бути двох видів: внутрішній і зовнішній.