- •Визначення понять «хімічна назва», «міжнародна непатентована назва», «торговельна назва» лп.
- •Фактори, які впливають на клінічну ефективність лп.
- •Клініко-фармакологічна характеристика різних шляхів введення лп.
- •4. Основні фармакокінетичні параметри, їх практичне значення. Захворювання внутрішніх органів, які можуть істотно вплинути на показники фармакокінетики.
- •6. Анатомо-фізіологічні особливості організму жінки в період вагітності, які впливають на фармакокінетику та фармакодинаміку лп.
- •7. Лікарський моніторинг. Фактори, які зумовлюють необхідність проведення лікарського моніторингу.
- •8. Біодоступність лп. Клінічне значення біодоступності. Фактори, які впливають на значення біодоступності.
- •9. Біоеквівалентні лп. Категорії препаратів, для яких здійснюється вивчення біоеквівалентності.
- •10. Біоеквівалентність. Клінічні методи визначення біоеквівалентності. Терапевтична нееквівалентність лп, її причини.
- •11. Селективність (вибірковість) дії лп. Фактори, які впливають на селективність лікарських засобів.
- •12. Брендовий лп. Переваги брендів і недоліки генериків.
- •13.Генеричний лп. Вимоги до генеричних лп.
- •14. Критерії ефективності лп. Групи критеріїв ефективності.
- •Критеріями ефективності лікарських засобів можуть бути:
- •15. Критерії переносимості лп. Групи критеріїв переносимості.
- •16. Взаємодія лп. Види взаємодії. Клінічне значення взаємодії ліків.
- •17. Фармакодинамічний синергізм і фармакокінетичний синергізм. Можливості його використання в клінічній практиці.
- •18. Фармакодинамічний антагонізм і фармакокінетичний антагонізм. Шляхи профілактики антагонізму ліків.
- •19. Фармацевтична взаємодія ліків. Позитивні та негативні сторони.
- •20. Комбіновані лп. Переваги та недоліки комбінованих лп.
- •21. Типи побічних реакцій і ускладнень лікарської терапії.
- •22. Токсичні ускладнення, які обумовлені абсолютним або відносним передозуванням лп, фармакологічними властивостями лп.
- •23. Алергійні реакції, ідіосинкразія, синдром «відміни» як прояв побічної дії лп.
- •24. Поняття про плацебо. Плацебо-ефектори. Негативні плацебо-ефектори як група ризику розвитку побічної дії лп.
- •25. Вплив лп на клініко-лабораторні показники та результати функціональних проб. Можливі механізми впливу та шляхи його профілактики
- •Щоб максимально уникнути небажаних наслідків впливу лікарських препаратів на результати діагностичних клініко-лабораторних аналізів, слід дотримуватися таких Правил:
- •26. Лікарський анамнез. Значення збору лікарського анамнезу для раціональної терапії.
- •27. Комплаєнс. Основні фактори, що впливають на комплаєнс.
- •28. Фази клінічної апробації, мета та завдання кожного з етапів.
- •29. Симптоми і синдроми атеросклерозу.
- •30. Симптоми і синдроми стабільної стенокардії напруги.
- •31. Симптоми і синдроми інфаркту міокарда.
- •32. Симптоми і синдроми ессенціальної артеріальної гіпертензії.
- •33. Види симптоматичних артеріальних гіпертензій. Особливості клінічних проявів.
- •Первинна гіпертензія[ред. | ред. Код]
- •Вторинна гіпертензія[ред. | ред. Код]
- •Гіпертензивні кризи[ред. | ред. Код]
- •34. Відмінності клінічної симптоматики гіпертонічної хвороби I, іі та III стадії.
- •35. Гіпертонічний криз. Відмінності клінічної симптоматики гіпертонічних кризів.
- •36. Основні симптоми хронічної серцевої недостатності.
- •37. Основні симптоми порушень ритму серця.
- •38. Симптоми і синдроми ревматизму (гострої ревматичної лихоманки, хронічної ревматичної хвороби серця).
- •39. Симптоми і синдроми ревматоїдного артриту.
- •40. Симптоми і синдроми системного червоного вовчака.
- •41. Симптоми і синдроми остеоартрозу.
- •42. Симптоми і синдроми подагри.
- •43. Симптоми і синдроми остеопорозу.
- •44. Синдром бронхообструкції, клінічні прояви.
- •45. Синдром дихальної недостатності, клінічні прояви.
- •46. Симптоми і синдроми пневмонії.
- •Причини пневмонії
- •Симптоми пневмонії
- •47. Симптоми і синдроми гострого бронхіту.
- •48. Симптоми і синдроми хронічного бронхіту
- •Причини виникнення хронічного бронхіту
- •Симптоми хвороби
- •49.Симптоми і синдроми хронічного обструктивного бронхіту.
- •Симптоми хронічного обструктивного бронхіту
- •50. Симптоми і синдроми бронхіальної астми.
- •Що провокує розвиток бронхіальної астми
- •51. Симптоми і синдроми гострого пієлонефриту.
- •52. Симптоми і синдроми хронічного пієлонефриту.
- •53. Симптоми і синдроми гострого гломерулонефриту.
- •54. Симптоми і синдроми хронічного гломерулонефриту.
- •55. Симптоми і синдроми циститу.
- •Причини виникнення
- •Симптоми і ознаки
- •56. Симптоми і синдроми сечокам’яної хвороби.
- •Симптоми сечокам'яної хвороби
- •58. Симптоми і синдроми хронічного атрофічного гастриту (тип а).
- •Симптоми гастриту
- •59. Симптоми і синдроми хронічного хелікобактер-асоційованого гастриту (тип в).
- •60. Симптоми і синдроми виразки шлунка.
- •61. Симптоми і синдроми виразки дванадцятипалої кишки.
- •62. Симптоми і синдроми хронічного панкреатиту.
- •Причини
- •Симптоми панкреатиту
- •63. Симптоми і синдроми хронічного гепатиту.
- •64. Симптоми і синдроми хронічного холециститу.
- •65. Синдром портальної гіпертензії, основні клінічні прояви.
- •66. Симптоми і синдроми цирозу печінки.
- •67. Симптоми і синдроми жовчнокам'яної хвороби.
- •68. Симптоми і синдроми залізодефіцитної анемії.
- •69. Симптоми і синдроми мегалобластної (вітамін в12- і фолієводефіцитної ) анемії.
- •70. Симптоми і синдроми гемолітичної анемії.
- •71.Симптоми і синдроми інсулінозалежного цукрового діабету.
- •72. Симптоми і синдроми інсуліннезалежного цукрового діабету
- •73. Ускладнення цукрового діабету, основні клінічні прояви.
- •74. Симптоми і синдроми дифузного токсичного зобу.
- •75. Симптоми і синдроми гіпотиреозу.
- •76. Симптоми і синдроми ендемічного зобу
- •77. Симптоми і синдроми алергічного риніту та алергічного кон’юнктивіту (полінозів).
- •78. Симптоми і синдроми кропивниці.
- •79. Симптоми і синдроми ангіоневротичного набряку.
- •80. Симптоми і синдроми анафілактичного шоку.
- •81. Симптоми і синдроми лікарської хвороби.
- •82. Клініко-фармакологічні підходи до лікування атеросклерозу.
- •83. Клініко-фармакологічні підходи до лікування стабільної стенокардії напруги.
- •84.Клініко-фармакологічні підходи до лікування інфаркту міокарда. Симптоматичне лікування
- •85. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ессенціальної артеріальної гіпертензії.
- •Заходи щодо зміни способу життя
- •Медикаментозна терапія
- •86. Клініко-фармакологічні підходи до лікування симптоматичної артеріальної гіпертензії.
- •87. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гіпертонічних кризів.
- •88. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічної серцевої недостатності.
- •89. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ревматизму (гострої ревматичної лихоманки, хронічної ревматичної хвороби серця).
- •Профілактика
- •90. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ревматоїдного артриту.
- •91.Клініко-фармакологічні підходи до лікування системного червоного вовчака.
- •92. Клініко-фармакологічні підходи до лікування остеоартрозу.
- •93. Клініко-фармакологічні підходи до лікування подагри.
- •Нестероїдні протизапальні препарати[ред. | ред. Код]
- •Колхіцин[ред. | ред. Код]
- •Стероїди[ред. | ред. Код]
- •94. Клініко-фармакологічні підходи до лікування остеопорозу.
- •95. Клініко-фармакологічні підходи до лікування пневмонії.
- •96. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого бронхіту.
- •97. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного бронхіту.
- •98. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного обструктивного бронхіту.
- •99. Клініко-фармакологічні підходи до лікування бронхіальної астми
- •Інтермітуюча бронхіальна астма
- •Легка персистуюча бронхіальна астма
- •Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма
- •Важка персистуюча бронхіальна астма
- •100. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого пієлонефриту.
- •101. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного пієлонефриту.
- •102. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого гломерулонефриту.
- •Лікування основної причини[ред. | ред. Код]
- •103. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного гломерулонефриту.
- •104. Клініко-фармакологічні підходи до лікування циститу.
- •Лікування
- •Медикаментозна терапія
- •105. Клініко-фармакологічні підходи до лікування сечокам’яної хвороби.
- •106. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічної ниркової недостатності.
- •2. Лікування гіпертонії
- •107. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних лп
- •Секвестранти жовчних кислот
- •Статини
- •108. Клінічна фармакологія антиангінальних лп групи нітратів
- •109. Клінічна фармакологія р-адреноблокаторів.
- •110.Особливості використання р-адреноблокаторів при іхс
- •111. Особливості використання р-адреноблокаторів при артеріальній гіпертензії.
- •112. Клінічна фармакологія антагоністів кальцію.
- •113. Особливості використання антагоністів кальцію при іхс.
- •114. Особливості використання антагоністів кальцію при артеріальній гіпертензії.
- •115. Клінічна фармакологія інгібіторів апф.
- •116.Особливості використання інгібіторів апф при артеріальній гіпертензії та хронічній серцевій недостатності.
- •Іапф та серцева недостатність
- •Артеріальна гіпертензія та іапф
- •117. Клінічна фармакологія діуретиків.
- •118. Особливості використання діуретиків при артеріальній гіпертензії та хронічній серцевій недостатності.
- •Діуретики і серцева недостатність
- •119. Клінічна фармакологія серцевих глікозидів.
- •120. Клінічна фармакологія антикоагулянтів і антиагрегантів.
- •121. Клінічна фармакологія стероїдних протизапальних лп.
- •Фармакологічні ефекти
- •122. Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних лп.
- •123. Клінічна фармакологія базисних протизапальних лп, у тому числі лп, що пригнічують проліферацію сполучної тканини.
- •124. Клінічна фармакологія коректорів метаболізму сполучної тканини.
- •125. Клінічна фармакологія препаратів урикозуричної дії.
- •Препарати кальцію
- •Класифікація
- •Препарати, що застосовуються при неускладнених гіпертензивних кризах
- •Основні напрямки лікування та попередження оа
- •Лікування пн
- •Препарати, що інгібують синтез сечової кислоти
- •Препарати, що посилюють виведення сечової кислоти нирками
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Оральні регідратанти (регідрон, гастроліт);
- •Альфа-адренергічні агоністи (клонідин);
- •Пробіотики:
- •Класифікація проносних засобів
- •Характеристика основних препаратів інсуліну
- •Порівняльна характеристика антигістамінних препаратів і покоління
- •Порівняльна характеристика антигістаміних препаратів іi покоління
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Теоретичні питання з Фармацевтичної опіки
- •Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні закрепів
- •Основні групи препаратів для лікування діареї
- •Алгоритм вибору групи лп для самолікування діареї
- •Фармацевтична опіка при лікуванні метеоризму
- •Алгоритм дій провізора при безсонні
- •Термічні та хімічні пошкодження верхніх шарів шкіри
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при порізах і подряпинах
- •Фармацевтична опіка при мікротравмах
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при опіках
- •Напрямки симптоматичної терапії при риніті-грз
- •Комбіновані препарати
- •Безрецептурні препарати при високій температурі
- •Загрозливі симптоми при простуді
- •Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
- •7.2. Напрямки і засоби симптоматичної лікарської терапії суглобового та м’язового болю
- •Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і в.О.Усенко, 2002).
- •Безрецептурні препарати для зняття болю голови
- •Фармацевтична опіка при лікуванні болю голови
- •Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
У першу чергу треба довідатися, чи виникнення болю в суглобах пацієнт пов’язує з травмою чи різкими рухами. Якщо так, то з’ясувати чи рухи в суглобі супроводжуються болем. Причиною болю може бути бурсит (запалення суглобової сумки), а також пошкодження м’яких тканин (м’язів, зв’язок). У такому випадку потрібно забезпечити спокій суглобу, призначити НПЗС (вольтарен). Якщо протягом 2-3 днів стан пацієнта не покращився обов’язково звернутись до лікаря!
У випадку, коли рухи в суглобі супроводжуються сильним болем, наявна деформація суглоба – негайно звернутись до лікаря! Якщо ні, то з’ясувати чи не було в анамнезі перенесене якесь інфекційне захворювання. Якщо так, то біль в яких суглобах турбує (великих чи дрібних), чи супроводжується набряком, відчуттям ранкової скутості, підвищенням температури тіла, почервонінням шкіри над ураженим суглобом, хрустом в суглобі. Якщо так, то потрібно негайно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу та лікування. Для тимчасового полегшення болю можна застосувати безрецептурний НПЗС (диклофенак, нурофен).
7.2. Напрямки і засоби симптоматичної лікарської терапії суглобового та м’язового болю
Для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю використовують НПЗС і знеболюючі засоби.
Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і в.О.Усенко, 2002).
Ви
перенесли недавно якесь інфекційне
захворювання?
Вам
слід звернутися до лікаря. Після
перенесеної інфекції можливе виникнення
реактивного артриту (запального
захворювання суглобів), не варто також
виключати можливість ревматизму. Суглоб
гарячий на дотик, шкіра над ним червона,
блискуча?
НПЗС і знеболюючі засоби володіють протизапальним, анальгезивним і жарознижувальним ефектами. Однак слід пам’ятати про негативний вплив на метаболізм суглобового хряща: спочатку полегшення стану (зменшення болю, збільшення об’єму рухів), а потім погіршення функції суглобів через руйнування хряща під дією НПЗС – ацетилсаліцилової кислоти, індометацину, піроксикаму й фенілбутазону.
Диклофенак володіє хондронейтральним ефектом, ібупрофен, кетопрофен, парацетамол – слабо вираженим хондропротекторним ефектом.
При застосуванні НПЗС можливий також розвиток специфічного ускладнення – НПЗС-гастропатії, яке проявляється ураженням слизової оболонки шлунково-кишкового тракту з розвитком диспепсичних проявів (нудота, блювання, зниження апетиту), утворення виразок і кровотечі, що описано у розділі 2, главі 3.
Вираженою ульцерогенною дією володіють такі препарати, як ацетилсаліцилова кислота, індометацин, піроксикам; слабо вираженою – парацетамол, диклофенак. Практично не володіють пошкоджуючою дією на шлунок мелоксикам, целекоксиб, німесулід (рецептурні препарати).
Профілактику гастропатій можна здійснити шляхом вживання кишковорозчинних і ректальних форм; сумісним застосуванням захисників ШКТ (сукральфат, синтетичні аналоги простагландинів) і застосуванням селективних інгібіторів ЦОГ-2.
Безрецептурні препарати для лікування м’язового і суглобового болю при місцевому застосуванні здійснюють протизапальну й анальгезуючу дії, що зменшує набряк суглобів і навколосуглобових тканин, покращує місцевий кровообіг шляхом впливу на агрегацію тромбоцитів. Це наступні препарати:
1. Апізартрон – мазь з бджолиною отрутою, метилсаліцилатом, алілізотіоціанатом, яка володіє протизапальною, гіпертермічною, судинорозширюючою, місцевоподразнюючою, відволікаючою діями.
2. Гевкамен – мазь з ментолу, камфори, олій – евкаліптової, гвоздикової, м’ятної з ефектами, як апізартрон, за винятком гіпертермічного.
2. Нейрон – комплекс вітамінів В1, В2, В6, В12.
3. Неуробекс – драже вітамінів В1, В2, В6, В12.
4. Фіналгон – мазь з ваніліламіду, кислот нонілової й нікотинової з судинорозширюючим, місцевозігріваючим, відволікаючим ефектами, покращує кровотік в уражених тканинах.
5. Денеболь гель у складі – рофекоксиб, олія льону, метилсаліцилат, ментол, феноксиетанол.
6. Диклак гель, адмірал, вольт арен, диклоран, наклофен, олфен – (в 1 г гелю – 0,05 г диклофенаку натрію) в гелі, який не можна наносити на поверхню ран. При втиранні можлива гіперемія й лущення шкіри, а при передозуванні – головний біль, неприємні відчуття в епігастрії. Можлива фотосенсибілізація. Протипоказаний при непереносимості НПЗП. Не рекомендований дітям. Наносять на уражене місце 3-4 рази на день.
7. Диклофен гель – в 1г гелю – 0,03 г диклофенаку і ментол. Побічні ефекти, як у препарата під п.6.
8. Солпафлекс – капсули з 0,3г ібупрофену.
9. Фастум гель, кетопрофен – 2,5% гель кетопрофену. Наносять на уражене місце 3-4 рази на день. Побічні ефекти - при втиранні можлива гіперемія й лущення шкіри, а при передозуванні – головний біль, неприємні відчуття в епігастрії.
10. Наклофен – ( в 1г гелю – 0,03 г диклофенаку натрію).
11. Бутадіон – мазь - в 1г- 0,05г фенілбутазону.
12. Ібалгін– 5% крем ібупрофену.
13. Долоксен - 1% гель диклофенаку натрію.
14. Кетонал - 5% крем кетопрофену.
15. Фіналгель, ревмадор, - 0,5% гель піроксикаму, який при втиранні в шкіру може дати свербіж. Протипоказаний при непереносимості НПЗП..
16. Фелоран - 1% гель диклофенаку натрію.
17. Нурофен - 0,2г капсули ібупрофену.
18. Олфен гель - 1% гель диклофенаку натрію.
19. Імет – таблетки - 0,4г ібупрофену.
20. Індометацин, метіндол - 5%, 10% мазь індометацину. Побічні ефекти, як у кетопрофену.
21. Бутадіон (діюча речовина фенілбутазон) – мазь, яку не можна наносити на поверхню ран. При втиранні можлива гіперемія й лущення шкіри, а при передозуванні – головний біль, неприємні відчуття в епігастрії.
22. Терморевмон (діюча речовина етофенамат) у гелі, протипоказаний дітям, вагітним і лактуючим жінкам, побічні ефекти, як у бутадіону.
23. Ібупрофен, дипреліф, доліт – гель з діючою речовиною ібупрофеном , який не можна наносити на поверхню ран. При втиранні можлива гіперемія й лущення шкіри, а при передозуванні – головний біль, неприємні відчуття в епігастрії. Наносять на уражене місце 3-4 рази на день. Не рекомендований дітям і вагітним. Підсилює дію антикоагулянтів.
24. Бен-Гей, Бом–Бенге - мазі з метилсаліцилату і ментолу, які не можна наносити на поверхню ран. При втиранні можлива гіперемія й лущення шкіри, шкірні алергічні реакції, а при передозуванні – головний біль, неприємні відчуття в епігастрії, дзвін у вухах, у дітей – гіпертермія і гіперглікемія.
245. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні болю голови. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.
Біль голови – це неприємне відчуття, локалізоване від брів і до шийно-потиличної ділянки.
Кістки черепа і речовина мозку не мають больових рецепторів. Біль виникає при подразненні больових рецепторів у шкірі, підшкірній клітковині, в судинах м’яких покривів голови, надкісниці черепа, оболонках мозку, внутрішньочерепних артеріях, венах і венозних синусах. Біль виникає при розтягненні або стисненні структур, що містять больові рецептори.
Найпоширеніші причини болю голови - це емоційне чи фізичне напруження, інфекційні захворювання з інтоксикацією, запалення додаткових пазух носа, глаукома, близорукість, гіпертонічний криз, захворювання головного мозку і чутливих нервів, гормональні порушення (гіпоглікемія, передменструальний синдром), залізодефіцитна анемія, мігрень, психічні захворювання, нераціональний прийом ліків, отруєння.
Ліки, що викликають біль голови – це алкалоїди спорині; анальгетики і НПЗС; антимікробні засоби; Н2-блокатори (ранітидин, циметидин); нітрати; гіпотензивні засоби (антагоністи кальцію, метилдофа, резерпін); дипірідамол; інгібітори МАО; нітразепам; пероральні контрацептиви; симпатоміметики; теофілін; барбітурати; кофеїн.
Діагностика такого стану вимагає детально зібраного анамнезу. Профілактика – раціональний вибір препарату, поступова відміна препарату, який дає синдром „рикошета”.
У межах відповідального самолікування безрецептурними препаратами можна лікувати первинні за етіопатогенезом розвитку болі голови, які не є загрозливими для життя і здоров’я пацієнта.
Потребують негайної консультації лікаря: хронічний біль, який раптово змінив свій характер чи частоту приступів; біль після травми голови (навіть після кількох днів чи тижнів); біль з раптовим зниженням чутливості в кінцівках, втратою мови чи свідомості; біль, якого ще пацієнт ніколи не відчував.