Тема 4. Облік основних засобів і нематеріальних активів

1. Визнання, класифікація та оцінка основних засобів і нематеріальних активів.

2. Документальне оформлення руху основних засобів та нематеріальних активів.

3. Аналітичний облік основних засобів і нематеріальних активів.

4. Синтетичний облік основних засобів і нематеріальних активів.

5. Амортизація основних засобів і нематеріальних активів.

6. Облік ремонту та модернізації основних засобів.

7. Облік оренди необоротних активів.

Література :

1. Закон України від 16 липня 1999р. № 996-Х1У «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями).

2. Інструкція «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р. №291 (із змінами і доповненнями),

3. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник/ За ред. С.Ф. Голова. – Дніпропетровськ, ТОВ «Баланс-Клуб», 2000. 768 с.

4. Національні стандарти в бухгалтерському обліку. Питання впровадження та використання: Навч. посібник/ За ред. М.Г. Михайлова. – Суми; СОД, видавництво «Козацький вал»,2002. – 284с.

1. Визнання, класифікація та оцінка основних засобів і нематеріальних активів.

Активи підприємства в бухгалтерському обліку поділяють на оборотні та необоротні. До оборотних активів належать грошові кошти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Усі інші активи вважаються необоротними. Отже, необоротними є активи, що тривалий час утримуються підприємством з певною метою.

До складу необоротних активів входять :

• основні засоби;

• інші необоротні матеріальні активи;

• нематеріальні активи;

• довгострокові фінансові інвестиції;

• довгострокова дебіторська заборгованість;

• відстрочені податкові активи;

• інші необоротні активи.

Необоротні активи визнаються, тобто відображаються в Балансі підприємства, якщо відповідають загальним критеріям визнання активів, а саме:

• існує ймовірність того, що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням цих активів;

• їх вартість може бути визначена.

Необоротні активи відображаються в бухгалтерському обліку за первісною або переоціненою вартістю.

Первісна вартість – це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

До первісної вартості необоротних активів (на) включаються такі витрати:

• суми (без непрямих податків), що сплачують постачальникам активів;

• суми, що сплачують підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт;

• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт НА;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків, сплачені у зв’язку з придбанням (створенням) НА, які не відшкодовуються підприємству;

• витрати зі страхування ризиків, пов’язаних з доставкою НА;

• витрати на установку, монтаж, налагодження НА;

• інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням НА до стану, у якому вони придатні для використання.

Первісна вартість НА, які внесені до статутного капіталу – справедлива вартість.

Первісною вартістю безоплатно отриманих НА дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісна вартість об’єкта НА, придбаного в обмін на подібний об’єкт дорівнює залишковій вартості переданого об»акта НА ; на інший об’єкт – справедлива вартість, переданого об’єкта НА.

Залежно від характеру, стану НА, часу оцінки розрізняють такі види їх вартості:

• первісна вартість;

• переоцінена вартість – вартість НА після їх переоцінки;

• залишкова вартість – різниця між первісною 9переоціненою) вартістю та сумою зносу НА;

• реальна (справедлива) вартість – ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки;

• вартість, яка амортизується – первісна або переоцінена вартість НА з урахуванням їх ліквідаційної вартості;

• ліквідаційна вартість .

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, для здавання в оренду іншим особам або здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року або операційного циклу, якщо він довший за рік). До них належать виробничі та невиробничі об’єкти : будівлі, споруди, машини, устаткування, інвентар тощо.

Для чіткого обліку основних засобів необхідно їх правильно класифікувати.