- •Авторитаризм: визначення та суттєві риси.
- •Авторитаризм: поняття та форми.
- •Авторитарная монархия
- •«Старая» олигархия
- •«Новая» олигархия
- •Полуконкурентный авторитаризм
- •Социалистический авторитаризм
- •Военные режимы
- •Адміністративно-територійльний устрій: поняття та форми.
- •Базові типи політичної культури за г. Алмондом та с. Верба.
- •Взаємовідносини держави і громадянського суспільства за різних політичних режимів.
- •Виборча система сучасної України.
- •Визначення тоталітарного режиму, його головні характеристики.
- •Генеза та еволюція поняття "геополітика".
- •Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику.
- •2.1. Проблемы, возникающие в сфере взаимодействия природы и общества
- •2.2. Глобальные проблемы в сфере общественных отношений
- •2.3. Глобальные проблемы развития человеческой цивилизации
- •Головні функції політичних систем.
- •Головні характеристики традиційних політичних систем.
- •Громадянське суспільство: сутність і структурні компоненти.
- •Демократизація: виначення та основні моделі демократичних перетворень.
- •Демократичні політичні режими.
- •Джерела легітимності влади.
- •Етнічні процеси в сучасності: процеси диференціації та інтеграції.
- •Засоби боротьби з тероризмом.
- •Зміст системного підходу до вивчення політики.
- •Інформаційно-кібернетичний підхід вивчення політичної системи.
- •Історичні форми демократії.
- •Класовий і загальносоціальний підходи до визначення сутності держави.
- •Критерії загального виборчого права: історія і сучасність. Голосування: пряме і непряме. Цензи.
- •Легальність та легітимність політичної влади.
- •Методи вирішення політичних конфліктів.
- •Національна свідомість та національна ідея.
- •Об'єднання громадян: різновиди, методи впливу на владу.
- •Ознаки та основні функції держави.
- •Основні елементи політичної культури.
- •Основні концепції походження держави.
- •Основні поняття етнополітології: етнос, народ, нація, національна меншина.
- •Основні риси модернізованих політичних систем.
- •Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •Основні теорії влади (реляціонистські, системні, біхевіористські).
- •Основні функції політики.
- •Партії в Україні: партійний спектр України.
- •Політика: поняття та типологія.
- •Політична еліта України, політичне лідерство в Україні: стан та особливості розвитку.
- •Політична етика: визначення та зміст.
- •Політична ідеологія, поняття та типологія.
- •Політична модернізація: поняття та теорії модернізації.
- •Політична модернізація: сутність та типологія.
- •Політична поведінка особи, фактори, що її визначають.
- •Політична психологія: визначення, зміст, головні проблеми.
- •Політичне лідерство: поняття та типологія.
- •Політичне маніпулювання: поняття та мажі маніпулювання.
- •Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу.
- •Політичний процес: поняття, специфіка та структура.
- •Політичний режим: визначення та сенс поняття
- •Поняття "об'єднання громадян", "громадська організація" та "громадське об’єднання" – їх визначення у науці та законодавстві.
- •Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів.
- •Поняття політичної еліти та типи політичних еліт.
- •Типы элит: по объему своих полномочий и уровню компетенции:
- •По степени своей интегрированности в политическую систему:
- •По характеру своего воздействия на массы:
- •По способу своего формирования и методам давления на общественное мнение:
- •Поняття та ознаки партії.
- •Поняття та принципи правової держави.
- •Поняття та структура політичних партій.
- •Поняття та типи політичної участі.
- •Поняття та функції політичних комунікацій.
- •Причини виникнення держави.
- •Причини та умови виникнення тероризму.
- •Ресурси політичної влади: різновиди, типологія.
- •Реформа, революція, переворот, трансформація: сенс понять, їх взаємовідношення.
- •Рівні політичної культури: загальний (культура суспільства), груповий, індивідуальний.
- •Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі.
- •Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика.
- •Системний підхід вивчення політичної системи.
- •Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система і система гільдій.
- •Структура політичної влади.
- •Структурні компоненти політичної системи.
- •Структурно-функціональний підхід вивчення політичної системи.
- •Суб'єкти політичної влади: соціальні, інституціональні і функціональні.
- •Суб'єкти та об'єкти політики.
- •Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування.
- •Сутність виборчої системи і типологія виборів.
- •Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
- •Сутність політики: основні теоретичні підходи (субстанціональний, інституціональний, соціологічний, телеологічний, конфліктний і консенсусний).
- •Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери.
- •Сутність соціальної держави.
- •Сутність, структура і рівні політичної свідомості.
- •Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •Теоретичні та емпіричні методи політологічних досліджень.
- •Теорії демократії (колективістські теорії, ліберальні й елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії).
- •Теорії еліт (г.Моска, в.Парето, р.Михельс).
- •Теорії лідерства: теорія рис, визначальної ролі послідовників, ситуаційна, синтетична.
- •Тероризм як чинник сучасної політики.
- •Типи виборчих систем у світовій практиці. Достоїнства і недоліки кожної виборчої системи.
- •Типи партійних систем: їх характеристика
- •Типи політичної культури: фрагментарна й інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культура.
- •Типологія легітимності політичної влади.
- •Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •Типологія політичних конфліктів
- •Типологія політичних систем.
- •Форма правління: визначення та основні різновиди.
- •Форми демократії : їхні сильні та слабкі сторони.
- •Форми тоталітарних режимів.
- •Функції політичних партій.
- •Функції політичного лідера.
- •Функції політичної влади.
- •Функції політичної еліти.
- •Функціонування українських засобів масової інформації.
- •Характерні риси багатопартійності в Україні.
Політична модернізація: поняття та теорії модернізації.
Модернизация (Зерло недели ZN) — это, прежде всего, комплексный процесс реформирования существующих и создания новых политических, правовых, экономических и общественных институций, а также заимствование тех культурных норм, которые отвечают лучшим стандартам и ценностям развитых демократических стран. Суть модернизации — обновление или создание новых институций, создающих условия для преобразования межчеловеческих отношений в сфере политических, правовых, экономических, общественных отношений на современных началах признания принципов демократии, верховенства права и прав человека, рыночной экономики, социального государства, международных норм сосуществования стран . В силу традиции советского технократизма под модернизацией понимают ее узкое значение – преимущественно и исключительно научно-технический прогресс – развитие науки и ее прикладных исследований для обновления средств производства на основе самых современных технологий, что сопровождается проникновением новейших разработок науки и техники в сферу коммуникации (информационное общество) и другие сферы жизни, особенно на образование, медицину, быт.
Теория конвергенции. Начиная с 50-х гг. XX в., В социологии преобладала точка зрения (Уоят Ростоу, Дэниэль Лернер), что существует определенная фундаментальная система ценностей, которые должны усвоить общества для того, чтобы преодолеть барьер традиционности и модернизироваться – то есть получить способность к динамичному развитию, перестройке и приспособлению к быстропеременному миру. Фактически говорилось, что опыт развитых западных государств является универсальным, а предпосылкой для экономического подъема является политическая демократизация. Развивающиеся страны, таким образом, должны безусловно воспринять опыт развитых стран Запада.
Теория зависимости. В 70-х гг. XX в., после почти двадцатилетнего господства теории конвергенции, доминирующей стала теория зависимости. Учредителем считают Андре Франко. Он отвергал прежние представления о том, что полуфеодальные, отсталые общества стран Третьего мира под влиянием капитализма постепенно поднимаются на уровень развитых стран. Напротив, капиталистический мировой рынок уже несколько веков превратил его в часть мирового капиталистического хозяйства, сознательно обусловив разницу в динамике развития разных регионов, что приводит к упадку развивающихся стран. Развитые страны делали и делают все, чтобы не допустить модернизации стран Третьего мира, потрактуя их только как сырьевые придатки и выгодные рынки сбыта. Страны Третьего мира попадают во все большую зависимость: они уже заняли отведенное им место в мировом разделении труда, средств на проведение структурных изменений в них нет, а развитые страны не заинтересованы помогать, чтобы не умножать количество собственных конкурентов. Стоит отметить, что эта теория была особенно популярна среди ученых-представителей стран социалистического лагеря.
Теория глобального общества.
Расширяя перспективу, очерченную сторонниками теории зависимости, Иммануил Валлерштайн доказывает, что в 1750—1950 гг. происходил процесс становления мировой капиталистической системы и поляризации мира. Страны-лидеры, используя свое интеллектуальное и экономическое преимущество, продают технологии и увозят капитал, а страны периферии продают сырье и человеческие ресурсы. Изменить эту систему для отдельных стран практически невозможно. Таким образом, наиболее популярные теории модернизации считают мировой капитализм, и/или международный рынок и/или транснациональные компании как единственные значимые исторические факторы. А страны "периферии" рассматриваются просто как муртады развитых стран