- •167 Персональні комп’ютери Розділ 2. Комп’ютери в медицині
- •Персональні комп’ютери
- •2.1.1.Історія виникнення персональних еом
- •2.1.2.Основні елементи персональних еом
- •2.1.3.Основні характеристики персональних комп’ютерів
- •Таблиця 1.
- •Таблиця 2.
- •2.1.4.Формування області пам’яті на магнітному носії
- •Таблиця 3.
- •2.1.5.Структура зберігання інформації
- •Мал. 2.1.
- •Операційна система
- •2.2.1.Загальні відомості
- •2.2.2.Завантаження операційної системи Мал. 2.2.
- •2.2.3.Файлова структура операційної системи
- •Елементи програмування
- •2.3.1.Короткі відомості про алгоритмічні мови
- •2.3.2.Методика створення програм Постановка задачі
- •Найпростіша програма
- •Приклад 1.
- •Циклічні програми
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Практичне заняття “вивчення операційнОїСистеми пеом івм. Управління еом за допомогою системнОї оболонки”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •2.4.1.Додаткові теоретичні відомості
- •Основні правила експлуатації вінчестера
- •Паркування головок вінчестера
- •Введення інформації в пам’ять еом
- •Функції службових клавіш
- •Управління еом за допомогою системної оболонки nc
- •Вправа 1
- •Вправа 2
- •Вправа 3
- •2.4.2.Методика виконання операцій системної оболонки Методика визначення довжини файлів
- •Методика створення каталогів
- •Методика виділення файлів
- •Методика читання файлів
- •Методика перейменування файлів
- •Методика перенесення файлів
- •Методика вилучення файлів
- •Методика копіювання файлів
- •Методика отримання відомостей про накопичувач інформації
- •Методика запуску робочих програм
- •Перелік основних команд nc
- •2.4.3.Завдання для самостійної роботи
- •Застосування еом у медицині
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практичне заняття “програмування на алгоритМіЧній мові basic”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •Операції
- •Оператори
- •Конструкції програм на мові basic
- •Приклади складання найпростіших програм
- •Оператори введення (input) та виведення (outрuт)
- •Оператори введення (data),читання (read),повторного читання (restore),умовних та безумовних переходів
- •Оператори обчислювальних переходів
- •Циклічні програми
- •Оператори циклу for,next
- •2.5.2.Методика виконання роботи
- •2.5.3.Завдання для самостійної роботи Варіант 1 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани гігантського аксона каракатиці
- •Варіант 2 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани аксона кальмара
- •Варіант 3 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани м’язового волокна жаби
- •Варіант 4 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани моторного нейрона кішки
- •Варіант 5
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •2.6.1.Додаткові теоретичні відомості Математичні моделі імунних реакцій
- •2.6.2.Математична модель протипухлинного імунітету
- •2.6.3.Математична модель аутоімунного захворювання
- •2.6.4.Математична модель гуморального імунітету
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Діагностичний алгоритм
- •Інформаційно-ймовірнісна лікарська логіка
- •Етапи діагностичного процесу за допомогою інформаційно-ймовірнісного методу
- •2.7.2.Робота з навчальною програмою“Байєс” Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Модель одноразового введення препарату
- •Мал. 2.3.
- •Модель безперервного введення препарату
- •Модель,що поєднує безперервне введення з одноразовою навантажуючою дозою
- •Модель внутрішньосудинної інфузії
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
Оператори введення (data),читання (read),повторного читання (restore),умовних та безумовних переходів
У даному випадку програма матиме такий вигляд:
10 PRINT “Розрахунок значень функції F”
15 B = 1E–5: C = 3E2
20 PRINT: PRINT
25 PRINT “Значення змінних X і A”: PRINT “Значення функції F”
30 READ X, A
40 DATA 0, 0, 0.1, 0.2, 0.2, 0.4, 0.3, 0.6, 0.4, 0.8, 0.5, 1, 0.6, 1.2
42 DATA 0.7, 1.4, 0.8, 1.6, 0.9, 1.8, 1, 2
45 PRINT “X = ”; X: PRINT “A =”; A
50 F = (X*X + 1) / C + B / (A*A + 2)
60 PRINT “F = ”; F
70 GOTO 30
Програма працює таким чином.
На екрані монітора друкується заголовок (рядок 10). Оператори рядка 20 дозволяють пропустити два рядки на екрані монітора.
Оператор READ читає першу пару вхідних даних XiA, які записані в операторі DATA. Вони дорівнюватимуть нулю. Після цього в лівій частині екрана монітора друкуються слова “Значення зміннихX iA”. Рядки 45, 60 дозволяють виводити на екран значення вхідних даних (XiA) і функціїF.
У рядку 50 розраховується значення функції F.
Рядок 70 безумовним оператором переадресовує транслятор до нового читання вхідних даних. Тепер вже значення Xбуде дорівнювати 0.1, аA= 0.2 і повторюється весь процес обчислення.
Як тільки закінчиться розрахунок функції Fз параметрамиX= 1 iA= 2, то рядок 70 знову переадресує ЕОМ до рядка 30, з вимогою читання наступної пари вхідних даних. Так як їх в операторі DATA більше немає, то ЕОМ сповіщає про помилку, яка свідчить про те, що відсутні вхідні дані.
Щоб уникнути появи помилки, в рядку 70 замість оператора безумовного переходу необхідно користуватися оператором умовного переходу
70 IF X < 1 GOTO 30
72 PRINT “Якщо Ви бажаєте повторити дослідження функції, то подайте команду GOTO 10”
74 STOP
76 RESTORE: GOTO 10
80 END
Поки умова рядка 70 виконується, оператор READ послідовно читає вхідні дані, записані в операторі DATA. Якщо умова рядка 70 не виконується, то передається керування наступному рядку 72. ЕОМ надрукує інформацію оператору і розрахунки закінчаться оператором STOP.
Якщо необхідно повторити обчислення, то оператор RESTORE дозволить оператору READ повторно читати вхідні дані, записані в операторі DATA.
Оператори обчислювальних переходів
Зовсім неважко програму 2.2 переробити для дослідження декількох функцій, вибір яких здійснює ЕОМ в процесі виконання програми. Для цього існує оператор ON K GOTO N, L, C (де K– число, що вираховується в процесі роботи,N,L,C– номeри рядків програми). У цьому випадку програма буде мати такий вигляд:
8 K = 1
10 PRINT “Розрахунок значень функції F”
15 B = 1E–5: C = 3E2
20 PRINT: PRINT
25 PRINT “Значення змінних X i A”: PRINT “Значення функції F”
30 READ X, A
40 DATA 0, 0, 0.1, 0.2, 0.2, 0.4, 0.3, 0.6, 0.4, 0.8, 0.5, 1
42 DATA 0.6, 1.2, 0.7, 1.4, 0.8, 1.6, 0.9, 1.8, 1, 2
45 PRINT “X =”;X: PRINT “A =”; A
47 ON K GOTO 50, 52, 54
50 F = (X*X + 1) / C + B / (A*A + 2): GOTO 60
52 F = B * (X + 1) * (X + 1) + A * (A + 1) + 2: GOTO 60
54 F = X / B + (A / 3) * (A / C) + 1
60 PRINT “F = ”; F
70 IF X < 1 GOTO 30
72 K = K + 1
75 IF K > 3 GOTO 80
77 RESTORE: GOTO 20
80 END
Пояснимо дану програму. Оскільки на початку програми змінна Kнабуває значення 1, то оператор ON (рядок 47) адресує виконання функції, записаної в рядку 50. Рядок 70, як і раніше, керує читанням вхідних даних, записаних в операторі DATA.
Так як K< 3, то керування передається рядку 77, який дозволяє повторне читання вхідних даних з оператора DATA.
Оскільки змінна Kтепер буде мати значення 2 (рядок 72), то оператор ON переадресує програму на виконання рядка 52, тобто на дослідження наступної функції.
Як тільки змінна Kнабуде значення 4, то робота програми закінчується.
Ця програма єзразком програми циклічної структури.