2.2. Одяг та прикраси

Розкопки скіфських поховань, нечисленні зображення скіфів на предметах торевтики дозволяють реконструювати одяг городян Кам’янського городища.

Шкіра у всі часи була матеріалом найбільш цінним для людини.. Застосування шкіри в скіфському побуті достатньо відомо.

Шкіряний башлик, зимою – кожух , шкіряна безрукавка , нерідко шкіряні шаровари .Взуття – м’які шкіряні чобітки, які підв’язувались ремінцями.

Про розповсюдження двох видів в’язання –гачком і спицями засвідчують знахідки цих знарядь праці в скіфських поховань.

В’язання гачком було більш популярним . Гачки , знайдені на Кам”янському городищі , засвідчують про в’язання з більш тонких нитей, скоріше всього із сировини рослинного походження [6;213].

Не дивлячись на розповсюдження одягу із шкіри, волоку і в’язаних речей , вироби із тканини складають значну частину одягу Степової Скіфії. Правда, колекція тканин нечисленна . (дод. 4 –а )

Тканини, застосовані у побуті, відбились на дні багатьох простих горшків у результаті тогочасного гончарного прийому. Ці тканини різного характеру, від рідкої (типу марлі ) - рядна до різних типів грубої вовни і грубого рядна. Грубість більшості зразків тканини дозволяє зрозуміти відносну рідкість голок взагалі і поодинокість малих голок.

Їх з успіхом могли замінити різного роду шила , в великій кількості знайдених на городищі.

У побуті торби з грубої , частіше вовняної тканини звичайне явище.

Саме цим пояснюється великий (до 18, 5 см ) розмір голок і оригінальна скривлена форма кістяної голки з акрополя, яка могла служити тільки для зшивки грубих тканин типу вовняного рядна і дуже грубими нитками.

Одягом з таких тканин були сорочки , які одягалися під шкіряні безрукавки , широкі шаровари , вузькі обтягнуті штани.

Жіночий одяг реконструювати важче , тому що зображення жінок нечисленні .Основним джерелом залишаються жіночі поховання.

Звичайний жіночий костюм складався із таких видів одягу : натільного , плечового, головного убору, взуття і прикрас.

По положенню бляшок в районі голови можна відтворити головний убір у вигляді кокошника або конусу. Інколи голову прикрашали пов’язки – стлегіди, метаніди. Основу одягу складала сукня –сорочка з довгими рукавами, зверху якої надягався плащ без рукав. Сережки, намиста доповнювали одяг скіф’янки [2;10].Реконструкції жіночого одягу проведені Л.С. Клочко (дод.5).

Прикраси

Прикраси – зйомне , рухоме оздоблення з постійних або не дуже матеріалів. Крім декоративних функцій , прикраси відігравали роль оберегів. Поділяються на : головні ( носові та губні сережки, підвіски ), нагрудні (намиста, ланцюги, підвіски, гривні ), наплічні , для рук, ніг, пальців, пояси .[15;220]. Вироби цієї категорії знахідок з поховань різноманітні і зустрічаються майже в кожному похованні IVст.. до н.е.

Основні види прикрас цього часу - пастові намиста , каблучки, сережки .

Сережки зустрічаються дуже часто.

Звичайною є сережка у вигляді кільця з тонкого дротику (I тип). Діаметр кільця 2-3 см. На дротик натягується намистина [8;104].

Тип 2 мало чим відрізняється від попереднього. Він представлений тільки одним екземпляром. Це –незамкнуте кільце з тонкого електрового дротику. Його кінці щільно знаходяться , але один зігнутий назад у широко відкритий гачок [8;106 ].

Тип 3 зроблений із мідного чотирьохграного прутика. Зберігся верхній кінець у вигляді тонкого гачка [8;106 ].

Тип 4 - мідна сережка у вигляді ажурної і рухомої привіски із 6 рядів, рядів ланок [8;106 ] (дод .6 ). Намиста і бісер - всі імпортних зразків , зустрічаються рідко .Частіше всього бісер зустрічається від 2 до 6 мм у вигляду неправильних каблучок , циліндрів . Близькою до намистів по матеріалу і техніці є доброї роботи пастова голівка бородатого чоловіка з синіми і кремовими локонами , з синьою бородою.

Ручні прикраси майже не представлені . Залишки не дуже типового бронзового , не замкнутого браслету.

Можливо браслетом є залізне масивне кільце. Діаметром 7,2 см.

Перстні зустрічаються рідко. На Кам”янському городищі мідна каблучка шириною 1 см, діаметром 1,5 см. Перстні дуже еластичні і можуть розгинатися до 2,2 см.

Грецький перстень з вузьким довгастим щитком, на якому зображений журавель, який танцює .

Три страбеоіда (печатки) –дві розколоті на дві частини , де зберігаються зображення жіночої голівки.

Серед знахідок є незначна кількість застібок різної форми діаметром 4 см. Фібули зустрічаються рідко. Тим цікавіший факт знахідок фібули із заліза .Шпильки теж нечисленні. Одна з таких шпильок мала граневитий, гвинтоподібний стержень. .Довжина її 6 см. Друга шпилька розплющена доверху і зігнута в один завиток.

Зустрічаються 3-4 екземпляри коротеньких і дуже гострих мідних шпильок з округлими голівками. Їх довжина 3-4,5 см. Вони могли використовуватися тільки для заколювання (дод 7-9 ). Зустрічається кольоровий, синього скла з жовтим орнаментом частина стінки - алавастра .Це не прикраса, але єдина туалетна річ .

Мала кількість прикрас імпортного виробництва пояснюється тим, що імпортні прикраси дуже цінувалися і тому клали їх в могилу разом з господарем.

Дзеркала не зустрічаються на Кам”янському городищі, але в жіночих похованнях дзеркало явище достатньо звичне [8;109].

Таким чином, основними прикрасами цього часу були пастові намиста, каблучки, перстні, браслети. Зустрічаються амулети і дзеркала. Один із поширених видів прикрас є шпильки. Набір прикрас із

поховань мало чим відрізняються від прикрас, знайдених на території пам’яток осілості. Найбільш популярними у мешканців поселень є скляні буси, сережки , намиста, браслети, каблучки .

Існує певна закономірність в регіональному розподілу прикрас.

Рівномірно по всьому Північному Причорномор’ї були розповсюджені тільки намиста .

Для Дніпровського Лівобережжя характерні всі види прикрас, амулети і перстні поступаються намистам, каблучкам і браслетам.

Для Правобережжя більш значним є знахідки намиста , браслетів, дзеркал [6;182-183].