- •Авторитаризм: визначення та суттєві риси.
- •Авторитаризм: поняття та форми.
- •Авторитарная монархия
- •«Старая» олигархия
- •«Новая» олигархия
- •Полуконкурентный авторитаризм
- •Социалистический авторитаризм
- •Военные режимы
- •Адміністративно-територійльний устрій: поняття та форми.
- •Базові типи політичної культури за г. Алмондом та с. Верба.
- •Взаємовідносини держави і громадянського суспільства за різних політичних режимів.
- •Виборча система сучасної України.
- •Визначення тоталітарного режиму, його головні характеристики.
- •Генеза та еволюція поняття "геополітика".
- •Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику.
- •2.1. Проблемы, возникающие в сфере взаимодействия природы и общества
- •2.2. Глобальные проблемы в сфере общественных отношений
- •2.3. Глобальные проблемы развития человеческой цивилизации
- •Головні функції політичних систем.
- •Головні характеристики традиційних політичних систем.
- •Громадянське суспільство: сутність і структурні компоненти.
- •Демократизація: виначення та основні моделі демократичних перетворень.
- •Демократичні політичні режими.
- •Джерела легітимності влади.
- •Етнічні процеси в сучасності: процеси диференціації та інтеграції.
- •Засоби боротьби з тероризмом.
- •Зміст системного підходу до вивчення політики.
- •Інформаційно-кібернетичний підхід вивчення політичної системи.
- •Історичні форми демократії.
- •Класовий і загальносоціальний підходи до визначення сутності держави.
- •Критерії загального виборчого права: історія і сучасність. Голосування: пряме і непряме. Цензи.
- •Легальність та легітимність політичної влади.
- •Методи вирішення політичних конфліктів.
- •Національна свідомість та національна ідея.
- •Об'єднання громадян: різновиди, методи впливу на владу.
- •Ознаки та основні функції держави.
- •Основні елементи політичної культури.
- •Основні концепції походження держави.
- •Основні поняття етнополітології: етнос, народ, нація, національна меншина.
- •Основні риси модернізованих політичних систем.
- •Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •Основні теорії влади (реляціонистські, системні, біхевіористські).
- •Основні функції політики.
- •Партії в Україні: партійний спектр України.
- •Політика: поняття та типологія.
- •Політична еліта України, політичне лідерство в Україні: стан та особливості розвитку.
- •Політична етика: визначення та зміст.
- •Політична ідеологія, поняття та типологія.
- •Політична модернізація: поняття та теорії модернізації.
- •Політична модернізація: сутність та типологія.
- •Політична поведінка особи, фактори, що її визначають.
- •Політична психологія: визначення, зміст, головні проблеми.
- •Політичне лідерство: поняття та типологія.
- •Політичне маніпулювання: поняття та мажі маніпулювання.
- •Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу.
- •Політичний процес: поняття, специфіка та структура.
- •Політичний режим: визначення та сенс поняття
- •Поняття "об'єднання громадян", "громадська організація" та "громадське об’єднання" – їх визначення у науці та законодавстві.
- •Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів.
- •Поняття політичної еліти та типи політичних еліт.
- •Типы элит: по объему своих полномочий и уровню компетенции:
- •По степени своей интегрированности в политическую систему:
- •По характеру своего воздействия на массы:
- •По способу своего формирования и методам давления на общественное мнение:
- •Поняття та ознаки партії.
- •Поняття та принципи правової держави.
- •Поняття та структура політичних партій.
- •Поняття та типи політичної участі.
- •Поняття та функції політичних комунікацій.
- •Причини виникнення держави.
- •Причини та умови виникнення тероризму.
- •Ресурси політичної влади: різновиди, типологія.
- •Реформа, революція, переворот, трансформація: сенс понять, їх взаємовідношення.
- •Рівні політичної культури: загальний (культура суспільства), груповий, індивідуальний.
- •Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі.
- •Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика.
- •Системний підхід вивчення політичної системи.
- •Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система і система гільдій.
- •Структура політичної влади.
- •Структурні компоненти політичної системи.
- •Структурно-функціональний підхід вивчення політичної системи.
- •Суб'єкти політичної влади: соціальні, інституціональні і функціональні.
- •Суб'єкти та об'єкти політики.
- •Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування.
- •Сутність виборчої системи і типологія виборів.
- •Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
- •Сутність політики: основні теоретичні підходи (субстанціональний, інституціональний, соціологічний, телеологічний, конфліктний і консенсусний).
- •Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери.
- •Сутність соціальної держави.
- •Сутність, структура і рівні політичної свідомості.
- •Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •Теоретичні та емпіричні методи політологічних досліджень.
- •Теорії демократії (колективістські теорії, ліберальні й елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії).
- •Теорії еліт (г.Моска, в.Парето, р.Михельс).
- •Теорії лідерства: теорія рис, визначальної ролі послідовників, ситуаційна, синтетична.
- •Тероризм як чинник сучасної політики.
- •Типи виборчих систем у світовій практиці. Достоїнства і недоліки кожної виборчої системи.
- •Типи партійних систем: їх характеристика
- •Типи політичної культури: фрагментарна й інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культура.
- •Типологія легітимності політичної влади.
- •Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •Типологія політичних конфліктів
- •Типологія політичних систем.
- •Форма правління: визначення та основні різновиди.
- •Форми демократії : їхні сильні та слабкі сторони.
- •Форми тоталітарних режимів.
- •Функції політичних партій.
- •Функції політичного лідера.
- •Функції політичної влади.
- •Функції політичної еліти.
- •Функціонування українських засобів масової інформації.
- •Характерні риси багатопартійності в Україні.
Авторитарная монархия
Самая традиционная политическая система в современном мире – авторитарная монархия. Основа ее легитимности обычно и часто связана с мифическими предположениями относительно основания соответствующей династии. Примерами тому являются Эфиопия (до 1974 г.) и Саудовская Аравия. Воцарение обычно регулируется наследственностью, а открытой политической конкуренции практически нет. Формального разделения властей нет, структуры власти персоналичны и подкреплены аристократической идеологией высшего класса. В древности большинство подобных режимов строились на феодальных аграрных структурах. Сегодня они, как правило, обладают централизованными и абсолютистскими характеристиками.
«Старая» олигархия
Этот тип авторитаризма господствует в Латинской Америке. Это обычный авторитарный режим. Таковой режим получает поддержку от феодальных либо «неофеодальных» сельских структур, а с конца XX века – от слоев городского высшего класса. В крайних формах старой олигархии (например, в Никарагуа до 1979 г.) небольшое количество ведущих семей осуществляет почти исключительный контроль за политической и экономической жизнью страны. В этой системе один лидер может быть относительно легко заменен другим, иногда путем подтасованных выборов, которые не изменяют структуру власти коренным образом. Политическая деятельность и средства массовой информации обычно контролируются репрессивным аппаратом режима. Другие элементы, составляющие разделение власти, такие как независимая судебная система или федеративная структура, также отсутствуют.
«Новая» олигархия
"Новая" олигархия получает поддержку со стороны доминирующих городских групп в современном контексте. В этом «гегемонистском» режиме нет открытой конкуренции за государственные должности. Обычно существует однопартийная структура, носящая преимущественно формальный характер и малоэффективная. Вместо этого большое внимание уделяется бюрократии. Общественное мнение и СМИ находятся под контролем, а руководство централизовано и в высшей степени персонализировано. В этом отношении могут существовать некоторые харизматические элементы легитимности. Соответствие устанавливается либо пассивным принятием, либо репрессивными мерами. И социальная база, и «инклюзивность» отличаются в этническом и классовом плане. Чаще относительно широкая этническая база сочетается с более ограниченными классовыми интересами, способствующими благополучным группам общества. Примером могут служить такие страны как Камерун, Тунис и Филиппины (при Фердинанда Маркоса; 1917–1989 гг.).
Полуконкурентный авторитаризм
В Латинской Америке эта система была основана на традиционно преобладающих классах, но существует больший баланс между сельскими и городскими элементами. Противоборные элементы часто институционализируются в «консервативных» и «либеральных» партиях, например, в Чили, Колумбии или Уругвае девятнадцатого века. Активное участие по-прежнему ограничено средними и верхними слоями населения. Полуконкурентные режимы, как правило, соблюдают установленные конституционные правила в рамках президентской или парламентской системы. Регулярные передачи власти проходят в установленных рамках. Как правило, они менее репрессивны, чем олигархические системы. СМИ также часто имеют большую свободу.