Естетичне виховання в сім´ї.
Основи естетичної культури та діяльності закладаються з самого раннього віку в сім’ї. Естетичне виховання в сім’ї слід орієнтувати на формування естетичного відношення до праці, природи, побуту, одягу, мистецтва, спілкування. Найкраще його вибудовувати на принципах творчого партнерства батьків і дітей, старших і молодших дітей. Основне тут залежить від батьків, їхнього досвіду, підготовки, успадкованості ними національних традицій.
З цією метою педагогіка мобілізує усі можливі засоби і методи, на які має змогу спертися сім’я:
а) у практиці родинного виховання залучення дітей до прекрасного починається дуже рано, з маминої колискової пісні, ладок-потішок, дитячої іграшки і казки;
б) здійснення надзвичайно великої роботи щодо виховання естетичної культури спілкування. Морально-естетичні норми стосунків між людьми мають бути не лише пізнані і зрозумілі, але й глибоко засвоєні дітьми на рівні навичок. Вони повинні стати нормою їхньої поведінки;
в) залучення дітей до прекрасного за допомогою природи;
г) вчити відчувати красу праці, красу людини, яка працює, красу результатів праці;
д) серед основних чинників естетичного виховання дітей у сім’ї є краса побуту,
е) вироблення у дитини здатності розуміти і відчувати мистецтво, прилучати її до активної художньої творчості;
є) формування естетичних смаків щодо чистоти, охайності, краси своєї кімнати, будинку, залучення до самостійного створення прекрасного в своїй оселі, але при цьому вчити дотримуватись міри;
ж) відвідання музичної школи, театру, танцювального гуртка тощо – засіб формування естетичних уподобань дитини.
Для того, щоб дана робота була ефективною вчителю необхідно проводити з батьками консультації, бесіди на батьківських зборах, організовувати лекторії, залучати батьків до участі у шкільних святах тощо.