- •Індивідуальна робота
- •1.Підприємство в економічній системі сучасного суспільства
- •1.1. Підприємство як економічний суб'єкт господарювання
- •1.2. Основні теорії (концепції) підприємства
- •2. Функції та мета підприємства
- •3. Виклики нової економіки та прагматика реалізації змін на підприємстві
- •Висновки
- •Список використаних джерел
2. Функції та мета підприємства
Підприємство — це реальна "жива" система, для функціонування якої залучаються особистий та речовий фактори, а також суб'єкти, що перебувають за його межами: постачальники, покупці тощо.
Функції будь-якого підприємства знаходять своє відображення в системі його цілей, що містить такі головні складові:
1) задоволення потреб персоналу підприємства;
2) удосконалення структури підприємства, її адаптація до внутрішніх та зовнішніх змін;
3) створення та підтримка потенціалу для майбутнього розвитку, безперервності існування підприємства;
4) задоволення зовнішніх вимог до підприємства та пред'явлення власних вимог до навколишнього середовища.
Лише одночасно здійснюючи реалізацію усіх цілей, підприємство здатне функціонувати та розвиватися. Такий підхід визначає підприємство як унікальний соціально-економічний феномен, здатний, по-перше, забезпечити суспільні потреби і, по-друге, реалізувати органічну єдність виробничих та відтворювальних процесів.
Слід зазначити, що мета не обов'язково збігається з функцією, і саме цей факт є предметом дискусій.
Головною економічною функцією будь-якого підприємства є задоволення потреб споживачів у товарах або послугах. Тобто ця функція властива кожному підприємству незалежно від його структури, галузі, ступеня підпорядкованості органам державної влади тощо.
За умов планової економіки критерієм належного виконання цієї функції є узгодженість її з планом. У ринковій економіці діяльність підприємства визначається цінами на товари і послуги, на фактори виробництва, сировину, а також витрати на управління підприємством. Тому метою підприємства стає здійснення його головної суспільної функції шляхом такої побудови його організаційної структури, за якої витрати на управління підприємством були б якомога меншими й водночас настільки ефективними, наскільки це необхідно.
Отже, економічна роль підприємства в життєдіяльності та розвитку суспільства передбачає здійснення цілого ряду найрізноманітніших функцій та підфункцій, котрі не піддаються однозначному групуванню.
Додаткові функції - це ті функції, без яких навіть у тих випадках, коли вони практично необхідні на великих підприємствах або коли вони визначені законом як обов'язкові, невеликі підприємства можуть обійтися. До таких функцій, зокрема, належить функція гарантування безпеки у Файоля й адміністративна функція у вузькому розумінні, тобто функції секретаріату, документообороту тощо.
3. Виклики нової економіки та прагматика реалізації змін на підприємстві
Для успішного існування та розвитку в умовах нової економіки підприємства мають враховувати зміни, що відбуваються в їхньому макро- та мікро оточенні, а також поточні та майбутні потреби. Ці заходи сприятимуть довгостроковому збільшенню вартості капіталу підприємства, а тим самим і реалізації основної мети його власників - максимізації ринкової вартості підприємства. Реалізація цього виду очікувань чітко обумовлена здійсненням постійних ґрунтовних змін на підприємстві. Завдяки їм можливі істотні зміни у сфері організаційних, технічних, виробничих і економічних систем; вони сприятимуть трансформації та розвитку підприємств. Усе це є фактором, що зумовлює зростання ефективності діяльності підприємств, безпосередньо детермінуючи темп утворення їхньої вартості.
Для успішного існування та розвитку в умовах нової економіки підприємства мають враховувати зміни, що відбуваються в їхньому макро- та мікро оточенні (рис.3.1.), а також поточні та майбутні потреби.
Ці заходи сприятимуть довгостроковому збільшенню вартості капіталу підприємства, а тим самим і реалізації основної мети його власників -максимізації ринкової вартості підприємства.
Реалізація цього виду очікувань чітко обумовлена здійсненням постійних ґрунтовних змін на підприємстві. Завдяки їм можливі істотні зміни у сфері організаційних, технічних, виробничих і економічних систем; вони сприятимуть трансформації та розвитку підприємств. Усе це є фактором, що зумовлює зростання ефективності діяльності підприємств, безпосередньо детермінуючи темп утворення їхньої вартості.
Рис. 3.1. Сфери оточення та головні фактори, що впливають на підприємство
У новій глобальній економічній дійсності підприємства, щоб існувати й утримуватися на ринку, повинні вміти передбачити і влучно оцінити ситуацію, тобто бути здатними до ефективної діяльності та розвитку в оточенні, що постійно змінюється, а також постійно приймати рішення щодо способу, форми, темпів реалізації, сфери впливу, глибини та комплексності ґрунтовних змін. Усе це актуальні чинники не тільки збереження підприємства і забезпечення йому рівноваги з еволюційним оточенням, а й формулювання ним експансивних динамічних намірів, які забезпечують чітке функціонування, отримання конкурентної переваги та подальший розвиток. У новій глобальній економіці підприємства змушені не тільки шукати та здійснювати адаптаційні чи попереджуючі заходи щодо турбулентного оточення, а й ґрунтовну системну перебудову, модернізацію своєї структури і запровадження сучасних методів управління.
Ринок, як свідчать практика, є "контролером" господарської діяльності, що зумовлює реакцію підприємства, цим самим визначає ціну та сенс реалізації програмних змін. Ринкова економіка вимагає від підприємства еластичних і адаптаційних дій щодо його розвитку й умілого пристосування не тільки до змін, що відбулися на рику, а й до передбачуваних або очікуваних. Звідси випливає, що діяльність підприємства в епоху глобалізації ринку й економічної трансформації обумовлена переважно тим, що відбувається в його еволюційному оточенні, ніж у ньому самому.
Підприємство, що не хоче, не вміє, чи з якихось причин не може пристосуватися до ринку та нових економічних вимог, перестає розвиватися, а з часом втрачає здатність задовольняти потреби оточення, отже, приречене на невдачу.
Практика свідчить, що лише ґрунтовна й радикальна зміна не сприяє трансформації підприємства. Потрібна корисна зміна, яка дозволить пристосуватися до нових умов і забезпечить підприємству внутрішню рівновагу і/або рівновагу з оточенням, а тим самим і підвищення рівня ефективності діяльності, внаслідок чого зростатиме його ринкова вартість і конкурентоспроможність.
Досягти успіху можуть лише підприємства з такими характеристиками - еластичні та малі - здатні до швидких інвестицій, дезінвестицій, мало інтегровані, з малими постійними витратами, керовані материнськими проектами і структурами;
- кооперативні, які шукають співпраці, а не конкуренції, укладають багато договорів із постачальниками, покупцями й альянси з конкурентами, щоб представити повну пропозицію без власних засобів;
- інтелігентні, які мають розбудовані інтелектуальні, а не матеріальні засоби, які інвестують у працівників, дослідженні розвиток, які мають економічну розвідку.