Загальні питання формування системи управління дебіторською та кредиторською заборгованістю підприємства

Ладижінська Г., керівник ст. викл. Мушникова С.А.

Національна металургійна академія України

Одним з найбільш цікавих сегментів управління фінансами підприємства без сумніву вважається управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. Динаміку кожного з них не має сенсу розглядати без іншого, адже разом вони створюють тандем, який не дає спокою фінансовим директорам багатьох підприємств. Дебіторська та кредиторська заборгованість потребують постійного моніторингу і усвідомленого управління.

Ринкова ситуація сьогодення така, що, не надаючи товарного кредиту своїм партнерам, підприємство ризикує їх втратити. Важливо точно визначити, чи варто нарощувати свою дебіторську заборгованість саме заради цього партнера, чи не завеликий ризик набуття дебіторською заборгованістю статусу простроченої або безнадійної.

Виходить, що всі спроби повністю позбутися дебіторської заборгованості, але не поспішати з поверненням кредиторської, на даний момент для середньостатистичного підприємства не представляється можливим. Потрібно постійно підтримувати рівновагу цих двох заборгованостей на такому рівні, який не нашкодив би фінансовому стану підприємства та не перешкоджав дружнім і взаємовигідним стосункам з партнерами. Це доволі непросто, але не складніше, ніж запускати космічні кораблі!

Шляхи удосконалення системи справляння пдв в україні

Лисичкіна К.В., керівник ст. викл. Петрова Л.В.

Національна металургійна академія України

Однією із важливих умов вступу України до ЄС є необхідність модернізації власної податкової системи. В умовах інтеграції економічних систем, як свідчить досвід європейських країн, важливу роль відіграє гармонізація податку на додану вартість. Гармонізація українського законодавства щодо справляння ПДВ  має відбуватись тою мірою, в якій це буде сприяти створенню і функціонуванню єдиного внутрішнього ринку.

Проблематиці трансформації податкової політики України під впливом інтеграційних процесів, зокрема євроінтеграції, а також розроблення напрямків удосконалення податку на додану вартість присвячені праці сучасних українських науковців: А. Соколовська, І. Лютий, В. Тропіна, О.М. Воронкова, Л.М. Демиденко, Т.В. Кощук, А.І. Крисоватий, В.М. Федосов, В.О. Шевчук та інші.

Податковим кодексом удосконалено правові норми щодо ПДВ шляхом забезпечення більш детальної правової регламентації його справляння, усунення прогалин, що мали місце в попередньому законодавстві й використовувалися для уникнення податку, здійснено суттєві кроки на шляху наближення податкового законодавства до вимог 112 Директиви Ради ЄС, проте залишається вкрай важливим врегулювання деяких протиріч, таких ак:

- ефективне адміністрування ПДВ, а саме – удосконалення механізму відшкодування, моніторинг існуючих пільг; - перехід до диференційованої шкали ставки ПДВ в залежності від загальної споживчої корисності товару: товари першої необхідності – знижена ставка, усі інші – стандартна ставка; - протидія бюджетним втратам через зловживання ПДВ.

Удосконалення інноваційної діяльності банківської установи

Півень А.О., керівник ст. викл. Мушникова С.А.

Національна металургійна академія України

Ефективність роботи банку та його конкурентоспроможність на ринку значною мірою залежать від введення нових банківських продуктів і технологій. У банківській сфері до інновацій відносять такі нові процеси і моделі, за допомогою яких кредитно-фінансові інститути мають намір вийти на відносно новий рівень функціонування, а також поліпшити свої позиції на ринку банківських послуг шляхом збільшення частки ринку або нарощування клієнтської бази, а також підвищення рівня довіри і лояльності клієнтів, підвищення якості кредитних операцій та ін. Впровадження наукових досягнень і винаходів в організацію банківського обслуговування забезпечує постійне відновлення і поліпшення банківських продуктів і вживаних технологій обслуговування споживачів. Саме тому, дослідження проблем пов'язаних з інноваційною діяльністю вітчизняних банків, є надзвичайно актуальним. Особливій актуальності розвиток наукових досліджень з цієї проблематики придбаває в умовах світової фінансової кризи, ті, що ведуть фінансові установи випробовують кризи ліквідності і відливу фінансових ресурсів, відбуваються скорочення фінансування інноваційних і інвестиційних проектів і звуження інноваційно-інвестиційної діяльності.

Банківська інноваційна діяльність орієнтована на гармонізацію інтересів банку, споживачів і суспільства в цілому, у рамках створення продуктів і послуг більш високої цінності, ніж у конкурентів.