2. Еволюційні і революційні форми науково-технічного прогресу

Вдосконалення засобів праці впродовж віків відбувалось разом із набуттям людиною знань та вмінь, що забезпечувало розвиток науки та техніки.

Іншими словами можна сказати, що наука – це розумова людська діяльність, спрямована на здобуття нових знань про дійсність. Наука – це духовний продукт загального людського розвитку, суспільний інтелект. Кожна окрема людина знає мізер, а людство знає все.

Сьогодні наука є окремою продуктивною силою, яка має певні особливості:

- на першому місці опинились теоретичні знання;

- у більшості галузей наука є початковою стадією виробництва;

- безперервний процес наукового перетворення виробництва;

- розвиток науки є основою переходу до інтенсифікації виробництва;

- наука забезпечує безперервне оновлення технологій.

Завдяки науці сьогодні з’являються принципово нові технології, які породжують принципово нові товари, що здатні задовольнити всезростаюче населення Землі у продуктах харчування, предметах широкого вжитку, засобах зв’язку та пересування. Досягнення фундаментальної науки дозволили створити матеріали із властивостями, які не притаманні ні одному виду живої природи та які в стані значно ефективніше замінити природні речовини тощо.

Сам термін техніка походить з грецького τεχνικός – вправний досвідчений, від τεχνη – майстерність, мистецтво. Нові знання породжують нові види засобів праці, задовольняючи певні потреби і водночас із цим виникають нові, задоволення яких знову вимагає нових знань і нових засобів і т. д.

Цей процес безперервний і невпинний, бо людство знаходиться у постійному пошуку і розвитку від початку свого існування.

Об’єднання науки і техніки відбулося лише на початку ХІХ століття, коли завершилась перша промислова революція і крупне машинне виробництво з’явилось завдяки науковим розробкам. Саме завдяки науці Бенджамін Франклін у 1760 році запропонував громовідвід, Іван Ползунов у 1765 році зробив першу парову машину, Роберт Фултон у 1803 році збудував підводний човен, Луї – Жак Дагер у 1839році зробив фотоапарат, першу обчислювальну машину з програмним керуванням створив Чарльз Беббедж у 1833, Микола Кибальчич у 1881році запропонував креслення космічної ракети, у 1895 році Олександр Попов подарував нам радіо, брати Уїлбер та Орвілл Райт у 1903 році створили перший літак, а в 1910 – Гліб Котельников – перший шовковий парашут. Можна було б і далі перелічувати ці чудові винаходи, але і з цих декількох зрозуміло, який великий стрибок людства вперед напередодні третього тисячоліття започаткували в минулих двох століттях.

Науково-технічний розвиток відбувається у двох формах- еволюційній–науково-технічний прогрес(НТП) і революційній–науково-технічна революція (НТР).

Науково-технічний прогрес супроводжує всю історію розвитку людства. Вдосконалення засобів виробництва, ускладнення технологій, підвищення продуктивності праці – все це результати науково-технічного прогресу.

Взявши за вихідну позицію вищенаведені винаходи, бачимо, що менш, ніж через два століття розвиток цих ідей сягнув на неймовірну висоту. Від першого польоту братів Райт до першого польоту Юрія Гагаріна пройшло трохи більше як пів століття – фантастично короткий час у шкалі історії людства.

Основними рисами НТР є:

- випереджаюче зростання науки у системі "наука-техніка-виробництво";

- фундаментальні зміни у техніці – штучно створених засобах праці, які посідають проміжне місце у взаємодії людини і природи;

- докорінні перетворення головної продуктивної сили – працівника;

- докорінне перетворення предметів праці, поява нових видів матеріалів з наперед заданими властивостями;

- виникнення принципово нових технологій;

- революція щодо використання людьми сил природи;

- початок інформаційної революції.

Однією з перших НТР в системі охорони здоров’я було винайдення антибіотиків. У 20-их роках в Лондоні бактеріолог Флеммінг ставив досліди з колоніями стрептококів на спеціальному середовищі. Він звернув увагу, що середовище забруднила цвіль, яка розчинила культуру стрептококів. Із цвілі дослідник здобув антибактеріальний фермент лізоцим. Продовжуючи досліди, Флеммінг помітив, що зелена цвіль виділяє антибактеріальну речовину, яка пригнічує ріст багатьох бактерій. Цю речовину він назвав пеніцилін.

Саме в ХІХ столітті були зроблені три великих відкриття, в результаті яких основні процеси природи були пояснені і зведені до природних причин. Першим з таких відкриттів було вчення про клітинну структуру організмів, що стало результатом колективної роботи багатьох учених різних країн, зокрема німецького ботаніка Маттіаса Якоба Шлейдена (1804-1881) та німецького біолога Теодора Шванна (1810-1882). В результаті цього вперше було сформульоване положення про клітину як основний структурний елемент рослин і тварин.

Другим з трьох великих відкриттів ХІХ століття в галузі природничих наук, що мають вирішальне значення, було обґрунтування закону збереження і перетворення енергії, що сприяло розвитку біології та медицини в розробці питань обміну речовин у тваринному організмі.

Еволюційне вчення Дарвіна було третім великим відкриттям і дало відповідь на питання про походження органічного світу, що здавна займав людські думки. В основі цієї теорії лежать поняття про природний відбір та боротьба за існування, завдяки яким стало можливим пояснення різних етапів розвитку людини, починаючи від простих, безструктурних, але що відчувають подразнення протоплазми нижчих організмів і закінчуючи мозком людини.