Вплив на процес використання об’єктів інтелектуальної власності незалежних засобів маркетингової інформації

Дроботенко О.В., керівник доц. Корогод Н.П.

Національна металургійна академія України

Засоби маркетингової інформації (преса, телебачення, радіо, інформаційні агентства) є одним з найважливіших інститутів сучасного суспільства. Вони виконують різноманітні функції: інформативну, комунікативну, кумулятивну, когнітивну тощо. Очевидно, що вони грають важливу роль у формуванні, функціонуванні та еволюції суспільної свідомості в цілому. Більш того, сприйняття та інтерпретація найважливіших явищ і подій, що відбуваються в країні і в світі в цілому, здійснюються через і за допомогою ЗМІ. 

Якщо замислитися над визначенням маркетингу, тоді необхідно подумати, яким саме чином ЗМІ може вплинути на те, що люди бажають купувати. Це є причиною появи менеджера рекламного агентства з маркетингу там, де розробляється новий об’єкт інтелектуальної власності.

Відомі випадки, коли новий продукт вмирав, ще не народившись, або був перероблений чи відправлений до незалежної організації-випробувача, тому що рекламне агентство від самого початку мало нагоду висловити свої думки.

На тлумачення подій у ЗМІ впливає низка факторів.  Перший фактор можна назвати «персоналістичним». Це те, як сам журналіст зрозумів подію.  Другий фактор можна назвати «публічним», адже на тлумачення і оцінку емпіричних фактів впливають також очікування публіки. Третій чинник  - «маніфестаційний»: як правило, журналіст ідентифікує себе з тим чи іншим соціальним суб'єктом, від імені якого він і виступає. Велике значення сьогодні має технологія мас-медіа - це четвертий чинник, «технологічний». Технологія робить значимим ряд моментів, які раніше майже не враховувалися, а саме, витримані чи параметри пред'явлення новин (інформації), чи можна цю інформацію перепродати тощо. П'ятий фактор «комунікаційний». У наш час журналістські тексти створюються в просторі мас-медіа, де звертаються різні інші журналістські і тексти, які не є журналістськими.

Величезна роль, яку ЗМІ відіграють у суспільному та політичному житті країни, робить їх предметом постійного обговорення і дослідження вчених, експертів і самих журналістів.

Розробка алгоритму оцінки інтелектуального потенціалу сучасного підприємства

Асташева Ю.А., керівник доц. Корогод Н.П.

Національна металургійна академія України

Сьогодні світова економіка функціонує на основі високорозвиненого інтелекту. Наявність творчих здобутків, нових знань, об’єктів права інтелектуальної власності є визначальним при виборі перспектив та напрямів розвитку суб’єкту господарювання. Усе це потребує ефективного використання власного інтелектуального потенціалу підприємства, який перетворюється на вирішальний чинник соціально-економічного розвитку і відіграє провідну роль у вирішенні економічних, соціальних та інших проблем.

Під інтелектуальним потенціалом підприємства розуміють сукупність інтелектуальних здібностей працівників (знань, умінь, інформації, цінностей, навиків і т. д.) і можливостей їх розкриття, розвитку і використання.

Інтелектуальний потенціал підприємства враховує дві складові:

• творчий потенціал, який включає наявність ліцензій та об’єктів права інтелектуальної власності (винаходів, торгових марок, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій тощо);

• професійно-кваліфікаційний потенціал, який включає освітній рівень працівників, їх кваліфікацію тощо.

Для того, щоб оцінити конкурентні переваги і сконцентрувати ресурси, потрібні для їх посилення, необхідний алгоритм оцінки інтелектуального потенціалу підприємства.

Тобто, оцінка інтелектуального потенціалу є визначальним фактором, що забезпечує конкурентоздатність як окремої організації, так і національної економіки в цілому, тому вона має стати одним з головних завдань для сучасного підприємства.

Систематична оцінка інтелектуального потенціалу дозволить керівництву підприємства більш зважено і обґрунтовано планувати і реалізувати творчу інноваційну діяльність.