Комплекс вправ для самостійних занять при остеохондрозі хребта

Вправи для шийного відділу хребта:

1. В. п. – стоячи. Натиснути лобом на долоню і напружити м'язи шиї. Повторити 3 рази по 7 секунд. Потім на долоню натиснути потилицею – 3 рази по 7 секунд.

2. В. п. – те саме. Напружуючи м'язи шиї, натиснути лівою скронею на ліву долоню (3 рази по 7 секунд), потім правою скронею натиснути на праву долоню (3 рази по 7 секунд).

3. В. п. – те саме. Голову злегка закинути назад. Долаючи опір напружених м'язів шиї, притиснути підборіддя до яремної ямки. Повторити 5–7 разів.

4. В. п. – те саме. Голову і плечі тримати прямо. Повільно повернути голову максимально вправо, потім вліво, по 5 разів на кожну сторону.

5. В. п. – те саме. Підборіддя опустити до шиї. Повернути голову спочатку вправо, потім вліво, по 5 разів на кожну сторону.

6. В. п. – те саме. Голову закинути назад. Торкнутися правим вухом правого плеча, лівим вухом – лівого плеча, по 5 разів на кожну сторону.

Вправи для грудного відділу хребта:

1. В. п. – стоячи, вдих – встаньте прямо, руки вниз, ноги разом. Витягнути руки вгору – видих. Прогнутися назад і зробити глибокий вдих, опустити руки, нахилитися вперед, опустити плечі і голову – видих. Повторити 8–10 разів.

2. В. п. – сидячи на стільці. Завести руки за голову – вдих, максимально прогнутися назад, спираючись лопатками об спинку стільця – видих. Повторити 4–6 разів.

3. В. п. – колінно-ліктьове. Максимально прогнути спину і затриматися на 2–3 секунди в цьому положенні. Голову тримати прямо. Дихання повільне. Повторити 5–7 разів.

4. В. п. – лежачи на животі, впертися руками в підлогу. Максимально прогнутися назад, намагаючись відірвати корпус від підлоги. Дихання повільне. Повторити 5–8 разів.

5. В. п. – те саме, руки вздовж тулуба. Прогнутися в грудному відділі хребта, намагаючись максимально підняти вгору голову і ноги. Дихання повільне. Повторити 5–8 разів.

Вправи для поперекового відділу хребта:

1. Вис або напіввис протягом 70 с на перекладині.

2. В. п. – стоячи, руки на стегнах. Нахили вперед, назад, вправо, вліво. Повторити по 10 разів в кожну сторону.

3. В. п. – те саме. Рух тазом вперед, назад. Повторити по 10 разів в кожну сторону.

4. В. п. – лежачи на животі, упор зігнутими руками в підлогу. Випрямити руки, віджатися від підлоги, не відриваючи ніг. Повторити 10–15 разів.

5. В. п. – стоячи на колінах, упор прямими руками в підлогу. Максимально прогнути спину вгору, повернутися у в. п. Повторити 10–15 разів.

6. В. п. – лежачи на спині. Притиснути зігнуті в колінах ноги до грудей. Повторити 10–15 разів.

Питання для самоконтролю

1. Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування засобів ФР при хірургічних захворюваннях.

2. Показання та протипоказання до призначення засобів ФР при хірургічних захворюваннях.

3. Основні завдання та форми ФР у передопераційний і післяопераційний періоди.

4. Особливості застосування засобів ФР при оперативних втручаннях на органах черевної і грудної порожнин залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду.

5. Особливості окремих методик ФР при хірургічних захворюваннях легень, при уроджених і набутих пороках серця, аортокоронарному шунтуванні, захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

6. Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування засобів ФР при травмах опорно-рухового апарату.

7. Показання та протипоказання до призначення засобів ФР при травмах опорно-рухового апарату.

8. Завдання ФР залежно від періоду (іммобілізаційний, постіммобілізаційний, відновний) та методу лікування травматологічних хворих.

9. Вибір засобів та форм ФР залежно від періоду (іммобілізаційний, постіммобілізаційний, відновний) та методу лікування травматологічних хворих.

10. Особливості методик ФР при діафізарних переломах верхньої та нижньої кінцівок, внутрішньосуглобових переломах та вивихах.

11. Особливості методик ФР при компресійних переломах хребта і переломах кісток таза.

12. Оцінка ефективності фізичної реабілітації.

13. Показання та протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей.

14. Загальні та спеціальні завдання фізичної реабілітації при сколіозі.

15. Визначення ступеня сколіозу та функціональних порушень за допомогою функціональних проб.

16. Особливості методики і спеціальні вправи залежно від ступеня сколіозу.

17. Складання схеми процедури та комплексу коригуючої гімнастики.

18. Види дефектів постави.

19. Особливості методики фізичної реабілітації при порушеннях постави.

20. Особливості методики фізичної реабілітації при плоскостопості.

21. Фізична реабілітація при уродженій м’язовій кривошиї.

22. Фізична реабілітація при уродженому вивиху стегна.

23. Фізична реабілітація при остеохондрозі хребта.

тести

1. Які вправи призначають хворому після резекції шлунку в ранньому післяопераційному періоді (суворий ліжковий):

а) статичні дихальні вправи, загальнозміцнюючі вправи, хода;

б) динамічні дихальні вправи, статичні вправи,вправи для дрібних і середніх м’язів кінцівок;

в) вправи для великих м’язових груп, динамічні дихальні вправи;

г) хода, загальнозміцнюючі вправи;

д) вправи на зміну внутрішньочеревного тиску.

2. З метою запобігти застійним явищам у черевній порожнині призначають:

а) вправи для напруження та послаблення м’язів промежини;

б) дихальні вправи статичні і динамічні;

в) вправи для дистальних відділів кінцівок;

г) загальнозміцнюючі вправи;

д) рефлекторні і ідеомоторні вправи.

3. Протипоказання до призначення ЛФК в абдомінальній хірургії:

а) важкий стан, зумовлений супутніми захворюваннями, загроза кровотечі;

б) атонія сечового міхура;

в) підвищення температури тіла у зв’язку із запальними явищами у легенях;

г) парез кишковика;

д) загострення туберкульозу легень.

4. У перші години після торакальних операцій рекомендують дихальні вправи:

а) статичне діафрагмальне дихання;

б) динамічні дихальні вправи;

в) загальнозміцнюючі вправи;

г) пасивні вправи для нижніх кінцівок;

д) рефлекторні вправи.

5. Абсолютними протипоказаннями до призначення лікувальної фізкультури в торакальній хірургії є:

а) загострення туберкульозу легень;

б) обтураційна пневмонія;

в) внутрішньогрудні кровотечі;

г) виникнення флеботромбозу;

д) загострення туберкульозу легень.

6. Хворий 25 років, знаходиться на лікуванні в травматологічному відділенні з переломом правої ключиці. Проведена репозиція відламків і накладена фіксуюча пов’язка. На який день в комплексному відновленому лікуванні хворому можливо призначити лікувальну гімнастику?

а) 1–2 день;

б) 2–3 день;

в) 3–4 день;

г) 4–5 день;

д) 5–6 день.

7. Перший іммобілізаційний період, який відповідає кістковому зрощенню уламків триває до моменту:

а) відновлення рухливості в іммобілізованих суглобах;

б) відсутності болю в ділянці ураження при статичному напруженні м’язів;

в) формування первинної кісткової мозолі;

г) зникнення набряку в ураженій кінцівці;

д) відновлення м’язової сили ураженої.

8. Основні завдання ЛФК в першому іммобілізаційному періоді при переломах кісток гомілки:

а) запобігання пролежням і атрофії м’язів;

б) профілактика тугорухомості у вільних від іммобілізації суглобах;

в) профілактика застійних явищ в легенях;

г) нормалізація функції серцево-судинної дихальної системи;

д) профілактика застійних явищ в малому тазі.

9. Завдання ЛФК в другому постіммобілізаційному періоді при переломі плечової кістки:

а) тренування вестибулярного апарату і коригуюча гімнастика;

б) вправи для розробки пальців кисті, активні рухи в ліктьовому і плечовому суглобі;

в) вправи для нижніх кінцівок і м’язів шиї, спини;

г) вправи для розвантаження серцево-судинної системи;

д) дихальна гімнастика, ідеомоторні рухи в ураженій кінцівці.

10. Другий період при переломах трубчастих кісток починається:

а) після накладання циркулярної гіпсової пов’язки;

б) після відновлення анатомічної цілісності ушкоджених кісток;

в) при появі пролежнів;

г) у момент вертикалізації хворого;

д) при формуванні тугорухомості у вільних від іммобілізації суглобах.

11. Протипоказаннями до призначення ЛФК у хворих з травмою:

а) порушення мозкового кровообігу в анамнезі;

б) посттравматичний неврит;

в) температура тіла 38С;

г) атрофія м’язів;

д) гостра пневмонія.

12. Основні види вправ, які використовуються під час компресійного перелому хребта в 1-му періоді:

а) вправи на розтягування, вправи на рівновагу;

б) дихальна гімнастика, масаж;

в) дихальні вправи, загальнорозвиваючі вправи для дрібних та середніх м’язових груп;

г) активні рухи ногами з відривом від площини ліжка, дихальні вправи;

д) пасивні рухи верхніми і нижніми кінцівками.

13. Хворому з компресійним переломом в грудному або поперековому відділі хребта дозволяють сидіти:

а) наприкінці 3 тижня після травми;

б) наприкінці 1 місяця після травми;

в) наприкінці 2 місяця після травми;

г) наприкінці 3 місяця після травми;

д) наприкінці 4 місяця після травми.

14. Які спеціальні вправи виконують при діафізарному переломі стегна у період іммобілізації?

а) дихальна гімнастика, ритмопластичні вправи;

б) активні рухи стопою, ідеомоторні вправи, ізометричне напруження м’язів гомілки;

в) ідеомоторні вправи, дихальна гімнастика;

г) вправи на закріплення правильної постави, рефлекторні вправи;

д) активні рухи в колінному суглобі, ротаційні рухи стопою.

15. Основними засобами ЛФК, які застосовуються при рахіті є:

а) масаж, рефлекторні вправи, пасивні вправи;

б) активні вправи, масаж, рефлекторні вправи;

в) пасивні вправи, активні вправи, ідеомоторні вправи;

г) ідеомоторні вправи, активні вправи, масаж;

д) коригуюча гімнастика, дихальні вправи.

16. Симетричні вправи при сколіозі – це вправи:

а) для верхніх кінцівок, що виконуються на спині;

б) для нижніх кінцівок, що виконуються на животі;

в) під час виконання яких зберігається середнє положення хребта;

г) коли хребет перебуває у положенні найменшого статичного напруження;

д) що передбачають пасивне розтягування хребта.

17. Які спеціальні вправи проводять при плоскостопості, щоб досягнути виправлення деформації стопи?

а) дихальні вправи, вправи на розтягування;

б) рефлекторні вправи, дихальні вправи;

в) спеціальні види ходи, коригуючи вправи;

г) ідеомоторні вправи, загальнозміцнюючі вправи;

д) вправи з предметами, загальнозміцнюючі вправи.

18. У хворого після резекції шлунку післяопераційний період ускладнився кровотечею. Чи буде це протипоказанням для проведення ЛГ?

а) так, буде;

б) ні, не буде;

в) буде, якщо кровотеча супроводжується підвищенням температури тіла вище 38°С;

г) протипоказанням є тільки гострий інфаркт міокарда;

д) залежить від важкості втрати крові.

19. Дренуванню правої нижньої долі сприяють вихідні положення:

а) лежачи на спині або на лівому боці;

б) лежачи на правому боці;

в) стоячи або сидячи;

г) наклони з вихідного положення сидячи;

д) наклони з вихідного положення стоячи.

20. Які з перерахованих методів дослідження дозволяють визначити рухомість хребта, силу і витривалість м’язів спини і черевного пресу при сколіотичній хворобі?

а) нахили тулуба з дотиканням підлоги долонями, станова сила, утримання ніг у вихідному положенні на спині під кутом 45° 1–2 хв.,

б) динамометрія кисті, станова сила;

в) проба Генчі, станова сила, ортостатична проба;

г) проба Штанге, станова сила;

д) кліностатична проба, утримання ніг у вихідному положенні на спині під кутом 90° 3 хв.

21. Навчання травматологічного хворого правильного стереотипу ходьби починають з режиму:

а) палатного;

б) розширеного ліжкового;

в) суворого ліжкового;

г) вільного;

д) після виписки із стаціонару.

22. Основні види вправ, які використовуються під час ЛГ при компресійних переломах хребта в 3-му періоді:

а) вправи з опором і обтяженням, ізометричне напруження м’язів, вправи на координацію, пересування вперед, назад і в сторони;

б) вправи на розтягування, вправи на рівновагу, нахили тулуба;

в) дихальні вправи, загальнорозвиваючі вправи для дрібних та середніх м’язових груп;

г) пасивні рухи верхніми і нижніми кінцівками;

д) напівприсідання з прямою спиною, почергове відведення і приведення ніг, вправи з гімнастичними предметами, ходьба.

23. Протипоказаннями до призначення ЛФК в травматології є всі, крім одного:

а) підвищення ШОЕ до 20 мм/год;

б) наявність виразного больового синдрому;

в) небезпека вторинних кровотеч, гості запальні процеси;

г) підвищення температура тіла понад 38°С, важкий стан хворого;

д) наявність сторонніх тіл біля крупних судинних і нервових стволів.

24. Рухові режими в клініці хірургічних хвороб на санаторно-курортному етапі лікування:

а) щадний, щадно-тренуючий, тренуючий;

б) стабілізуючий, підтримуючий;

в) підготовчий, період одужання, підтримуючий;

г) ліжковий, палатний, вільний;

д) вступний, основний, заключний.