- •1.Методи оцінки фізичної працездатності.
- •2Методи оцінки аеробної продуктивності
- •3.Методи дослідження нервової системи.
- •§ I пара - нюх;
- •4.Методи дослідження органів чуттів.
- •5.Методи оцінки функціонального стану серцево-судинної системи.
- •1.Засоби фізичної реабілітації, які застосовуються у хворих після операцій на серці
- •2.Застосування методів фізичної реабілітації у до- та післяопераційному періодах.
- •3. Застосування методів фізичної реабілітації у хворих після операцій на органах грудної порожнини.
- •4.Застосування фізіотерапії при хірургічних захворюваннях.
- •5. Захворювання органів грудної порожнини та операції, які при цих захворюваннях проводяться.
- •1.Основні принципи реабілітації хворих при гіпертонічній хворобі.
- •2.Основні принципи реабілітації після інсульта
- •3.Вади серця: причини виникнення, симптоми, ускладнення
- •4.Фізична реабілітація при вадах серця .
- •5.Лікувальна фізкультура при вроджених вадах серця.
- •1.Режим праці і відпочинку при сколіотичній хворобі.
- •2. Фізична реабілітація при дисплазії кульшового суглоба
- •3. Фізична реабілітація при вродженій клишоногості .
- •4.Фізична реабілітація при вродженій м’язовій кривошиї .
- •5. Фізична реабілітація при остеохондропатіях .
- •1. Методи фізіотерапії в реабілітації неврологічних хворих: види, лікувальна дія.
- •2. Фізична реабілітація при гострих порушеннях мозкового кровообігу в післялікарняний період
- •3. Фізична реабілітація при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.
- •4. Фізична реабілітація при травмах головного мозку
- •5.Фізична реабілітація при дитячому церебральному паралічі.
- •1.Методи реабілітації при венеричних хворобах.
- •2.Методи реабілітації при гінекологічних захворюваннях.
- •3.Методи реабілітації при ортопедичних захворюваннях.
- •4.Методи реабілітації при психічних розладах.
- •5.Методи реабілітації при хворобах лор органів
- •1. Фізіологічний вплив розминання та вібрації на організм та загальні методичні вказівки.
- •2.Фізіологічний вплив масажу на кровообіг та лімфо систему.
- •3. Фізіологічний вплив масажу на м'язову систему.
- •4. Фізіологічний вплив масажу на нервову систему.
- •5. Масаж при протезуваннi
- •1. Класифікація фізичних вправ та визначення ознак, що лежать в їх основі.
- •2. Характеристика групи методів наочного сприймання та розкриття особливостей їх застосування у фізичному вихованні.
- •3.Визначення мети та завдання етапу навчання техніці рухових дій.
2.Фізіологічний вплив масажу на кровообіг та лімфо систему.
Масаж викликає розширення функціонуючих капілярів, розкриття резервних капілярів, завдяки чому створюється приток крові до всіх внутрішніх органів, у результаті чого відбувається посилений газообмін між кров'ю і тканиною( киснева терапія). У спокої в 1мм2 поперечного переріза м'яза працює 31 капіляр, а після масажу їхня кількість збільшується до 1400! Розкриття резервних капілярів під впливом масажу сприяє поліпшенню перерозподілу крові в організмі, що полегшує роботу серця.
Масаж, надаючи великий вплив на циркуляцію лімфи, прискорюючи її відтік. З одного боку це збільшує приплив живильних речовин до тканин масажованої ділянки шляхом збільшення гідростатичного тиску, а з іншою звільняє клітини від продуктів обміну і розпаду. При цьому стимулюється струм лімфи через лімфатичні вузли, де вона інтенсивно очищається і збагачується лімфоцитами. Це наводить до загального підвищення імунітету, посилення фільтраційних і бар'єрних функцій організму.
Масажні лінійні рухи необхідно проводити, в основному, по напряму струму лімфи – тобто від периферії тіла до місць впадання лімфатичних проток у венозну систему (приблизно на рівні верхнього краю лопаток). Поблизу крупних лімфатичних вузлів (привушних, піднижньочелюсних, надключичних, пахових) масаж має бути направлений до цих вузлів. Самі лімфатичні вузли не масажують.
3. Фізіологічний вплив масажу на м'язову систему.
Соматична м'язова система людини включає близько 550 м'язів, розташованих на тілі в декілька шарів і побудованих з поперечнополосатої м'язової тканини. Скелетна мускулатура інервується передніми і задніми гілками спинномозкових нервів, що відходять від спинного мозку, і управляється командами з вищих відділів центральної нервової системи – кори головного мозку і підкіркових центрів екстрапірамідної системи. Завдяки цьому скелетні м'язи є довільними, тобто здатними скорочуватися, покоряючись усвідомленій вольовій команді. Ця команда вигляді електричного імпульсу поступає з кори головного мозку до вставних нейронів спинного мозку. Які на основі екстрапірамідної інформації моделюють активність рухових нервових клітин, аксони яких закінчуються безпосередньо на м'язах. Аксони рухових нейронів і дендрит чутливих нервових клітин, що сприймають відчуття від м'язів і шкіри, об'єднані в нервові стволи (нерви).
Під впливом точкового масажу нервових стволів або масажу самих м'язів, що обхвачує і лінійного, кількість і діаметр розкритих капілярів в м'язах збільшується.
При масажі, рівно як і при фізичних навантаженнях, підвищується рівень змінних процесів. Чим вище обмін речовин в тканині, тим більше в ній функціонуючих капілярів. Було доведено, що під впливом масажу число розкритих капілярів в м'язі досягає 1400 на 1 мм2 поперечного перетину, а кровопостачання її збільшується в 9-140 разів.
Крім того масаж, на відміну від фізичного навантаження, не викликає утворення молочної кислоти в м'язах. Навпаки, він сприяє вимиванню кенокситів і метаболитів, покращує трофіку, прискорює відновні процеси в тканинах.
У результаті масаж надає загальнозміцнюючу і лікувальну (у випадках міозитів, гіпертонусу, атрофія м'язів і так далі) дію на м'язову систему. Під впливом масажу підвищується еластичність і тонус м'язів, покращується і скоротлива функція, зростає сила, підвищується працездатність, зміцнюються фасції.
Особливо великий вплив прийомів розминки на м'язову систему. Розминка є активним подразником і сприяє максимальному підвищенню працездатності утомлених м'язів, оскільки масаж є свого роду пасивною гімнастикою для м'язових волокон. Підвищення працездатності спостерігається і при масажі м'язів, що не брали участь у фізичній роботі. Це пояснюється генерацією під впливом масажу чутливих нервових імпульсів, які, потрапляючи в центральну нервову систему, підвищують збудливість центрів управління масажованих і сусідніх м'язів. Тому при стомленні окремих м'язових груп доцільно масажувати не лише стомлені м'язи, але і їх анатомічні і функціональні антагоністи.