- •Авторитаризм: визначення та суттєві риси.
- •Авторитаризм: поняття та форми.
- •Авторитарная монархия
- •«Старая» олигархия
- •«Новая» олигархия
- •Полуконкурентный авторитаризм
- •Социалистический авторитаризм
- •Военные режимы
- •Адміністративно-територійльний устрій: поняття та форми.
- •Базові типи політичної культури за г. Алмондом та с. Верба.
- •Взаємовідносини держави і громадянського суспільства за різних політичних режимів.
- •Виборча система сучасної України.
- •Визначення тоталітарного режиму, його головні характеристики.
- •Генеза та еволюція поняття "геополітика".
- •Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику.
- •2.1. Проблемы, возникающие в сфере взаимодействия природы и общества
- •2.2. Глобальные проблемы в сфере общественных отношений
- •2.3. Глобальные проблемы развития человеческой цивилизации
- •Головні функції політичних систем.
- •Головні характеристики традиційних політичних систем.
- •Громадянське суспільство: сутність і структурні компоненти.
- •Демократизація: виначення та основні моделі демократичних перетворень.
- •Демократичні політичні режими.
- •Джерела легітимності влади.
- •Етнічні процеси в сучасності: процеси диференціації та інтеграції.
- •Засоби боротьби з тероризмом.
- •Зміст системного підходу до вивчення політики.
- •Інформаційно-кібернетичний підхід вивчення політичної системи.
- •Історичні форми демократії.
- •Класовий і загальносоціальний підходи до визначення сутності держави.
- •Критерії загального виборчого права: історія і сучасність. Голосування: пряме і непряме. Цензи.
- •Легальність та легітимність політичної влади.
- •Методи вирішення політичних конфліктів.
- •Національна свідомість та національна ідея.
- •Об'єднання громадян: різновиди, методи впливу на владу.
- •Ознаки та основні функції держави.
- •Основні елементи політичної культури.
- •Основні концепції походження держави.
- •Основні поняття етнополітології: етнос, народ, нація, національна меншина.
- •Основні риси модернізованих політичних систем.
- •Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •Основні теорії влади (реляціонистські, системні, біхевіористські).
- •Основні функції політики.
- •Партії в Україні: партійний спектр України.
- •Політика: поняття та типологія.
- •Політична еліта України, політичне лідерство в Україні: стан та особливості розвитку.
- •Політична етика: визначення та зміст.
- •Політична ідеологія, поняття та типологія.
- •Політична модернізація: поняття та теорії модернізації.
- •Політична модернізація: сутність та типологія.
- •Політична поведінка особи, фактори, що її визначають.
- •Політична психологія: визначення, зміст, головні проблеми.
- •Політичне лідерство: поняття та типологія.
- •Політичне маніпулювання: поняття та мажі маніпулювання.
- •Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу.
- •Політичний процес: поняття, специфіка та структура.
- •Політичний режим: визначення та сенс поняття
- •Поняття "об'єднання громадян", "громадська організація" та "громадське об’єднання" – їх визначення у науці та законодавстві.
- •Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів.
- •Поняття політичної еліти та типи політичних еліт.
- •Типы элит: по объему своих полномочий и уровню компетенции:
- •По степени своей интегрированности в политическую систему:
- •По характеру своего воздействия на массы:
- •По способу своего формирования и методам давления на общественное мнение:
- •Поняття та ознаки партії.
- •Поняття та принципи правової держави.
- •Поняття та структура політичних партій.
- •Поняття та типи політичної участі.
- •Поняття та функції політичних комунікацій.
- •Причини виникнення держави.
- •Причини та умови виникнення тероризму.
- •Ресурси політичної влади: різновиди, типологія.
- •Реформа, революція, переворот, трансформація: сенс понять, їх взаємовідношення.
- •Рівні політичної культури: загальний (культура суспільства), груповий, індивідуальний.
- •Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі.
- •Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика.
- •Системний підхід вивчення політичної системи.
- •Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система і система гільдій.
- •Структура політичної влади.
- •Структурні компоненти політичної системи.
- •Структурно-функціональний підхід вивчення політичної системи.
- •Суб'єкти політичної влади: соціальні, інституціональні і функціональні.
- •Суб'єкти та об'єкти політики.
- •Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування.
- •Сутність виборчої системи і типологія виборів.
- •Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
- •Сутність політики: основні теоретичні підходи (субстанціональний, інституціональний, соціологічний, телеологічний, конфліктний і консенсусний).
- •Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери.
- •Сутність соціальної держави.
- •Сутність, структура і рівні політичної свідомості.
- •Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •Теоретичні та емпіричні методи політологічних досліджень.
- •Теорії демократії (колективістські теорії, ліберальні й елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії).
- •Теорії еліт (г.Моска, в.Парето, р.Михельс).
- •Теорії лідерства: теорія рис, визначальної ролі послідовників, ситуаційна, синтетична.
- •Тероризм як чинник сучасної політики.
- •Типи виборчих систем у світовій практиці. Достоїнства і недоліки кожної виборчої системи.
- •Типи партійних систем: їх характеристика
- •Типи політичної культури: фрагментарна й інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культура.
- •Типологія легітимності політичної влади.
- •Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •Типологія політичних конфліктів
- •Типологія політичних систем.
- •Форма правління: визначення та основні різновиди.
- •Форми демократії : їхні сильні та слабкі сторони.
- •Форми тоталітарних режимів.
- •Функції політичних партій.
- •Функції політичного лідера.
- •Функції політичної влади.
- •Функції політичної еліти.
- •Функціонування українських засобів масової інформації.
- •Характерні риси багатопартійності в Україні.
Теорії демократії (колективістські теорії, ліберальні й елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії).
Коллективистские концепции демократии не различают личность, общество, правительство. Несмотря на некоторые отличия, коллективистские концепции демократии имеют общие черты: · отрицание автономности личности; · первичность народа в осуществлении власти; · однородность народа по составу; · абсолютность власти большинства.
Либеральная (индивидуалистическая) теория демократии базируется на идее автономности личности, выделении ее из общества и государства. Основными положениями либеральной концепции являются: · признание личности основным источником власти; · приоритет прав человека над правами государства; · ограничение сферы деятельности государства, прежде всего, охраной общественного порядка, безопасности граждан; · приоритет рыночного регулирования экономикой над государственным управлением; · распределение власти как условие контроля граждан над государством.
Элитарная концепция демократии. Политическая элита определяется как самостоятельная, привилегированная группа или совокупность групп непосредственно связанная с владычеством или давлением на власть. Предшественниками современной элитарной демократии были Платон, Карлейль, Ницше и т.д. Самыми общими чертами, присущими элитарным теориям являются разделение общества на элиту и массы толкование политического неравенства как основы социальной жизни владение властью благодаря принадлежности к “избранному меньшинству” рассмотрение истории как совокупности социальных циклов, характеризующихся господством определенных типов элит.
Плюралистические теории исходят из того, что ни личность, ни народ не являются главными движущими силами политики в демократическом обществе. Только в группе, а также в межгрупповых отношениях формируются интересы, ценностные ориентиры и мотивы политической деятельности индивида. Общие черты плюралистической концепции демократии сводятся к: 1) отказу от прямого участия всех в политическом процессе; 2) признании заинтересованной группы центральным элементом демократической политической системы, гарантирующей права и свободы личности; 3) значительное расширение деятельности государства, сохранение равновесия конкурентных интересов; 4) заботе о формировании демократической культуры, поддержке государством социально-ограниченных слоев населения.
Идентитарные теории демократии (от лат. Identitas – тождество, идентичность) исходят из того, что существует народ как определенное целостное образование с единой волей, которое должно быть выражено без опосредованных звеньев. Основной упор переносится на прямую демократию, а принцип представительства ограничивается или отрицается вообще. Суверенитет понимается как осуществление всеобщей воли, при этом сам индивид отчуждает свои права в пользу общего
Конкурентная теория демократии базируется на признании возможного несовпадения интересов разных групп и права выражать собственное мнение. Признается законность существования в обществе противоречий и конфликтов, благодаря чему и складывается политическая воля, основой для согласия считается принцип большинства, но признается, что меньшинство имеет право быть услышанным. Идея конкурентной демократии конкретизируется в либеральных и плюралистических теориях демократии.
Теория партисипаторной демократии (демократии участия). Подобные представления о демократии нашли продолжение и конкретизацию в теории партисипатрной демократии или демократии участия, сама теория, разработанная в 60-х гг. XX ст. была довольно популярна среди идеологов левых партий и движений. Главные положения этой теории следующие: 1) вовлечение всех слоев общества в политический процесс от выработки решений до их воплощения; 2) распространение принципа участия в неполитических сферах, например, в образовании (доступность получения образования), в экономике (самоуправление и рабочий контроль на производстве); 3) децентрализация принятия решений – это означает, что по менее сложным вопросам решения принимаются через процедуры прямой демократии; 4) упрощение процедуры выборов, в отношении США идеологи левых настаивают на отмене института избирателей и переходе к прямым избирателям, на отмене системы регистрации избирателей.