- •Визначення понять «хімічна назва», «міжнародна непатентована назва», «торговельна назва» лп.
- •Фактори, які впливають на клінічну ефективність лп.
- •Клініко-фармакологічна характеристика різних шляхів введення лп.
- •4. Основні фармакокінетичні параметри, їх практичне значення. Захворювання внутрішніх органів, які можуть істотно вплинути на показники фармакокінетики.
- •6. Анатомо-фізіологічні особливості організму жінки в період вагітності, які впливають на фармакокінетику та фармакодинаміку лп.
- •7. Лікарський моніторинг. Фактори, які зумовлюють необхідність проведення лікарського моніторингу.
- •8. Біодоступність лп. Клінічне значення біодоступності. Фактори, які впливають на значення біодоступності.
- •9. Біоеквівалентні лп. Категорії препаратів, для яких здійснюється вивчення біоеквівалентності.
- •10. Біоеквівалентність. Клінічні методи визначення біоеквівалентності. Терапевтична нееквівалентність лп, її причини.
- •11. Селективність (вибірковість) дії лп. Фактори, які впливають на селективність лікарських засобів.
- •12. Брендовий лп. Переваги брендів і недоліки генериків.
- •13.Генеричний лп. Вимоги до генеричних лп.
- •14. Критерії ефективності лп. Групи критеріїв ефективності.
- •Критеріями ефективності лікарських засобів можуть бути:
- •15. Критерії переносимості лп. Групи критеріїв переносимості.
- •16. Взаємодія лп. Види взаємодії. Клінічне значення взаємодії ліків.
- •17. Фармакодинамічний синергізм і фармакокінетичний синергізм. Можливості його використання в клінічній практиці.
- •18. Фармакодинамічний антагонізм і фармакокінетичний антагонізм. Шляхи профілактики антагонізму ліків.
- •19. Фармацевтична взаємодія ліків. Позитивні та негативні сторони.
- •20. Комбіновані лп. Переваги та недоліки комбінованих лп.
- •21. Типи побічних реакцій і ускладнень лікарської терапії.
- •22. Токсичні ускладнення, які обумовлені абсолютним або відносним передозуванням лп, фармакологічними властивостями лп.
- •23. Алергійні реакції, ідіосинкразія, синдром «відміни» як прояв побічної дії лп.
- •24. Поняття про плацебо. Плацебо-ефектори. Негативні плацебо-ефектори як група ризику розвитку побічної дії лп.
- •25. Вплив лп на клініко-лабораторні показники та результати функціональних проб. Можливі механізми впливу та шляхи його профілактики
- •Щоб максимально уникнути небажаних наслідків впливу лікарських препаратів на результати діагностичних клініко-лабораторних аналізів, слід дотримуватися таких Правил:
- •26. Лікарський анамнез. Значення збору лікарського анамнезу для раціональної терапії.
- •27. Комплаєнс. Основні фактори, що впливають на комплаєнс.
- •28. Фази клінічної апробації, мета та завдання кожного з етапів.
- •29. Симптоми і синдроми атеросклерозу.
- •30. Симптоми і синдроми стабільної стенокардії напруги.
- •31. Симптоми і синдроми інфаркту міокарда.
- •32. Симптоми і синдроми ессенціальної артеріальної гіпертензії.
- •33. Види симптоматичних артеріальних гіпертензій. Особливості клінічних проявів.
- •Первинна гіпертензія[ред. | ред. Код]
- •Вторинна гіпертензія[ред. | ред. Код]
- •Гіпертензивні кризи[ред. | ред. Код]
- •34. Відмінності клінічної симптоматики гіпертонічної хвороби I, іі та III стадії.
- •35. Гіпертонічний криз. Відмінності клінічної симптоматики гіпертонічних кризів.
- •36. Основні симптоми хронічної серцевої недостатності.
- •37. Основні симптоми порушень ритму серця.
- •38. Симптоми і синдроми ревматизму (гострої ревматичної лихоманки, хронічної ревматичної хвороби серця).
- •39. Симптоми і синдроми ревматоїдного артриту.
- •40. Симптоми і синдроми системного червоного вовчака.
- •41. Симптоми і синдроми остеоартрозу.
- •42. Симптоми і синдроми подагри.
- •43. Симптоми і синдроми остеопорозу.
- •44. Синдром бронхообструкції, клінічні прояви.
- •45. Синдром дихальної недостатності, клінічні прояви.
- •46. Симптоми і синдроми пневмонії.
- •Причини пневмонії
- •Симптоми пневмонії
- •47. Симптоми і синдроми гострого бронхіту.
- •48. Симптоми і синдроми хронічного бронхіту
- •Причини виникнення хронічного бронхіту
- •Симптоми хвороби
- •49.Симптоми і синдроми хронічного обструктивного бронхіту.
- •Симптоми хронічного обструктивного бронхіту
- •50. Симптоми і синдроми бронхіальної астми.
- •Що провокує розвиток бронхіальної астми
- •51. Симптоми і синдроми гострого пієлонефриту.
- •52. Симптоми і синдроми хронічного пієлонефриту.
- •53. Симптоми і синдроми гострого гломерулонефриту.
- •54. Симптоми і синдроми хронічного гломерулонефриту.
- •55. Симптоми і синдроми циститу.
- •Причини виникнення
- •Симптоми і ознаки
- •56. Симптоми і синдроми сечокам’яної хвороби.
- •Симптоми сечокам'яної хвороби
- •58. Симптоми і синдроми хронічного атрофічного гастриту (тип а).
- •Симптоми гастриту
- •59. Симптоми і синдроми хронічного хелікобактер-асоційованого гастриту (тип в).
- •60. Симптоми і синдроми виразки шлунка.
- •61. Симптоми і синдроми виразки дванадцятипалої кишки.
- •62. Симптоми і синдроми хронічного панкреатиту.
- •Причини
- •Симптоми панкреатиту
- •63. Симптоми і синдроми хронічного гепатиту.
- •64. Симптоми і синдроми хронічного холециститу.
- •65. Синдром портальної гіпертензії, основні клінічні прояви.
- •66. Симптоми і синдроми цирозу печінки.
- •67. Симптоми і синдроми жовчнокам'яної хвороби.
- •68. Симптоми і синдроми залізодефіцитної анемії.
- •69. Симптоми і синдроми мегалобластної (вітамін в12- і фолієводефіцитної ) анемії.
- •70. Симптоми і синдроми гемолітичної анемії.
- •71.Симптоми і синдроми інсулінозалежного цукрового діабету.
- •72. Симптоми і синдроми інсуліннезалежного цукрового діабету
- •73. Ускладнення цукрового діабету, основні клінічні прояви.
- •74. Симптоми і синдроми дифузного токсичного зобу.
- •75. Симптоми і синдроми гіпотиреозу.
- •76. Симптоми і синдроми ендемічного зобу
- •77. Симптоми і синдроми алергічного риніту та алергічного кон’юнктивіту (полінозів).
- •78. Симптоми і синдроми кропивниці.
- •79. Симптоми і синдроми ангіоневротичного набряку.
- •80. Симптоми і синдроми анафілактичного шоку.
- •81. Симптоми і синдроми лікарської хвороби.
- •82. Клініко-фармакологічні підходи до лікування атеросклерозу.
- •83. Клініко-фармакологічні підходи до лікування стабільної стенокардії напруги.
- •84.Клініко-фармакологічні підходи до лікування інфаркту міокарда. Симптоматичне лікування
- •85. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ессенціальної артеріальної гіпертензії.
- •Заходи щодо зміни способу життя
- •Медикаментозна терапія
- •86. Клініко-фармакологічні підходи до лікування симптоматичної артеріальної гіпертензії.
- •87. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гіпертонічних кризів.
- •88. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічної серцевої недостатності.
- •89. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ревматизму (гострої ревматичної лихоманки, хронічної ревматичної хвороби серця).
- •Профілактика
- •90. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ревматоїдного артриту.
- •91.Клініко-фармакологічні підходи до лікування системного червоного вовчака.
- •92. Клініко-фармакологічні підходи до лікування остеоартрозу.
- •93. Клініко-фармакологічні підходи до лікування подагри.
- •Нестероїдні протизапальні препарати[ред. | ред. Код]
- •Колхіцин[ред. | ред. Код]
- •Стероїди[ред. | ред. Код]
- •94. Клініко-фармакологічні підходи до лікування остеопорозу.
- •95. Клініко-фармакологічні підходи до лікування пневмонії.
- •96. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого бронхіту.
- •97. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного бронхіту.
- •98. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного обструктивного бронхіту.
- •99. Клініко-фармакологічні підходи до лікування бронхіальної астми
- •Інтермітуюча бронхіальна астма
- •Легка персистуюча бронхіальна астма
- •Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма
- •Важка персистуюча бронхіальна астма
- •100. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого пієлонефриту.
- •101. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного пієлонефриту.
- •102. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого гломерулонефриту.
- •Лікування основної причини[ред. | ред. Код]
- •103. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного гломерулонефриту.
- •104. Клініко-фармакологічні підходи до лікування циститу.
- •Лікування
- •Медикаментозна терапія
- •105. Клініко-фармакологічні підходи до лікування сечокам’яної хвороби.
- •106. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічної ниркової недостатності.
- •2. Лікування гіпертонії
- •107. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних лп
- •Секвестранти жовчних кислот
- •Статини
- •108. Клінічна фармакологія антиангінальних лп групи нітратів
- •109. Клінічна фармакологія р-адреноблокаторів.
- •110.Особливості використання р-адреноблокаторів при іхс
- •111. Особливості використання р-адреноблокаторів при артеріальній гіпертензії.
- •112. Клінічна фармакологія антагоністів кальцію.
- •113. Особливості використання антагоністів кальцію при іхс.
- •114. Особливості використання антагоністів кальцію при артеріальній гіпертензії.
- •115. Клінічна фармакологія інгібіторів апф.
- •116.Особливості використання інгібіторів апф при артеріальній гіпертензії та хронічній серцевій недостатності.
- •Іапф та серцева недостатність
- •Артеріальна гіпертензія та іапф
- •117. Клінічна фармакологія діуретиків.
- •118. Особливості використання діуретиків при артеріальній гіпертензії та хронічній серцевій недостатності.
- •Діуретики і серцева недостатність
- •119. Клінічна фармакологія серцевих глікозидів.
- •120. Клінічна фармакологія антикоагулянтів і антиагрегантів.
- •121. Клінічна фармакологія стероїдних протизапальних лп.
- •Фармакологічні ефекти
- •122. Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних лп.
- •123. Клінічна фармакологія базисних протизапальних лп, у тому числі лп, що пригнічують проліферацію сполучної тканини.
- •124. Клінічна фармакологія коректорів метаболізму сполучної тканини.
- •125. Клінічна фармакологія препаратів урикозуричної дії.
- •Препарати кальцію
- •Класифікація
- •Препарати, що застосовуються при неускладнених гіпертензивних кризах
- •Основні напрямки лікування та попередження оа
- •Лікування пн
- •Препарати, що інгібують синтез сечової кислоти
- •Препарати, що посилюють виведення сечової кислоти нирками
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Оральні регідратанти (регідрон, гастроліт);
- •Альфа-адренергічні агоністи (клонідин);
- •Пробіотики:
- •Класифікація проносних засобів
- •Характеристика основних препаратів інсуліну
- •Порівняльна характеристика антигістамінних препаратів і покоління
- •Порівняльна характеристика антигістаміних препаратів іi покоління
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Теоретичні питання з Фармацевтичної опіки
- •Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні закрепів
- •Основні групи препаратів для лікування діареї
- •Алгоритм вибору групи лп для самолікування діареї
- •Фармацевтична опіка при лікуванні метеоризму
- •Алгоритм дій провізора при безсонні
- •Термічні та хімічні пошкодження верхніх шарів шкіри
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при порізах і подряпинах
- •Фармацевтична опіка при мікротравмах
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при опіках
- •Напрямки симптоматичної терапії при риніті-грз
- •Комбіновані препарати
- •Безрецептурні препарати при високій температурі
- •Загрозливі симптоми при простуді
- •Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
- •7.2. Напрямки і засоби симптоматичної лікарської терапії суглобового та м’язового болю
- •Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і в.О.Усенко, 2002).
- •Безрецептурні препарати для зняття болю голови
- •Фармацевтична опіка при лікуванні болю голови
- •Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
Профілактика
Профілактика ревматизму та його загострень полягає перш за все в укріпленні захисних сил організму (фізкультура, спорт, загартування, тощо). Необхідне покращення житлових умов хворих, зменшення скупчення людей, що попереджує поширення стрептококової інфекції. Слід проводити ретельне адекватне лікування ангін та інших загострень інфекції у носоглоточній ділянці з тривалим застосуванням антибактеріальних засобів. Недолікована ангіна основний фактор виникнення ревматизму. Застосовується річна медикаментозна профілактика загострень ревматизму. При цьому хворому вводять 1 раз на місяць в/м 1 500 000 ОД біциліну-5. Хворим на ревматизм слід уникати перевтоми та переохолоджень, адже є велика ймовірність повторної ревматичної атаки.
90. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ревматоїдного артриту.
Хронічне системне захворювання сполучної тканини імунного ґенезу та невідомої етіології, яке характеризується неспецифічним симетричним артритом, позасуглобовими змінами та системними симптомами, та призводить до інвалідності і передчасної смерті. Залежно від наявності чи відсутності у сироватці аутоантитіл (ревматоїдного фактору класу IgM і/або антитіл до циклічних цитрулінованих пептидів [АЦЦП]) розрізняють серопозитивну або серонегативну форми захворювання.
1. Хворобомодифікуючі антиревматичні препарати (ХМАРП): відіграють основну роль в лікуванні РА, оскільки запобігають деструктивним змінам у суглобах або відтерміновують їх виникнення. Ці ЛЗ необхідно призначити негайно після постановки діагнозу. ХМАРП поділяють на:
1) синтетичні (сХМАРП)
а) традиційні (тсХМАРП): метотрексат, лефлуномід, сульфасалазин, сполуки золота, хлорохін, гидроксихлорохін;
б) цільові (цсХМАРП): тофацитиніб (інгібітор янус-кіназ JAK3 і JAK1), баріцитиніб (інгібітор JAK1 і JAK2);
2) біологічні (бХМАРП)
а) оригінальні (боЛЗМПЗ): антицитокінові — адалімумаб, анакінра, цертолізумаб, етанерцепт, голімумаб, інфліксимаб, тоцилізумаб; неантицитокінові — абатацепт, рутиксимаб;
б) біосиміляри (бсХМАРП), напр., біосимілярний інфліксимаб.
ЛЗ |
Дозування |
Протипоказання |
Небажані ефекти |
Моніторування |
традиційні (не біологічні) |
||||
хлорохін
|
п/о 250 мг 2 × на день протягом 1 тижня, потім 1 × на день
|
хвороби сітківки, порушення зору, ниркова недостатність, порфірія, псоріаз, дефіцит Г6ФД, нелікований гепатит В або C із печінковою недостатністю класу C за Child-Pugh |
пошкодження сітківки (жовтої плями) — зворотні після відміни препарату; висипання; біль у животі, діарея, втрата апетиту, нудота; інші (дуже рідко) — міопатія, зниження гостроти зору, порушення акомодації, зміни пігментації шкіри та слизових оболонок, периферична нейропатія |
офтальмологічне обстеження (очне дно та поле зору) — перед лікуванням, потім кожних 3–4 міс. і при появі будь-яких порушень зору
|
гідроксихлорохін |
п/о 200 мг 1–2 × на день (≤5,0 мг/кг) |
як вище; допускається в окремих випадках у хворих, які проходять лікування з приводу активного вірусного гепатиту B |
як вище; ризик пошкодження органа зору впродовж перших 5–7 років від початку терапії є дуже низьким (його збільшують похилий вік, захворювання нирок, захворювання сітківки в анамнезі) |
окулістичне обстеження перед початком лікування (оптимально об’єктивна оцінка сітківки, оптична когерентна томографія впродовж 1-го року лікування), після 5-ти років терапії оцінювання проводять щороку; не вимагає рутинного лабораторного моніторингу |
циклоспорин |
п/о 2,5 мг/кг/добу у 2 розділених дозах кожні 12 год, потім збільшувати на 0,5 мг/кг/добу кожні 2–4 тиж. до досягнення клінічного покращення або загальної дози 5 мг/кг/добу |
ниркова недостатність; артеріальна гіпертензія; хронічна інфекція |
ниркова недостатність; артеріальна гіпертензія; анемія; надмірне оволосіння, гірсутизм у жінок; порушення чутливості; гіпертрофія ясен; порушення імунітету із підвищеним ризиком інфекцій увага: багато ЛЗ взаємодіють з циклоспорином, що підвищує ризик розвитку небажаних ефектів |
ЕКГ на початку лікування; артеріальний тиск та глікемія під час кожного огляду; креатинін у сироватці кожні 2 тиж. до часу встановлення дози ЛЗ, потім кожного місяця; порушення функції нирок на фоні лікування циклоспорином є значною мірою, але не повністю оборотним; загальний аналіз крові, АЛТ і/або АСТ, альбумін (як нижче) — зважте доцільність моніторингу рівня ЛЗ в сироватці крові |
лефлуномід |
п/о 20 мг 1 × на день |
інфекціяa; лейкопенія <3000/мкл; тромбоцитопенія <50 000/мкл; мієлодисплазія; лікування з приводу лімфопроліферативного новоутворення протягом останніх ≤5-ти років; ураження печінкиб,в,г; вагітність і грудне вигодовування; тяжке або помірне порушення функції нирок |
діарея, біль у животі, нудота; висипання; випадіння волосся; ураження печінки; пошкодження нирок; підвищення артеріального тиску; тератогенна дія (необхідна ефективна контрацепція); у разі ускладнень окрім відміни ЛЗ можна пришвидшити його виведення за допомогою холестираміну (8 г 3 × на день протягом 11 днів) або активованого вугілля (50 г 4 × день протягом 11 днів); у жінки, яка планує вагітність, та у чоловіка, який планує батьківство, необхідно декілька разів виміряти рівень метаболіту лефлуноміду після пришвидшеного виведення |
загальний аналіз крові,рівень креатиніну/рШКФ, АЛТ і/або АСТ, альбумін — кожних 2 тиж. до часу визначення постійної дози впродовж 6 тиж, у подальшому кожного місяця впродовж 3-х міс., потім принаймні кожних 12 тиж.; частіше у хворих із вищим ризиком токсичності; якщо зберігається підвищення АЛТ/АСТ >3 × ВМН слід відмінити ЛЗ і розглянути показання до проведення біопсії печінки з метою оцінки її ураження; артеріальний тиск і маса тіла під час кожного огляду |
метотрексат |
п/о, в/м або п/ш 10–15 мг 1 × на тиж., дозу збільшують поступово до макс. 25–30 мг; одночасно призначте фолієву кислоту (≥5 мг/тиж.) або фолінову кислоту з метою профілактики небажаних ефектів (цитопенії, виразок в ротовій порожнині та нудоти) |
як вище + інтерстиційна пневмонія/фіброз легень; кліренс креатиніну <30 мл/хв |
підвищення активності печінкових ферментів у сироватці, фіброз та цироз печінки (дуже рідко); фактори ризику — відсутність поповнення фолієвої кислоти, неалкогольна жирова хвороба печінки, чоловіча стать, нелікована гіперліпідемія, підвищений рівень креатиніну, вживання алкоголю, ожиріння, цукровий діабет, вірусний гепатит B i C; цитопенія внаслідок мієлосупресії та її ускладнення (залежить від дози); виразки в ротовій порожнині, частота 30 %; нудота протягом 24–48 год від прийому ЛЗ; інтерстиціальні ураження легенях, частота 2–6 %, незалежно від тривалості прийому і дози метотрексату; тератогенна дія — необхідна ефективна контрацепція; метотрексат необхідно відмінити (жінка і чоловік) на 3 міс. перед спробою зачаття дитини; менш виражене (спричинене дефіцитом фолієвої кислоти) — запалення слизових оболонок, лисіння, порушення з боку ШКТ |
як вище + функціональні дослідження легень і РГ грудної клітки перед лікуванням (дійсна, якщо виконана впродовж останнього року) та під час лікування, якщо з’явиться кашель або задишка |
сульфасалазин |
п/о 1 г 2 × на добу (оптимально 3–4 г/добу, дозу слід збільшувати поступово); одночасно фолієва кислота (5 мг/тиж.) або фолінова кислота |
гіперчутливість до сульфаніламідів та саліцилатів; стан після ілеостомії; ураження печінкиб,г,е; ниркова недостатність; порфірія; дефіцит Г-6-ФД |
більшість ефектів виникає протягом перших кількох місяців застосування ЛЗ; їх можна уникнути, починаючи лікування від малої дози ЛЗ та поступово її збільшуючи; втрата апетиту, диспепсія, нудота, блювання, біль у животі (частота 30 %); біль голови та запаморочення; лихоманка; алергічні реакції з боку шкіри (кропивниця, фотосенсибілізація) i суглобів; гемолітична анемія (у хворих із дефіцитом Г-6-ФД в еритроцитах), спорадично апластична анемія; гранулоцитопенія (частота 1–3 %), може розвинутись на будь-якому етапі лікування (найчастіше протягом перших 3 міс.); підвищення активності АЛТ/AСТ в сироватці; інтерстиціальні ураження легень — рідко |
загальний аналіз крові, AЛТ/AСТ, креатинін/рШКФ в сироватці — як вище; моніторинг після 12-ти міс. лікування не є обов'язковим за умови стабільного клінічного стану |
біологічні |
||||
абатацепт |
в/в інфузія 30 хв; маса тіла <60 кг — 500 мг, 60–100 кг — 750 мг, >100 кг — 1 г; наступні дози через 2 i 4 тижні після першої інфузії, потім кожних 4 тиж. |
інфекціяa; вірусний гепатитв,е; вагітність та грудне вигодовування |
тяжкі інфекції (в т. ч. опортуністичні); ймовірно прогресуюча багатовогнищева лейкоенцефалопатія (дуже рідко) |
перед лікуванням — РГ грудної клітки і туберкулінова проба/IGRA-тест, загальний аналіз крові, АЛТ/АСТ, креатинін в сироватці, дослідження щодо наявності вірусного гепатиту; рекомендується вакцинація проти: пневмококової інфекції (періодично), грипу (щороку), вірусного гепатиту B (якщо наявні фактори ризику захворювання); протипоказані живі вакцини; під час лікування слід проявити обережність у разі появи симптомів інфекції; у жінок рекомендується виконання мамографії перед початком лікування |
адалімумаб |
п/ш 20–40 мг кожні 1 або 2 тижні |
хронічні інфекції, як вище + серцева недостатність (NYHA III або IV і ФВЛШ ≤50 %); розсіяний склероз або інше захворювання із демієлінізацією; лікування з приводу лімфопроліферативного новоутворення протягом останніх ≤5 роківє |
тяжкі інфекції (зокрема опортуністичні); утворення аутоантитіл, у т. ч.: ANA, анти нДНК, антикардіоліпінових та антихімерних; рідко розвивається медикаментозний червоний вовчак — тоді лікування необхідно припинити; цитопенії (в основному лейкопенія); демієлінізаційні синдроми, запалення зорового нерва (дуже рідко) — симптоми проходять після відміни ЛЗ; реактивація інфекції HBV; підвищення активності АЛТ/АCТ в сироватці |
|
етанерцепт |
п/ш 25 мг 2 × на тиж. або 50 мг 1 × на тиж. |
|||
інфліксимаб |
в/в 3–10 мг/кг м. т., початково на 0, 2 i 6 тиж., у подальшому кожні 8 тиж. або 3–5 мг/кг кожні 4 тиж. |
|||
голімумаб |
п/ш 50 мг 1 × на міс. |
як вище |
як вище |
як вище |
цертолізумаб |
п/ш 200 мг 2 × на добу на 0, 2 i 4 тиж., в подальшому підтримуюча доза 200 мг кожні 2 тиж. |
як вище |
як вище |
як вище |
ритуксимаб |
в/в 1 г 2-разово з інтервалом у 14 днів; можна повторити через 6 міс. |
інфекціяa; вірусний гепатитв,е; вагітність та грудне вигодовування |
алергічні реакції; інфекції; ймовірно прогресуюча багатовогнищева лейкоенцефалопатія (дуже рідко); реактивація інфекції HBV |
як вище + рівень імуноглобулінів у сироватці |
тоцилізумаб |
в/в 8 мг/кг маси тіла кожні 4 тиж. |
iнфекціяa; вірусний гепатитв,ж; AЛТ/AСТ >5 × ВМН; нейтропенія <500/мкл i тромбоцитопенія <50 000/мкл; вагітність і грудне вигодовування |
інфекції, нейтропенія і тромбоцитопенія, підвищення AЛТ/AСТ в сироватці (особливо у разі одночасного прийому потенційно гепатотоксичних ЛЗ, напр. ХМАРП), ліпідні порушення, перфорація кишківника у хворих із дивертикулітом (не дуже часто) |
як вище (з огляду на пригнічення реакції гострої фази особливо уважно слід моніторувати хворих щодо наявності інфекції) + AЛТ/AСТ кожні 4–8 тиж. протягом перших 6 міс. лікування, в подальшому кожні 3 міс.; загальний аналіз крові через 4–8 тиж. лікування, a в подальшому згідно з показаннями |