Національна підтримка: розрахунок еквівалентного виміру підтримки

1. Відповідно до положень статті 6 еквівалентні виміри підтримки розраховуються стосовно всіх основних сільськогосподарських товарів у випадках, коли існує підтримка ринкової ціни, визначена в додатку 3, але для яких розрахунок цього компоненту СВП є неможливим. Для таких товарів базовий рівень для виконання зобов'язань зі зменшення національної підтримки складається з компонента підтримки ринкової ціни, вираженого у формі еквівалентних вимірів підтримки відповідно до викладеного нижче пункту 2, а також будь-яких незвільнених прямих виплат й іншої незвільненої підтримки, що оцінюються, як передбачено відповідно до пункту 3. Включається підтримка як на національному, так і на субнаціональному рівнях.

2. Еквівалентні виміри підтримки, передбачені в пункті 1, розраховуються на індивідуальній основі на етапі, якомога ближчому до стадії першого продажу, для всіх основних сільськогосподарських товарів, на які отримується підтримка ринкової ціни та для яких розрахунок компонента підтримки ринкової ціни є неможливим. Для цих основних сільськогосподарських товарів еквівалентні виміри підтримки ринкової ціни розраховуються з використанням застосовуваної регульованої ціни та обсягу виробництва продукції, на яку виробник має право отримувати цю ціну або, у випадках, коли це неможливо, - на основі бюджетних витрат, які використовуються для утримання ціни виробника.

3. У випадках, коли основні сільськогосподарські товари, що підпадають під дію пункту 1, є предметом незвільнених прямих виплат чи будь-яких інших субсидій, пов'язаних з конкретним товаром, які не звільнено від зобов'язань зі зменшення підтримки, основою для еквівалентних вимірів підтримки стосовно цих заходів є такі самі розрахунки, як і для відповідних компонентів СВП (які зазначено в пунктах 10 - 13 додатка 3).

4. Еквівалентні виміри підтримки розраховуються на основі обсягу субсидії на етапі, якомога ближчому до стадії першого продажу відповідного основного сільськогосподарського товару. Заходи, спрямовані на підприємства з переробки сільськогосподарської продукції включаються настільки, наскільки такі заходи створюють переваги виробникам основних сільськогосподарських товарів. Специфічні сільськогосподарські податки чи збори, які сплачуються виробниками, зменшують еквівалентні виміри підтримки на відповідну суму.

 

Додаток 5

Спеціальний режим стосовно пункту 2 статті 4

Розділ A

1. Положення пункту 2 статті 4 після набрання чинності Угодою СОТ не застосовуються до будь-якого первинного сільськогосподарського товару та його переробленої й (або) готової продукції (далі - визначені товари), стосовно яких виконуються такі умови (далі - спеціальний режим):

a) імпорт визначених товарів становив менше, ніж 3 відсотки відповідного національного споживання в базовому періоді 1986 - 1988 рр. (далі - базовий період);

b) на визначені товари з початку базового періоду не надавалося жодних експортних субсидій;

c) до первинного сільськогосподарського товару застосовуються чинні заходи з обмеження виробництва;

d) такі товари позначаються позначкою "ST-Annex 5" у розділі I - B частини I переліку члена, що додається до Марракеського протоколу, як такі, що підлягають спеціальному режимові, який відображає фактори не пов'язаних з торгівлею проблем, а саме: продовольчу безпеку та охорону навколишнього середовища, а також

e) мінімальні можливості доступу до ринку стосовно визначених товарів з початку першого року періоду виконання відповідають, як зазначено в розділі I - B частини I переліку відповідного члена, 4 відсоткам національного споживання визначених товарів у базовому періоді й після цього зростають на 0,8 відсотка відповідного національного споживання в базовому періоді щороку протягом решти періоду виконання.

2. На початку будь-якого року періоду виконання член може припинити застосування спеціального режиму стосовно визначених товарів шляхом виконання положень пункту 6. У такому разі відповідний член зберігає мінімальні можливості доступу до ринку, які вже є чинними на той момент, і збільшує ці мінімальні можливості доступу до ринку на 0,4 відсотка відповідного національного споживання в базовому періоді щороку протягом решти періоду виконання. Після цього рівень мінімальних можливостей доступу до ринку, який отримується за цією формулою в останній рік періоду виконання, зберігається в переліку відповідного члена.

3. Будь-які переговори з приводу того, чи може бути продовжений спеціальний режим, який визначено в пункті 1, після закінчення періоду виконання, завершуються протягом цього періоду виконання як частина переговорів, зазначених у статті 20 цієї Угоди, з урахуванням факторів, не пов'язаних з торгівлею проблем.

4. Якщо внаслідок переговорів, зазначених у пункті 3, буде досягнуто домовленості про те, що член може продовжити застосування спеціального режиму, то такий член надасть додаткові й прийнятні поступки, визначені в ході цих переговорів.

5. У випадках, коли продовження спеціального режиму наприкінці періоду виконання не передбачається, відповідний член виконує положення пункту 6. У такому разі після закінчення періоду виконання мінімальні можливості доступу до ринку для визначених товарів зберігаються на рівні 8 відсотків відповідного національного споживання в базовому періоді в переліку відповідного члена.

6. Прикордонні заходи, за винятком звичайних мит, які зберігаються стосовно визначених товарів, регулюються положеннями пункту 2 статті 4 з початку року, у якому припиняється застосування спеціального режиму. Такі товари підлягають обкладенню звичайними митами, які закріплюються в переліку відповідного члена й застосовуються (з початку року, у якому припиняється спеціальний режим та після цього) за такими ставками, які б застосовувалися в тому разі, якби протягом періоду виконання здійснювалося би зменшення принаймні в розмірі 15 відсотків рівними щорічними частками. Ці мита встановлюються на основі тарифних еквівалентів, які розраховуються відповідно до інструкцій, викладених у доповненні до цього додатка.