3 Пит. До найбільш важливих критеріїв класифікації сучасної політичної еліти можна віднести такі:

1) Ступінь участі в здійсненні влади (В.Парето), відповідно до якого виділяють правлячу еліту (частину еліти, що безпосередньо бере участь у реалізації влади, приймаючи найважливіші політичні рішення) та опозиційну еліту, позбавлену можливості здійснювати свої владні функції (контреліту).

2) Джерела впливу (О.Конт, К.Маннгейм, Д.Белл), відповідно до яких еліти поділяються на «еліту крові» або аристократію (у традиційних політичних системах); «еліту багатства» або плутократію (в індустріальному суспільстві); «еліту знань і компетентності», або мерітократію (у постіндустріальному, інформаційному суспільстві).

3) Спосіб формування і структура влади (Е.Гідденс), які дозволяють виділити правлячий клас (єдину автократичну еліту), управлінський клас (єдину демократичну еліту), пануючу еліту (автократичну еліту) та елітні групи (демократичну еліту).

4) Обсяг владних повноважень (П.Шаран), виходячи з якого виділяють вищу (що складається з осіб, які займають стратегічні посади в системі прийняття політичних рішень), середню (регіональну еліту, представники якої займають посади у виборних органах влади) і адміністративну (яка складається з вищого прошарку державних службовців).

5) Структуру та характер внутрішньоелітних зв'язків (С. Елдерсфельд), відповідно до яких виділяють інтегровану (згуртовану еліту, для якої характерні низький рівень конфліктності) та дезінтегровану (для якої характерні боротьба між різними елітними угрупованнями з приводу розподілу влади) еліти.

6) Способи оновлення та зв'язок із політичною системою (Р.Арон, К. Поппер), згідно з якими виділяють відкриту (демократичну) еліту (доступ для входження до якої є рівною мірою відкритим для представників усіх соціальних груп) та закриту (автократичну) еліту (доступ до якої обмежений наявністю великої кількості формальних вимог).