МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Курс лікувальної фізкультури та спортивної медицини кафедри фізичного виховання і здоров’я

МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

I-IV рівнів акредитації

Навчальний посібник

Запоріжжя, 2008

У навчальному посібнику розглянуті питання, що стосуються допуску до занять фізичною культурою учнівської молоді, розподілення їх на медичні групи, тимчасового звільнення від занять фізичною культурою, терміни відновлення занять фізичною культурою і спортом після перенесених захворювань, а також деякі обмеження виконанні рухів і вправ залежно від форми захворювання.

Навчальний посібник призначений для лікарів підліткових кабінетів, студентських поліклінік, викладачів фізичного виховання, студентів вищих медичних закладів під час проходження відповідних тем зі спортивної медицини.

Укладачі: завідувач курсу фізичної реабілітації та спортивної медицини Запорізького державного медичного університету доктор медичних наук, доцент Михалюк Є.Л. та асистент курсу фізичної реабілітації та спортивної медицини Запорізького державного медичного університету кандидат медичних наук Черепок О.О.

Рецензент: Клапчук В.В. - доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фізичної реабілітації Дніпропетровського державного інституту фізичної культури та спорту.

Схвалено на засіданні опорної кафедри з лікувальної фізкультури та спортивної медицини медичних вузів України при Дніпропетровській державній медичній академії (протокол № від 2008 р.).

Рекомендовано до публікації рішенням Центральної методичної ради ЗДМУ, протокол №____ від «___»______________ 2008 р.

Лікарський контроль є невід'ємною частиною єдиної системи фізичного виховання. Його основна задача – забезпечити правильність, високу ефективність і відповідність фізкультурних і спортивних заходів, всемірно сприяючи оздоровчій спрямованості занять фізичною культурою і спортом.

Лікарський контроль передбачає у тому числі і медичне обстеження стану здоров'я, фізичного розвитку і функціонального стану організму учнів і студентів з метою визначення призначень і дозування фізичних навантажень, тобто, розподіли їх на медичні групи для участі у навчальних та позаурочних заняттях і різних заходах щодо фізичного виховання.

При оцінці стану здоров'я, яку дають за всією сукупністю морфологічних і функціональних ознак і даних аналізу, особливу увагу надають особливостям опорно-рухового апарату та інших органів, утрудняючих або перешкоджаючих виконанню тих або інших вправ. Відзначають відхилення у процесі розвитку організму учня (студента) в порівнянні з однолітками. Оцінку рівня фізичної підготовленості дають за даними спортивного анамнезу, аналізу успішності, спортивній характеристиці і спостережень, проведених під час виконання фізичних вправ.

Індивідуалізація в дозуванні й підборі вправ (принцип, якого викладач також зобов'язаний дотримуватися в своїй роботі) тісно пов'язана з такими показниками, як стан здоров'я, фізичний розвиток і фізична підготовленість. Лікар при медичному огляді зобов'язаний дати оцінку цим трьом критеріям і визначити учня у відповідну медичну групу (основну, підготовчу або спеціальну).

Таблиця 1

Назва групи	Медична характеристика групи	Фізичне навантаження, що допускається
Основна	Особи без відхилень у стані здоров'я, а також особи, що мають незначні відхилення у стані здоров'я при достатньому фізичному розвитку і фізичній підготовленості.	Заняття за навчальними програмами фізичного виховання у повному об'ємі; заняття в одній із спортивних секцій, участь у змаганнях
Підготовча	Особи без відхилень у стані здоров'я, а також особи, що мають незначні відхилення у стані здоров'я, з недостатнім фізичним розвитком і недостатньою фізичною підготовленістю.	Заняття за навчальними програмами фізичного виховання за умови більш поступового освоєння комплексу рухових навиків і умінь, особливо пов'язаних з пред'явленням організму підвищених вимог. Додаткові заняття для підвищення рівня фізичної підготовленості.
Спеціальна	Особи, що мають відхилення у стані здоров'я постійного або тимчасового характеру, вимагають обмеження фізичних навантажень, допущені до виконання навчальної і виробничої роботи.	Заняття за спеціальними навчальними програмами.

Примітка:

1. У деяких випадках при виражених порушеннях функції опорно-рухового апарату (паралічі, парези та ін.) і значних порушеннях здоров'я, перешкоджаючих груповим заняттям в умовах навчального закладу, організовуються обов'язкові заняття лікувальною фізичною культурою.

2. Переведення з однієї медичної групи в іншу здійснюється після додаткового лікарського обстеження та даних викладача з фізичного виховання.

3. Лікарське обстеження юних спортсменів (учні ДЮСШ), що мають I спортивний розряд і вище, здійснюється лікарсько-фізкультурним диспансером.

4. Звільнення від навчальних занять по фізичному вихованню може бути тимчасовою мірою, викликаною гострим захворюванням або травмою, загостренням хронічного захворювання.

До основної медичної групи відносяться учні та студенти, що мають хороший функціональний стан, у яких немає відхилень у стані здоров'я і фізичному розвитку. Сюди можуть бути віднесені й особи з незначними, частіше функціональними відхиленнями, що не відстають від однолітків у фізичному розвитку і фізичній підготовленості. Особам цієї групи дозволяються заняття у повному об'ємі за програмою фізичного виховання. Крім того, лікар повинен дати їм залежно від особливостей статури, типологічної спрямованості вищої нервової діяльності, функціонального стану та індивідуальних уподобань, рекомендації щодо занять яким-небудь видом спорту. При цьому слід пам'ятати про відносні протипоказання до занять спортом (додаток 1).

До підготовчої медичної групи відносяться учні та студенти, що мають незначні відхилення у стані здоров'я або фізичному розвитку без істотних змін, але без достатнього ступеня фізичної підготовленості. Особи цієї групи можуть займатися за програмою того чи іншого навчального закладу, за умови виключення деяких видів фізичних вправ (залежно від характеру і ступеня відхилень). Програмний матеріал вони повинні освоювати поступово; нормативи, за якими визначається їх успішність, розробляються викладачем індивідуально з урахуванням того, які є у кожного з них відхилення. Поступово вони готуються до здачі нормативів, але здавати їх можуть лише з дозволу лікаря після додаткового медичного огляду, на якому визначається, перш за все, функціональна готовність їх організму до виконання навантажень. Заняття в спортивних секціях їм забороняється, але настійно рекомендуються додаткові заняття в групах ЗФП або домашніх умовах, направлені на ліквідацію наявних недоліків у фізичній підготовці. Викладач фізкультури спільно з лікарем складає індивідуальні комплекси-завдання вправ, направлених на розширення функціональних можливостей серцево-судинної системи і системи дихання, на зміцнення певних груп м'язів, на освоєння відстаючого рухового навику або підвищення рівня тієї або іншої рухової якості.

При поліпшенні стану здоров'я, фізичного розвитку і функціонального стану, підвищенні фізичної підготовленості учні або студенти підготовчої групи переводяться в основну групу.

Найчастіше учні і студенти, віднесені до основної і до підготовчої медичним групам, займаються на уроках фізичної культури разом. Це створює додаткові труднощі для викладача, знижує інтерес до уроку з боку і тих, і інших, може привести до дефектів у стані здоров'я в ослаблених учнів, переоцінюючих нерідко свої можливості. Тому там, де це можливо, заняття фізичною культурою для учнів підготовчої групи проводити окремо, наприклад, організовуючи «групи здоров'я». Причому більш виражений ефект досягається, якщо заняття для них проводяться на свіжому повітрі. Дослідження показують, що такі заняття укріплюють здоров'я учнів, підвищують опірність організму до шкідливо діючих чинників зовнішнього середовища, підвищують розумову і фізичну працездатність, сприяють підвищенню успішності, розширюють функціональні можливості кардіореспіраторного апарату і забезпечують навіть своєчасну підготовку до здачі нормативів.

До спеціальної медичної групи відносяться учні і студенти із значними відхиленнями постійного або тимчасового характеру в стані здоров'я або фізичного розвитку, що не заважають виконанню звичної роботи в навчальному закладі, але що є протипоказанням до занять фізичною культурою за програмами навчального закладу. З переважною частиною цих учнів (спецгрупа А) заняття фізичною культурою будуються за спеціальними програмами з урахуванням характеру і ступеня відхилень у стані здоров'я і фізичному розвитку. Контрольні нормативи встановлюються на підставі попередніх результатів, показаних на заняттях, строго індивідуально. Менша частина учнів (спецгрупа Б) спрямовується на спеціальні заняття лікувальною фізичною культурою до лікувально-профілактичних установ, за наявності кваліфікованого фахівця (наприклад, у вузі) заняття проводяться за місцем навчання.

Переведення із спеціальної групи в підготовчу і з підготовчої - в основну проводиться при черговому щорічному обстеженні, а достроково – після додаткового обстеження за направленням викладача фізкультури і у міру поліпшення у стані здоров'я і наростанні фізичної підготовленості та функціональної готовності організму тих, що займаються.

Іноді визначення медичної групи на підставі первинного огляду є досить важкою задачею. У цих випадках остаточно вирішити питання можливо лише на підставі повторних медичних обстежень і динамічних спостережень безпосередньо у процесі занять фізичною культурою.

Слід пам'ятати, що поспішне, помилкове направлення учня (студента) не у відповідну його стану здоров'я, фізичному розвитку, функціональній готовності та фізичній підготовленості медичну групу може зашкодити його здоров'ю, завдати психічної травми, знизити його фізичну та розумову працездатність.

Після перенесених гострих захворювань, загострень хронічних захворювань або травм можливе тимчасове повне звільнення від занять фізичною культурою або певні обмеження в них. Терміни відновлення занять фізичними вправами у цих випадках повинні визначатися строго індивідуально з урахуванням стану здоров'я, клінічних особливостей перебігу захворювань і функціонального стану найголовніших систем, в першу чергу серцево-судинної, і організму в цілому. Передчасний початок занять фізичною культурою після захворювань або травм може викликати загострення процесу, а також виникнення ускладнень, деколи важких і небезпечних. Тривале ж звільнення від занять з фізичного виховання породжує явища гіпокінезії з її несприятливими наслідками. Для орієнтування у визначенні термінів відновлення занять фізичними вправами після деяких захворювань і травм можна користуватися схемою Д.М.Російського і Л.Г.Серкина, доповненою і зміненою рядом авторів (табл. 2).

Таблиця 2

Приблизні терміни поновлення занять фізичними вправами після деяких гострих захворювань

Найменування хвороби	Терміни звільнення	Примітки
Ангіна	2-4 тижня	У наступний період побоюватися охолодження (лижі, плавання)
Бронхіт, гострий катар верхніх дихальних шляхів	1-3 тижня
Отит гострий	2-4 тижня
Пневмонія	1-2 місяця
Плеврит	1-2 місяця
Грип	2-4 тижня	При задовільних результах функціональної проби (20 присідань)
Нефрит гострий	2 місяці	-
Гепатит інфекційний	8-12 місяців	-
Апендицит (після операції)	1-2 місяця	-
Струс мозку	2 місяці і більш, до року	У залежності від тяжкості стану і характеру травми

Медичний контроль за фізичним вихованням учнів (студентів) із відхиленнями у стані здоров'я

Сьогодні проблема фізичного виховання учнів (студентів) з різними відхиленнями у стані здоров'я продовжує залишатися дуже актуальною. На жаль, у багатьох школах і навчальних закладах таких підлітків звільняють від занять фізкультурою. Тим часом саме ці особи ще більшою мірою, ніж здорові, потребують благотворного впливу на організм різних засобів фізичної культури.

Згідно з методичними вказівками охорони здоров'я, а також у відповідно програм з фізичної культури, основними задачами фізичного виховання учнів і студентів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, є:

- зміцнення здоров'я, сприяння правильному фізичному розвитку і гартуванню організму;

• підвищення фізіологічної активності органів і систем організму учнів, ослаблених хворобою;

• підвищення фізичної і розумової працездатності;

• освоєння основних рухових умінь і навиків з числа передбачених програмою з фізичної культури;

• навчання раціональному диханню, вихованню правильної постави, а в необхідних випадках – її корекція.

Задачі фізичного виховання розв'язуються на основі вдосконалення рухових умінь і життєво необхідних навиків, найважливіших фізичних якостей у межах функціональних можливостей організму підлітків у кожному конкретному випадку (вік, стать, стан здоров'я та ін.)

Разом із навчанням руховим навичкам і вмінням викладач повинен повідомити учням необхідні відомості про режим дня, загартування, правильне дихання, прищепити і закріплювати гігієнічні навики (догляд за тілом, миття рук, охайність спортивного одягу тощо).

З метою підвищення оздоровлюючої і тренуючої дії фізичної культури на організм учнів і студентів з відхиленнями у стані здоров'я, лікар повинен правильно розподілити їх у відповідну медичну групу. При цьому слід керуватися «Зразковими показаннями для призначення медичної групи при деяких відхиленнях у стані здоров'я у дітей та підлітків» (додаток 2).

Призначення учнів і студентів у спеціальну медичну групу здійснюється на початку навчального року після ретельного медичного огляду лікарем (студентської поліклініки), а потім згідно з його направленням лікарями-фахівцями (офтальмологом, отоларингологом, ортопедом, терапевтом, лікарем з лікувальної фізкультури тощо). У комплекс обстеження входить загальний аналіз крові й сечі, електрокардіографія, рентгенівські дослідження, функціональні проби системи кровообігу і дихання.

Подальші поглиблені медичні огляди учнів спеціальної медичної групи повинні проводиться не рідше 1 разу на 4 місяці, а також у кінці навчального року. Індивідуальні медичні огляди учнів цієї групи проводяться обов'язково після кожного захворювання, а також у разі потреби в порядку лікарського контролю за впливом фізичних вправ на організм тих, хто займається.

Найдоцільнішою організаційною формою занять фізичною культурою учнів спеціальної медичної групи є група здоров'я, яка комплектується з урахуванням віку і стану здоров'я, незалежно від нозологічної форми захворювання. Об'єднання учнів, що страждають різними захворюваннями, в одну групу можливо тому, що характер пристосування їх організму до фізичних навантажень, і зокрема органів кровообігу й дихання, у багатьох показниках однаковий. Слід пам'ятати, що заняття проводяться з групою чисельністю не більше ніж 15 чоловік.

При проведенні занять повинні бути враховуватися особливості організму учнів спеціальної групи, слабка, як правило, фізична підготовка, знижені у більшості функціональні можливості і відносно менша пристосованість до фізичних навантажень. У зв'язку з цим перед початком занять лікар студентської поліклініки повинен провести семінар з викладачами фізичної культури. До керівництва групами здоров'я запрошуються викладачі, що мають спеціальну підготовку.

Основною формою фізичного виховання учнів і студентів спеціальної медичної групи є уроки з фізичного виховання, які проводяться 2-3 рази на тиждень по 45 хвилин (у вузах 2 рази на тиждень по 90 хвилин).

Правильно організовані систематичні заняття фізичними вправами є найважливішим засобом зміцнення здоров'я студентів. Вони покращують фізичний розвиток, підвищують функціональні можливості організму і рівень фізичної підготовленості.

Важливо відзначити, що ефективність занять досягається правильним вибором методичних прийомів. У обов'язок викладача входить уміння підібрати і використати найраціональніші засоби і методи фізичного виховання, відповідні стану здоров'я і рівню фізичної підготовленості тих, хто займається з урахуванням медичних протипоказань і рекомендацій.

Викликає певну складність вибір засобів для занять з урахуванням індивідуального підходу до тих, що займається з різними захворюваннями і природно будуть заборони на виконання різних вправ. Наявні протипоказання за змістом занять носять інколи загальний характер, що викликає певні труднощі у виборі засобів і методів заняття, оскільки вони не можуть визначити, які конкретно вправи не можна використовувати з тією або іншою категорією тих, хто займається.

Не секрет, що педагоги, які проводять заняття зі студентами, що мають відхилення у стані здоров'я, слабо орієнтуються у виборі найраціональніших засобів і методів фізичної культури, які одночасно відповідали б стану здоров'я, рівню фізичного розвитку, фізичної підготовленості і при цьому враховували медико-педагогічні протипоказання.

В Україні поки ще відсутні рекомендації по обмеженню на заняттях з фізичного виховання, залежно від нозологічної форми захворювань, які найчастіше зустрічаються, і рекомендовані види оздоровчих вправ, тому скористаємося даними Міністерства освіти Росії.

Згідно з даними І.Н.Тімошиної (2007), на заняттях у спеціальних медичних групах не рекомендується застосовувати вправи анаеробного характеру, які виконуються з максимальною швидкістю, з великою статичною напругою, з максимальною амплітудою рухів і силові. Протипоказані вправи складні в координаційному відношенні, а також здатні викликати перенапруження організму. Це вправи, що приводять до максимального і близького до нього напруження серцево-судинної системи і опорно-рухового апарату. Практично при всіх захворюваннях не рекомендується виконувати вправи із затримкою дихання, з надмірною напругою м'язів черевного преса, великим навантаженням на хребет і що викликають нервове перенапруження.