Частота реєстрації захворювань, що передаються переважно статевим шляхом (на 100 000 відповідного населення)157

Категорія	Дівчата
	2005	2006	2007	2008	2009
Діти 0-14 років включно
- сифіліс	2.97	2.37	2.21	1,87	1,46
- гонорея	3.20	2.49	1.90	1,93	1,75
- хламідійні хвороби	3.32	3.01	2.95	2,91	2,35
- трихомоніаз	11.72	10.81	12.16	9,61	9,65
- урогенітальний мікоплазмоз	2.91	3.49	2.80	3,32	3,78
Діти 15-17 років включно:
- сифіліс	44.91	33.60	29.12	22,37	17,63
- гонорея	27.58	21.33	17.22	16,53	13,55
- хламідійні хвороби	30.45	35.41	31.57	30,36	30,94
- трихомоніаз	217.96	203.30	190.79	175,73	162,96
- урогенітальний мікоплазмоз	31.12	32.59	39.86	48,46	43,77

На тлі зниження захворюваності на сифіліс, гонорею, хламідійні хвороби спостерігається ріст захворюваності на трихомоніаз та мікоплазмоз серед дівчаток до 14 років. У дівчат 15-17 років вдалося досягти зниження частоти розвитку сифілісу, гонореї та трихомоніазу, але збільшилася частота хламідіозу. При цьому слід зазначити, що хоча показники захворюваності на венеричні хвороби серед дітей набули стабільного зниження, проте є високими у порівнянні з країнами Європейського регіону.

Важливим показником стану репродуктивного здоров’я жіночого населення загалом і дітей, зокрема, є захворювання пухлинною та передпухлинною патологією репродуктивної системи. Необхідно відмітити зростання показника доброякісних новоутворень яєчників у дівчат 15-17 років з 32 на 1000 даної вікової групи у 2008 р. до 38 на 1000 дівчат аналогічного віку у 2009 р.¹⁵⁸. Слід зазначити ріст показника частоти злоякісних новоутворень статевої системи у дівчат до 14 років, що пов’язується із покращенням методик ранньої діагностики (Рис.3.17).

Рис. 3.17. Захворюваність на злоякісні новоутворення жіночих статевих органів

(На 100 000 відповідного населення)

Особливо слід відмітити збільшення захворюваності на рак шийки матки у дівчат віком 15-17 років у 2008 році, яке узгоджується зі зростом захворюваності на рак шийки матки у жінок репродуктивного віку. Зазначену тенденцію можна пояснити лібералізацією статевих відносин, раннім початком статевого життя і, відповідно, зростанням інфікованості вірусом папіломи людини на тлі недосконалої ендокринної та імунної системи неповнолітніх. Це узгоджується з світовою тенденцією і потребує впровадження європейських підходів до профілактики раку шийки матки.

Слід зазначити, що у даний складний період реформування медичної галузі необхідно продовжувати розвивати створену в Україні у відповідності до стратегії ВООЗ мережу закладів дитячої гінекології (Клінік дружніх до молоді, Центрів планування сім’ї, кабінетів дитячої гінекології), які надають необхідну лікувально-діагностичну допомогу неповнолітнім та проводять профілактичну роботу по запобіганню небажаної вагітності, зменшенню кількості абортів серед неповнолітніх, про свідчать статистичні дані МОЗ України.

Таким чином, основними напрямками по збереженню здоров’я дітей та молоді повинно стати наступне:

• формування здорового способу життя серед неповнолітніх, як засіб збереження репродуктивного здоров’я;

• запобігання вагітності неповнолітніх;

• раціоналізування сексуальної поведінки та профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом;

• профілактика захворювань шийки матки – запобігання інфікування ВПЛ.

В цьому плані важливим аспектом є підготовка та видання відповідної літератури, соціальної реклами, запровадження скриньок запитань відповідей у навчальних закладах з питань здорового способу життя, планування сім’ї та профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, та ВІЛ. У профілактичній роботі допоможе й створення в мережі Інтернет сайту для батьків, дітей та молоді за тематикою статевого виховання з постійною інформаційною підтримкою, що передбачено заходами програми «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року».

Прикладом реалізації національної програми став проект «Підлітковий клуб», який працював з учнями 9-11 класів міст Києва, Харкова, Дніпропетровська, Львова, Одеси, Донецька, Запорожжя, Кривого Рога та Сімферополю (всього 39 869 неповнолітніх дівчат з 618 шкіл). Слід зазначити, що до складу проекту увійшли наступні ресурси: інформаційні лекції для неповнолітніх з питань статевого виховання, інтернет-портал, інформаційні буклети «Будь дорослою», «гаряча лінія». Проект отримав схвальні відгуки від слухачів та закладів освіти, де проводилися лекції.

Ресурсом покращення якості надання гінекологічної допомоги неповнолітнім можуть стати розробка програми статевого виховання у відповідності до віку дитини, розробки модульно-інформаційного мінімуму з проблем здорового способу життя та статевого виховання з урахуванням вікових особливостей, а також створення уніфікованих клінічних протоколів діагностики та лікування гінекологічної патології, із врахуванням загальносвітового досвіду спостережень за розвитком дитини та згідно з стратегічними напрямками ВООЗ.

Значення дитячого травматизму підвищується у час наростання темпів науково-технічного прогресу, появі нових швидкісних засобів пересування, поширенні нових видів токсичних та агресивних щодо життєвого середовища людини речовин, збільшенні кількості екологічних і технічних катастроф. Підвищується загроза дитячого травматизму в умовах поширення таких явищ, як бездоглядність дітей, поглиблення проблеми соціального сирітства, зниження соціально-економічного рівня забезпечення родини.

Протягом останніх семи років показник дитячого травматизму продовжує стабільно збільшуватися як серед дітей 0-14 років так і серед дітей віком 14-18 років¹⁵⁹.

Смертності дітей віком 15-17 років за останні роки має тенденцію до зниження. Так у 2000 році смертність становила 4,7 померлих у віці 15–17 років на 10000 населення у відповідному віці, в 2008 році – 3,9). Але існує суттєва негативна відмінність у показниках за статтю та за місцем проживання. У 2008 році смертність серед хлопчиків віком 15–17 років була у 2,7 рази вища, ніж серед дівчаток відповідного віку. Смертність підлітків у сільській місцевості значно вища, ніж у міських поселеннях (відповідно 7,5 та 4,9 особи на 10000 осіб у віці 15–17 років). Серед сільських мешканців: у 2004 році смертність хлопчиків віком 15–17 становила 7,6 померлих на 10000 осіб відповідного віку, смертність дівчаток – 2,4; у 2008 році – 7,5 та 2,7 на 10000 підлітків відповідного віку та статі. Серед мешканців міст: у 2004 році смертність хлопчиків віком 15–17 становила 4,9 померлих на 10000 осіб відповідного віку, смертність дівчаток – 1,9; у 2008 році – 4,5 та 1,8 на 10000 підлітків відповідного віку та статі ¹⁶⁰.

Показник смертності сільських неповнолітніх від зовнішніх причин у 2008 році становив 5,1 і більш ніж в 1,5 рази перевищує показник смертності неповнолітніх з міст – 3,2 на 10 тис. дітей у віці 15–17 років. Це свідчить про наявність серйозних проблем щодо доступності до медичної допомоги підлітків у сільській місцевості.

Усього від зовнішніх причин у 2008 році померло 687 неповнолітніх (у 2007 році - 871). В свою чергу в структурі померлих від зовнішніх причин у 2008 році на першому місці транспортні нещасні випадки (42,8 %), а на другому навмисні самоушкодження (16,4 %)¹⁶¹. Слід зазначити, що смертність дітей у віці 15–17 років від навмисних самоушкоджень в сільській місцевості майже вдвічі вища ніж у міських поселеннях. Смертність дітей у віці 15-17 років через навмисні самоушкодження в порівнянні з 2007 роком дещо знизилася з 0,70 до 0,69 на 10 тисяч дітей відповідного віку в 2009 році. Також знизився показник смертності від випадкового утоплення та занурення у воду: з 0,61 у 2007 році до 0,46 у 2008 році і 0,39 особи на 10000 дітей у віці 15–17 років у 2009 р.

За даними ВООЗ 50 % чинників, які впливають на стан здоров’я населення контролюються самою людиною. У зв’язку з цим досить гостро постає нагальна потреба у прийнятті заходів, що змінили б ситуацію на краще і дали б можливість зробити стан здоров’я неповнолітніх керованим.

За останнє десятиріччя значно посилився вплив соціально обумовлених хвороб на стан здоров’я дітей, таких як: алкоголізм, наркоманія, суїциди, деякі інфекції, що передаються статевим шляхом, ВІЛ/СНІД.

Про наявність надзвичайно складних проблем стосовно способу життя учнівської та студентської молоді свідчать дані соціологічного опитування, проведеного українським інститутом соціальних досліджень ім.Олександра Яременка в межах міжнародного проекту ВООЗ «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді», а саме: вживання алкоголю, наркотиків та тютюнопаління. Так серед опитаних учнів віком 15-16 р. 25 % вживали алкоголь раніше 13 років. Серед тих, кому 11-12 років спробували алкоголь 40 %. Були п’яними хоч раз в житті 20 % шестикласників. 20-25 % юнаків різного віку вперше закурювали в 11 років або раніше, а серед дівчат 25-40 % вперше закурювали у 14-15 р. Наркотики вживали 8-26 % серед 13-16 річних учнів та студентів.

За даними соціологічних опитувань, проведених в рамках виконання програми «Репродуктивне та статеве здоров’я підлітків в Україні», більше половини (62 %) дітей віком 12-14 років і понад 72 % дітей і молоді віком 15-20 років відповіли, що вживають алкоголь. Активно палить кожний третій у віці12-14 років і кожний другий старше 15 років. Майже кожен п’ятий почав вживати алкоголь та мав перші спроби паління ще віком до 10 років. Наркотики спробували близько 4 % дітей вже в 12-14 років, а віком активного «дегустування» наркотиків є період 15-17 років; саме тоді близько 60 % дітей спробували їх дію на собі. Характерно, що до вживання дітьми алкоголю, наркотиків призводить цікавість (53-63 %).

Ранній сексуальний старт та реєстрація захворювань, що передаються статевим шляхом часто свідчать про недостатній рівень знань неповнолітніх щодо методів контрацепції. Завдяки активному розвитку мережі «Клінік, дружніх до молоді» вживаються заходи, які спрямовані на попередження цих явищ. З метою забезпечення сучасних підходів до надання медичної допомоги неповнолітнім у 1998 році було відкрито першу «Клініку, дружню до молоді» (КДМ). За підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) створено 10 КДМ. На сьогодні створено 61 «Клінік, дружніх до молоді» (центри, відділення, кабінети медико-соціальної допомоги дітям і молоді), в яких надаються медико-соціальні послуги дітям та молоді на принципах дружнього підходу, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Головною стратегією КДМ є збереження психічного здоров’я, в тому числі в складних життєвих обставинах; попередження виникнення ризикової поведінки та зменшення впливу її наслідків; профілактику інфекцій, що передаються статевим шляхом в тому числі ВІЛ/СНІД; збереження репродуктивного здоров’я та підготовку до усвідомленого батьківства; формування у дітей і молоді відповідальної поведінки в статевих та міжособистісних відносинах, стереотипу здорового способу життя тощо.

Аналітичним центром «Соціоконсалтинг» на замовлення Дитячого фонду ООН та за підтримки МОЗ України було проведено опитування молоді віком 14–24 роки. Дослідженням охоплено 11 міст України, де відкриті «Клініки, дружні до молоді». Його метою стало вивчення потреб молодих людей у медичних, соціальних і психологічних послугах, спрямованих на збереження їх здоров’я, у тому числі профілактику ВІЛ/СНІД та інфекцій, які передаються статевим шляхом.

Отримані соціологічні дані свідчать, що сучасна українська молодь має високий попит на безкоштовні консультативні послуги спеціалістів стосовно загального збереження здоров’я (50 %). Ще більш високим є інтерес до консультацій стосовно сексуальної та репродуктивної складових здоров’я (77 %), у тому числі щодо попередження інфікування ВІЛ, (28 %), тестування на ВІЛ (21 %), діагностика та лікування ІПСШ (18 %) тощо. Лише 23 % опитаних не зацікавлені у таких консультаціях.

Незважаючи на успішну роботу дитячої гінекології, все ще відсутня аналогічна система надання медичної допомоги хлопчикам, зокрема 14-18-річного віку. Очевидно, що є потреба у створенні нового медичного напрямку – дитячої андрології. Зазначена галузь зможе об’єднати питання діагностики, лікування та профілактики порушень репродуктивної системи у хлопчиків від народження і до початку репродуктивного періоду життя.

Отримані соціологічні дані свідчать про необхідність якомога швидше розвивати мережу консультативних послуг, дружніх до молоді, які були б доступними для неповнолітніх та молоді. Ця діяльність має супроводжуватися активним розповсюдженням інформації про наявність таких послуг, принципів та умов їх надання на місцевому рівні, що сприятиме формуванню у молоді усвідомленого попиту на такі послуги.

Заходи, які здійснюються МОЗ відповідають завданням підсумкового документу Спеціальної Сесії Генеральної Асамблеї ООН (травень 2002 р.) «Світ, сприятливий для дітей», які передбачають: розробку і здійснення національних стратегій і програм у сфері охорони здоров’я неповнолітніх, включаючи формування цілей і показників для сприяння їх фізичному і психічному здоров’ю.

Старший шкільний вік - благодатний час для формування здорового способу життя. Діти в цьому віці досить чутливі до нових ідей, вони дістали право на самостійність і починають розуміти цінність здоров’я. Одним із ефективних заходів щодо збереження репродуктивної функції підростаючого покоління є спеціально розроблена система, яка існує в усіх країнах світу і включає комплекс медико-організаційної роботи, направленої на формування у безпечної статевої поведінки, зацікавленості у збереженні та поліпшенні здоров’я, основ відповідального батьківства, як основних складових системи планування сім’ї. Набуті знання у юнаків та дівчат із зазначених питань сприятимуть формуванню прагнення народити здорову дитину.

З метою удосконалення спільної діяльності лікувальних закладів та пунктів центру соціальних служб в Україні функціонує мережа консультативних пунктів центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у пологових стаціонарах, жіночих консультаціях та будинках дитини. Основною метою діяльності означених центрів є сприяння зміцненню інституту сім’ї шляхом формування засад відповідального, усвідомленого батьківства. Серед основних завдань таких консультативних пунктів є завдання щодо запобігання відмовам матерів від новонароджених дітей; забезпечення психологічної та соціальної підтримки вагітних жінок та жінок з новонародженими дітьми, зокрема неповнолітніх матерів. Здійснюється соціальний супровід матерів спеціалістами, який включає:

• проведення бесід та консультувань з метою формування у матері свідомого ставлення до материнства та материнських почуттів;

• здійснення психологічного консультування, спрямованого на пошук ресурсів для подолання внутрішньо особистісних проблем, що стали причиною прийняття рішення про відмову від дитини;

• надання юридичних консультацій та здійснення юридичного супроводу, що сприяє частковому або повному розв’язанню життєвих проблем молодих матерів;

• допомогу у розв’язанні соціально-побутових проблем, що стали передумовою рішення про відмову від дитини, а саме: сприяння отриманню реєстрації, влаштування матері в гуртожиток, працевлаштування, тощо;

• здійснення заходів, спрямованих на відновлення соціальних контактів матері та робота з її батьками, якщо мати неповнолітня.

Немає сумніву, що здоров’я молоді, зокрема жінки є стабілізуючим фактором національної безпеки і забезпечення демографічних перспектив. Тому всі зусилля потрібно направити на формування та збереження репродуктивного здоров’я дітей та молоді, що сприятиме актуалізації питань, які зможуть зменшити негативний вплив на кризову демографічну ситуацію в країні.