Міністерство освіти та науки України

Південноукраїнський Національний Педагогічний Університет

Інститут фізичної культури та реабілітації

Питання відбору дітей 10-12 річного віку для заняття ігровими видами спорту(гандбол)

Курсова робота по теорії та методиці фізичного виховання студентки фізичної культури та реабілітації

Науковий керівник:

професор.

Шеремет Б. Г.

Виконала:

Студентка 4 курсу 3 групи

Новік Катерина

Одеса-2011

Зміс

Міністерство освіти та науки України 1

Південноукраїнський Національний Педагогічний Університет 1

Виконала: 1

Новік Катерина 1

Вступ 3

I . Теоритично-методичні особливості відбору дітей 10-12 річного віку для заняття ігровими видами спорту(гандбол) 7

1. Характеристика поняття «спортивний відбір» 8

2. Особливості відбору дітей в ігрових видах спорту 18

Показники фізичної підготовленості юних баскетболістів і волейболістів (таб. 1) 23

Діагностика здібностей до навчання 25

Заключення 46

Література 48

Вступ 3

I . Теоритично-методичні особливості відбору дітей 10-12 річного віку для заняття ігровими видами спорту(гандбол)

1. Характеристика поняття «спортивний відбір» 6

2. Особливості відбору дітей в ігрових видах спорту 12

3. Методичні особливості відбору дітей в гандболі………………………………………………….......…19

II. Дослідження відбору дітей 10-12 річного віку для заняття ігровими видами спорту(гандбол)

1. Методи відбору дітей в гандболі………………………………………………………...……..…………22

2. Спортивна орієнтація: відбір дітей, що здатні займатися гандболом……………….………………….25

Заключення 31

Література 33

Вступ

Тема нашої роботи – спортивний відбір,.

Спортивний відбір – це комплекс заходів, що дозволяють визначити високу міру схильності (обдарованість) дитини до того або іншого роду спортивної діяльності (виду спорту).

Спортивний відбір - тривалий, багатоступінчастий процес, який може бути ефективним лише у тому випадку, якщо на усіх етапах багаторічної підготовки спортсмена забезпечена комплексна методика оцінки його особи, що припускає використання різних методів дослідження (педагогічних, медико-біологічних, психологічних, соціологічних та ін.).

Інше визначення спортивного відбору звучить так:

Спортивний відбір - це комплекс заходів по виявленню спортсменів, що мають високий рівень здібностей, що відповідають вимогам свецифики виду спорту. Якісно видозмінюючись, відбір входить в систему багаторічної підготовки.

А також.

Спортивний відбір - це заснований на науковому прогнозі процес прийняття і реалізації рішення про включення або неувімкнення в спортивну діяльність її можливого учасника.

Отже, з наведених вище визначень вже можна зробити висновок про те, що спортивний відбір, що є комплексом заходів, застосований як до дітей, що не займаються ніяким спортом, так і до спортсменів.

Спортивний відбір проходять усі учасники спортивної діяльності : спортсмени, тренери, судді, спортивні лікарі, фахівці з комплексної наукової групи і т. д. Часто призначення певного тренера збірної команди робить значно більший вплив на спортивні досягнення, чим включення в неї найсильнішого спортсмена.

Залучення людей до систематичних занять спортом, їх інтерес і особисті досягнення залежать від відповідності індивідуальних особливостей специфіці того або іншого виду спорту.

Вибір кожною людиною виду спорту, в найбільшій мірі відповідного його індивідуальним особливостям, складає суть спортивної орієнтації. Спортивна орієнтація пов'язана передусім з дитячо-юнацьким і масовим спортом. Добре поставлена спортивна орієнтація підвищує ефективність спортивного відбору. Технологія орієнтації і відбору єдина, відмінність тільки в підході: при орієнтації вибирають вид спорту для конкретного людини, а при відборі - людини для конкретного виду спорту.

Перший рівень - початковий відбір для виявлення дітей (у більшості видів спорту це вік 9-14 років), що мають потенційні здібності до успішного оволодіння конкретним видом спорту. Організаційно відбір проводиться в три етапи.

На першому агітаціонному заході з метою викликати інтерес до занять; на другому - тестування і спостереження для визначення здібностей дітей до цього виду спорту; на третьому, самому тривалості - спостереження в процесі навчання і розвитку фізичних якостей з метою встановлення темпів освоєння учбового матеріалу.

Другий рівень - поглиблений відбір для виявлення перспективних юнаків і дівчат (вік 16-17 років), що мають високий рівень здібностей до цього виду спорту і схильності до певної спеціалізації (виду легкої атлетики, ігрової функції і т. п.).

Третій рівень-відбір для виявлення спортсменів (вік 18-20 років) длк зарахування в колективи спортсменів високої кваліфікації. Відбір здійснюється на основі вивчення тренувальної і змагання діяльності в дитячо-юнацькому спортивному колективі, тестування і обстеження під час тих, що спеціально проводяться для цього учбово-тренувальних зборів.

Четвертий рівень - відбір для виявлення спортсменів в різні збірные команди (країни, регіонів, відомств та ін.), для визначення учасників відповідальних змагань. З цією метою аналізується інформація про тренувальну і змаганні діяльність спортсмена у своєму клубі, у збірний команді, вивчається діяльність змагання на національних чемпіонатах, на учбово-тренувальних зборах.

У відборі беруть участь тренери, працюючі з цим контингентом, і групи експертів з числа провідних фахівців цього регіону.

Конкретний зміст методики відбору обумовлений специфікою виду спорту. Вона ґрунтується на системі педагогічних, медико-біологічних і психічних показників, що мають високу прогностичну значущість (рівень фізичних якостей, специфічних для цього виду спорту, рівень здібностей, що лежать в основі техніко-тактичних дій, морфологічні дані, функціональні особливості організму, властивості вищої нервової діяльності та ін.).

Враховуються початковий рівень, зміна показників обстеження з віком і під впливом тренування, зв'язок цих показників із спортивними досягненнями. Якість відбору служить важливою умовою успішності багаторічної підготовки спортивних резервів. В процесі багаторічної підготовки комплекс методів відбору розширюється, сам відбір стає більше поглибленим, внаслідок чого кількість тих, що відсіваються збільшується.

Спортивні здібності і обдарованість можна розглядати як єдине ціле, властивості і особливості якого залежать перш за все від внутрішньої природи твірних його частин. Вивчення розвитку цілого, взаємозв'язків і взаємодії його частин є основним принципом пізнання дійсності. Цей принцип знайшов своє віддзеркалення і в розробці комплексного підходу при вивченні біологічних і соціальних об'єктів. Комплексне вивчення передбачає організацію діяльності різних фахівців, що працюють за єдиною програмою і координують сумісні дії для досягнення загальної мети. Такий підхід в дослідженні об'єкту обумовлює необхідність розглядати спортивну обдарованість як систему з безліччю взаємозв'язаних елементів.

Комплексне вивчення спортивної обдарованості як об'єкту дозволяє застосовувати в дослідженні одну з форм теоретичного усвідомлення об'єкта – загальну теорію систем.