МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНОТОПСЬКИЙ ІНСТИТУТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до розрахунково-графічної роботи

з дисципліни

«Цифрова схемотехніка»

для студентів спеціальності

6.050802 «Електронні пристрої та системи»

денної форми навчання

Конотоп

2011

Методичні вказівки до розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Цифрова схемотехніка» / укладач О.М.Олефіренко. – Конотоп : КІСумДУ, 2011. – 16 с.

Кафедра фундаментальних та загальнонауковх дисциплін КІСумДУ

Зміст

C.

4

5

7

7

7

9

9

9

12

14

15

Загальні відомості…………………………………………….

1. Завдання і вихідні дані………………………………………

2. Розробка структурної і функціональній схем пристрою…

1. Розробка структурної схеми пристрою…………………..

2. Розробка функціональної схеми пристрою……………...

3 Розробка принципової схеми пристрою…………………..

1. Вибір елементної бази……………………………………..

2. Проектування блоку відображення……………………...

4. Розрахунки параметрів пристрою………………………...

Висновок……………………………………………………….

Список рекомендованих джерел і літератури……………...

Загальні відомості

Метою розрахунково-графічної роботи є :

- закріплення основних теоретичних положень дисципліни;

- придбання практичних навичок проектування цифрових устроїв і вузлів.

Розрахункова частина й результати розрахунково-графічної роботи оформляються у вигляді пояснювальної записки й двох креслень.

Пояснювальна записка містить у собі:

- технічне завдання;

• вступ;

• розділ 1 "Розробка структурної і функціональної схем пристрою";

• розділ 2 "Розробка принципової схеми пристрою";

• розділ 3 "Розрахунки параметрів пристрою";

• висновок.

Графічна частина містить креслення електричної принципової схеми.

Оформлена пояснювальна записка й креслення представляються керівникові за 3-5 днів до встановленого строку хисту на перевірку. Роботи, що мають помилки, вертаються студентам для доробок, а без помилок допускаються до захисту.

На захисті студент повинен показати вміння коротко (протягом 5-6 хвилин) і грамотно викладати питання проектування, уміти обґрунтувати ухвалені рішення, а також знати докладно всі розроблювальні схеми й порядок функціонування проектованого пристрою.

Студенти, що не виконували розрахунково-графічну роботу або ті, хто одержав незадовільну оцінку на захисті по дисципліні "Цифрова схемотехніка", до іспиту не допускаються.

1 Завдання і вихідні дані

В заданому базисі логічних елементів реалізувати перетворювач кодів для семисегментного індикатора. Сегменти висвічуються при подачі на них рівня логічної одиниці. Символи, що виводяться, і відповідні їм коди наведені в таблиці завдання.

Вихідні давні для проектування представлено в таблицях 1-3.

Таблиця 1 – Логічний базис елементів

Варіант завдання	1.1	1.2
Логічний базис	АБО-НІ (Стрілка Пірса)	І-НІ (Штрих Шеффера)

Таблиця 2 – Символи, що виводяться на індикатор

Варіант завдання	2.1	2.2	2.3	2.4	2.5
Символи	0, 2, 3, 5, 7, 8, 9, a, b, c, e	0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9	1, 2, 4, 5, 6, 8, 9, а, b, c	0, 3, 4, 5, 7, 8, 9, a, b, c, d	1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0

Таблиця 3 – Двійково-десятковий код передачі даних в пристрій обробки

Варіант	3.0	3.1	3.2	3.3	3.4	3.5	3.6	3.7	3.8	3.9
Д-Код Символ	8421+6	8421	8421+1	2421	5121	8421+3	5421	8421+2	4121	5211
0	0110	0000	0001	0000	0000	0000	0000	0010	0000	0000
1	0111	0001	0010	0001	0001	0100	0001	0011	0001	0001
2	1000	0010	0011	0010	0010	0101	0010	0100	0010	0100
3	1001	0011	0100	0011	0011	0110	0011	0101	0010	0101
Продовження таблиці 3
Варіант	3.0	3.1	3.2	3.3	3.4	3.5	3.6	3.7	3.8	3.9
Д-Код Символ	8421+6	8421	8421+1	2421	5121	8421+3	5421	8421+2	4121	5211
4	1010	0100	0101	0100	0111	0111	0100	0110	1000	0111
5	1011	0101	0110	1011	1000	1000	1000	0111	1001	1000
6	1100	0110	0111	1100	1001	1001	1001	1000	1010	1001
7	1101	0111	1000	1101	1010	1010	1010	1001	1011	1100
8	1110	1000	1001	1110	1011	1011	1011	1010	1110	1101
9	1111	1001	1010	1111	1111	1100	1100	1011	1111	1111
a		1010	1011			1101	1101	1100
b		1011	1100			1110	1110	1101
c		1100	1101			1111	1111	1110
d		1101	1110					1111
e		1110	1111
f		1111

Варіант вихідних даних формується по останніх двом цифрам номера залікової книжки студента за наступними правилами;

- заданий базис логічних елементів визначається за передостанньою цифрою: якщо вона рівна від 0 до 6 – логічний базис Стрілка Пірса, а якщо ні, то Штрих Шеффера;

- символи, що виводяться на індикатор, визначаються за останньою цифрою номера залікової книжки і табл. 2. Якщо цифра знаходиться в діапазоні 1-2 – варіант 2.1, 3-4 – варіант 2.2, 5-6 – варіант 2.3, 7 – варіант 2.4, 8-9,0 – варіант 2.5.

- остання цифра і таблиця 3 визначають варіант двійково-десяткового коду передачі даних в пристрій обробки. Наприклад, цифра 1 - варіант 3,1; 8 - варіант 3,8; 0 - варіант 3.0.