7.Облік резервного капіталу

Резервний капітал — це сума резервів, створених підприємством відповідно до законодавства або статутних документів.

Для його обліку використовують рахунок 43 “Резервний капітал”, призначений узагальнювати інформацію про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного з нерозподіленого прибутку.

За кредитом рахунку 43 відображають створення резерву, за дебетом – його використання.

Резервний капітал спрямовують на покриття непередбачених витрат у випадку недостатнього прибутку чи збитків, на сплату боргів підприємства в разі його ліквідації. Залишок невикористаних коштів резервного капіталу переходить на наступний календарний рік.

При інвентаризації власного капіталу

інвентаризуються усі його складові починаючи з

статутного капіталу.

Важливість проведення інвентаризації статутного

капіталу випливає з функцій які він виконує, а саме:

1. Заснування та введення в дію підприємства.

Власний капітал у частині статутного є фінансовою

основою для запуску в дію нового суб’єкта

господарювання.

2. Відповідальності та гарантії. Чим більший

власний капітал підприємства, зокрема статутний

капітал, тим вищою є його кредитоспроможність.

3. Захисна функція.

4. Функція фінансування та забезпечення

ліквідності. Внесками у статутний капітал, разом зі

спорудами, обладнанням, цінними паперами та

іншими матеріальними цінностями, можуть бути

грошові кошти. Вони можуть використовуватися дляфінансування операційної та інвестиційної діяльності

підприємства, а також для погашення заборгованості

по позичках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність

підприємства, з одного боку, та потенціал

довгострокового фінансування, з іншого.

5. База для нарахування дивідендів і розподілу

майна. Одержаний протягом року прибуток або

розподіляється та виплачується власникам

корпоративних прав у вигляді дивідендів, або

спрямовується на збільшення статутного чи

резервного капіталу.

6. Функція управління та контролю.

При інвентаризації перевіряються установчі

документи (статут або установчий договір), звіряють

сальдо по аналітичному обліку по кожному учаснику.

Достовірність записів на рахунках 40 "Статутний

капітал" та 46 "Неоплачений капітал" підтверджують

первинними документи (прибутковими касовими

ордерами, виписками банку, накладними, актами

приймання-передачі та інші). На кінець звітного року

перевіряють розмір статутного капіталу, з метою

контролю правильності оцінки і відображення встатутного капіталу, а також визначають вартість

чистих активів, звіряючи з величенною статутного

капіталу. Одночасно з статутним капіталом звіряють і

неоплачений, який відображає заборгованість

власників (учасників) із внесків до статутного

капіталу. Перевіряють правомірність, правильність та

своєчасність відображення в бухгалтерському обліку

неоплаченого капіталу та його погашення.

Додатковий капітал призначений для

узагальнення інформації про суми, на які вартість

реалізації випущених акцій перевищує їхню

номінальну вартість, а також про суми дооцінки

необоротних активів і фінансових інструментів та

вартість необоротних активів, безкоштовно

отриманих підприємством від інших осіб, та інші

види додаткового капіталу.

При інвентаризації резервного капіталу

перевіряють дотримання передбаченого статутом

розміру правомірності використання коштів

, а також дотримання

передбаченого законодавством розміру щорічних

відрахувань до резервного капіталу, порядку

відображення операцій на бухгалтерських рахунках.

При інвентаризації нерозподіленого прибутку

(непокритого збитку) перевіряють достовірність

розрахунку і відображення на рахунках

бухгалтерського обліку нерозподіленого прибутку

(непокритого збитку) звітного року, минулих років, а

також правильність відображення в бухгалтерському

обліку і звітності помилок, допущених у минулих

роках.

Інвентаризація вилученого капіталу передбачає

перевірку правомірності викупу, продажу та

анулювання акцій, правильності їх оцінки та

відображення в обліку, реєстрі акціонерів та

звітності.