- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Оволодіти практичними навичками:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Поняття про «біологічний вік». Критерії біологічного віку.
- •Методика визначення біологічного віку та темпів старіння.
- •II ранг – від – 8,9 років до – 3,0 років
- •Загальні поняття про медичну валеологію.
- •Кількісна оцінка рівня фізичного здоров’я людини
- •Загальна оцінка адаптаційного потенціалу (ап)
- •Основні способи кількісної оцінки рівня фізичного (соматичного) здоров'я Оцінка за максимальним споживанням кисню
- •Рівень фізичного здоров'я (аеробних можливостей) в залежності від максимального споживання кисню (мл/хв/кг)
- •Оцінка за результатами 12-хвилинного тесту (тест Купера)
- •Рівень фізичного здоров'я (аеробних можливостей) в залежності від результатів 12-хвилинного тесту (км) у дорослих (за Соореr)
- •Експрес-оцінка рівня фізичного здоров'я за морфофункціональними показниками
- •Експрес-оцінка рівня соматичного здоров'я (за Апанасенко г.Л.)
- •Рекреаційно-оздоровчі рухові режими
- •Рекреаційно-оздоровчі режим:
- •Варіанти рекреаційно-оздоровчих режимів в залежності від рівня фізичного здоров’я та медичної групи
- •Допустима частота пульсу (уд/хв) при різних рекреаційно-оздоровчих режимах
- •Зміст рекреаційно-оздоровчих режимів
- •I. Щадний рекреаційно-оздоровчий режим (№1):
- •Елементи рухового режиму:
- •Режим загартовування:
- •Елементи рухового режиму:
- •Режим загартовування:
- •Оздоровче саунування:
- •III. Тренуючий рекреаційно-оздоровчий режим (№ 3):
- •Елементи рухового режиму:
- •Режим загартовування:
- •Оздоровче саунування:
- •IV. Інтенсивно-тренуючий рекреаційно-оздоровчий режим (№ 4):
- •Елементи рухового режиму:
- •Режим загартовування:
- •Оздоровче саунування:
- •Оздоровчі ефекти фізичного тренування і занять спортом
- •Соціально-біологічне значення тренувальних ефектів
- •Моторно-вісцеральні рефлекси в розвитку тренувальних ефектів
- •Здобутки і втрати в розвитку тренувального ефекту
- •Збільшення резервних можливостей організму в процесі тренування
- •Тренувальні ефекти спорту
- •Тренувальні ефекти в оздоровленні організму, профілактиці й лікуванні захворювань
- •Відмінності за метою, особливостями впливу на організм і проявом різних тренувальних ефектів
- •Межова і тренувальна частота серцевих скорочень
- •Фізичні вправи при напруженій розумовій праці
- •Комплекс вправ № 1
- •Комплекс вправ № 2
- •Комплекс вправ № 3
- •Додаткові вправи
- •Комплекс вправ № 4
- •Комплекс вправ № 5
- •Вправи для розвитку м’язів верхніх кінцівок плечового поясу
- •Вправи для розвитку м'язів тулуба
- •Вправи для розвитку м’язів нижніх кінцівок
- •Вправи з гімнастичною палицею
- •Вправа з набивними м'ячами (2-3 кг)
- •Вправи з набивними м’ячами (5-7 кг)
- •Вправи з використанням стільця
- •Вправи на гімнастичній лаві
- •Фізичні вправи на тренажерах Вправи на гімнастичному тренажері “Здоров′я”
- •Вправи на тренажерах «Веслування»
- •Вправи на тренажері «Кавказець»
- •Вправи на тренажері «Ролер»
- •Вправи на тренажері «Грація»
- •Вправи з використанням циліндричного еспандера
- •Вправи із застосуванням пружинного еспандера
- •Вправи із застосуванням кистьового еспандера
- •Вправи із застосуванням блочного еспандера
- •Матеріали для самоконтролю Питання для самоконтролю:
- •Література
Загальна оцінка адаптаційного потенціалу (ап)
Бали |
Стан |
≤2,1 |
Задовільна адаптація |
2,11-3,2 |
Напруження механізмів адаптації |
3,21-4,3 |
Незадовільна адаптація |
≥4,31 |
Зрив механізмів адаптації |
Недоліком донозологічної моделі є те, що дезадаптація та зрив адаптації можуть виникнути, незважаючи на значні резерви функцій (наприклад, в екстремальних умовах) або, напроти, при низькому рівні здоров’я (наприклад, під час ремісії при хронічному захворюванні) може визначатися стадія задовільної адаптації.
Найбільш точно кількість фізичного здоров'я можна визначити за максимальною аеробною здатності організму, досліджуючи максимальне споживання кисню (МСК) за допомогою газоаналізатора. Однак такі дослідження вимагають спеціальної апаратури. Вони трудомісткі і можливі тільки в добре оснащених лабораторіях, центрах спортивної медицини, кабінетах функціональної діагностики лікарсько-фізкультурних диспансерів і лікувальних установ. Тому такий шлях виміру здоров'я малодоступний.
Максимальну аеробну здатність організму можна оцінити і без газоаналізатора визначенням МСК за допомогою непрямих методів. Для цього визначають загальну фізичну працездатність. Про неї прийнято судити за потужністю фізичного навантаження, при якій частота серцебиття досягає 170 уд/хв чи за потужністю, що відповідала би частоті серцебиття 170 уд/хв при екстраполіруванні, виходячи із значень, отриманих при фізичних навантаженнях меншої інтенсивності. У молодих чоловіків ця працездатність відповідає приблизно 80% максимальної аеробної здатності. Знаючи показники загальної фізичної працездатності по номограмі або по формулах розраховують ймовірне значення МСК та оцінюють кількість фізичного здоров'я. Такий принцип більш простий, його можна застосовувати при заняттях по програмі фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів України.
Кількісну оцінку фізичного здоров'я можна також провести з урахуванням потужності фізичного навантаження (за Преварським Б.П.) чи частоти пульсу (за Shephard) на рівні від 20 до 100% належного МСК. Така можливість обумовлена тим, що між потужністю фізичного навантаження та частотою серцевих скорочень при велоергометрії чи степ-ергометрії і величиною споживання кисню є прямий лінійний зв'язок.
Найпростіший метод кількісної оцінки фізичного здоров'я з обліком МСК заснований на залежності життєвої ємності легень і аеробної здатності. Чим вище життєва ємність легень, тим більше максимальна вентиляція, а отже, тим вище й аеробна здатність. Між цими фізіологічними величинами існує певне співвідношення: кожен літр життєвої ємності легень забезпечує в середньому максимальну вентиляцію 20 л/хв і дебіт кисню 0,7 л/хв. Дослідження і розрахунок МСК можна провести без фізичного навантаження в будь-якому кабінеті, де є водяний чи сухий спірометр. На жаль, цей метод недостатньо точний. Він придатний лише для первинної, орієнтовної оцінки МСК і фізичного здоров'я.
Крім того, про МСК та фізичне здоров'я можна судити за допомогою так званих "польових тестів": по довжині дистанції, яку удалося подолати обстежуваному за 12 хвилин, чи за часом пробігання трьох чи двокілометрової дистанції чоловіками та жінками, оскільки між максимальною аеробною здатністю людини і результатами тестування його загальної витривалості існує прямолінійна залежність. Однак "польові тести" небезпечні для осіб з латентними формами серцево-судинних захворювань. Тому їх застосовують при обстеженні спортсменів і фізкультурників, що займаються в спортивних секціях, групах здоров'я і за загальною програмою фізичного виховання в навчальних закладах. Іншими словами, так можна обстежувати тільки тих, хто має попередній 6-тижневий досвід тренувальних занять. Це стосується і тредміл або тредбан-тесту.
Для проведення скринінгу створені різні експрес-системи оцінки рівня фізичного здоров'я, які не потребують складного устаткування. Але, одночасно, вони відрізняються достатньою інформативністю. 3 метою обґрунтування такого підходу професором Г.Л. Апанасенко (1985), а в подальшому і іншими дослідниками, були проаналізовані деякі морфофункціональні показники декількох груп обстежуваних осіб з різною потужністю велоергометричного навантаження на рівні толерантності ("терпимості") цього навантаження. Їх аналіз свідчить про наявність низки закономірностей, що супроводжують зростання толерантності до фізичного навантаження. Зокрема, знижується "подвійний добуток" (індекс Робінсона) в спокої і ваго-зростовий показник при збільшенні “силового" і “життєвого" індексів. На підставі подібних досліджень була розроблена експрес-система оцінки рівня фізичного здоров'я. Вона включає кілька простих морфофункціональних показників, передбачає їх ранжирування, де кожному рангу відповідає певна кількість балів. Важливо, що це відповідає визначеному рівню енергопотенціалу. Підсумкова оцінка рівня фізичного здоров'я визначається сумою балів.
Таким чином, у даний час існують різні можливості кількісної оцінки фізичного здоров'я, про що свідчать охарактеризовані вище методи. Професором Г.Л. Апанасенко й іншими дослідниками встановлено, що існує чітка залежність між рівнем фізичного здоров'я і станом здоров'я, яке визначають звичайними методами (зокрема, за показником поширеності хронічних соматичних захворювань). Доведено, що чим нижче рівень фізичного здоров'я індивіда, тим ймовірніше розвиток хронічного соматичного захворювання і його маніфестація. Це важливо враховувати на етапі зниження рівня фізичного здоров'я у практично здорових осіб. Крім того, експрес-оцінка рівня фізичного здоров'я виявилася придатною для оцінки ефективності реабілітаційних заходів при превентивній фізичній реабілітації, коли резерви фізичного здоров'я нижче «безпечного рівня».