2.4 Начиння хатнє
Під начинням хатнім розуміється “ сукупність предметів домашнього вжитку, що включає у себе кухонний та столовий посуд , пристрої для зберігання та перенесення речей і продуктів харчування тощо. Начиння хатнє входить до категорії “ речовий комплекс”. Існують різні способи класифікації начиння хатнього. Найпоширенішими є : функціонально –побутове призначення , за матеріалами та технікою виготовлення . Склад і особливості начиння хатнього залежать від природно - кліматичних умов , способу життя населення , специфіки його господарства , наявності тієї чи іншої сировини [ 15;176].
Прикладом майже повного набору начиння хатнього може бути сукупність предметів домашнього вжитку городян Кам’янського городища. До складу “речового матеріалу” входить : ліпний посуд , фрагменти амфор, графітів (написи , продряпані на поверхні предмета ), діпінгів - написи на амфорі або на інших гончарних посудинах [ 15;72]. Знайдено невелику кількість чорнолакового та розписного посуду , вироби з бронзи , заліза, кістки (дод . 10-15 ).
Мешканцям Кам’янського городища зовсім невідомо застосування гончарного кругу . Посуд робився ліпною джгутиною технікою ( з 3-4 джгутів).
По сирій поверхні сформованого посуду змоченою рукою проводилось згладжування . Поверхня ставала нерівною і шишкуватою .Ліпленню передувало промивання глини , потім добавлявся пісок і маленькі кусочки графіту . Спеціальних печей для випалу посудин в городищі не знайдено . Можливо,
вони випалювались на поверхні вогнищ , житла. Горщики частіше всього мають діаметр горла від 10 до 26 см. Діаметр дна менш 10 см. Орнамент на ліпному посуді постійно не застосовувався . Частіше це ямочний орнамент . Більш усього він зустрічається під самим краєчком посудини . Ямки наносились примітивно кінцем пальця по краю посудини або палицею товщиною від 3-4 мм до 1 см (дод. 16 )
Характер посуду і техніка її виготовлення дозволяють припустити тут наявність гончарного ремесла .Одночасно мешканці жител віддавали перевагу неорнаментованому посуду , що вказує на домашній характер її виробництва .
Застосування оригінального підстилання тканини під формований посуд різної якості дозволяють припустити , що гончарне виробництво було справою жінок [8;81].
Дерев’яне начиння відіграє велику роль в обробленні і вжитку молочних продуктів. Частіше використовувались неглибокі полусферичні чащі для молока і м’ясного бульйону , підноси для готового м’яса .
Колекція посудин , виготовлених із металу (бронзи, срібла, заліза, ) нечисленна. В основному це котли , які відзначаються великими розмірами .
Крім посуду , невід’ємною частиною начиння є ніж ( дод.17 ).Для витаскування м’яса з котлів користувалися залізними гачками або щипцями.
Розділ 3.
Імпорт Кам’янського городища
Основним напрямком торговельних зв’язків протягом усього існування Степової Скіфії був південний напрямок . Греки та скіфи – в однаковій мірі були зацікавлені в установленні контактів один із одним .
Економічний простір скіфських степів і лісостепів було практично необмеженим ринком збуту продуктів грецького ремісничого виробництва (гончарного посуду , предметів розкоші ) і сільського господарства (наприклад , вина ) .
В кінці V-IV ст. до н.е. збільшується кількість і різноманітність товарів , які ввозять у Степову Скіфію .
У IV ст.. до н.е. основною торговою магістраллю становиться Дніпро. Скоріш за все , у цей період остаточно формуються шляхи у напрямку Босфор –Лісостеп , Ольвія –Лісостеп .
Особливу роль починають відігравати городища на перехресті цих шляхів , у першу чергу Кам’янське городище .
Мешканцям Кам’янського городища поступали товари в тарі , виробленої майстернями Фасоса , Менди , Гераклеї , у меншій мірі Синопи, Херсонеса .
Під час контактів степових скіфів із греками в скіфську середу просякає звичай ужитку виноградного вина , а разом з ним - використання начиння для збереження і транспортування й ужитку вина . Дороге вино в амфорах Менди мешканцям Кам’янського городища було “не по кишені “ і перепродавали багатим скіфам –кочівникам . Рядовими мешканцями городища і його округи вживалось вино фаоського виробництва , і в меншій мірі – гераклійського , пізніше - синопського і херсонеського .
У пам’ятках IV ст.. до н.е. грецький гончарний посуд становиться домінуючим у групі столової кераміки , майже повністю витісняє ліпний столовий посуд .
Крім амфор, у Степову Скіфію поступав столовий посуд гончарного виробництва . Також домінував чорнолаковий посуд із Аттики, який через Кам’янське городищенадходив у Степову Скіфію.
Частина амфор мала тавра . Найбільш ранні тавровані амфори на Кам’янському городищі - амфори з о. Фасос. Другою за кількістю амфор є амфори “з чарковидною ніжкою “, походження якої пов’язують із Мендою.
Тара із Греції надзвичайно цінилась мешканцями поселення . Багато амфор мають сліди ремонту . Фрагменти амфор, які не можна було відремонтувати , використовувались удруге , як інструменти .
Ввезеними з країн Середземномор’я та Близького Сходу були скляні вироби, посудини, намиста .
У IV ст.. до н.е. греко-скіфська торгівля будувалась на обмінних відносинах. Проте значення грошей у торгівлі між греками і скіфами
підвищується . Про це свідчить кількість нумізматичних знахідок в пам’ятках осілості. Найбільш багаточисленна колекція (35 монет ) з розкопувань Б.М. Гракова [8;146-147 ] походить із матеріалів Кам’янського городища .
Основними торговими партнерами мешканців Кам’янського городища були ольвійські і боспорські греки, торгівельні відносини підтримувались з Македонією, Херсонесом, Істрією, Тірою. [ ]
В фондах Кам’янсько-Дніпровського історико-археологічного музею зберігаються амфорні клейма у Кам’янського городища.
Клейма Кам’янського городища представлені слідуючими центрами виробництва: Синопа – 19, Фасос – 18, Гераклея – 13, Херсонес – 7, Візантія – 7, Родос – 1. [ ]
Таким чином, основна частина імпорту здійснювалась із Греції , грецьких колоній Північного Причорномор’я і Лісостепу ( зброя, посуд, вино, предмети розкоші ) (дод. 18-20 ) .
Подібний склад імпорту фіксується і етнографічним матеріалом.
Нові знахідки амфорних клейм доповнюють відомості про торгівельні зв’язки Скіфії з античним світом на протязі декількох віків, а також дозволяють прослідкувати ареали внутрішньої та зовнішньої торгівлі Кам’янського городища. Зіставлення клейм з різноманітних пунктів Нижнього Подніпров’я свідчить про єдиний напрямок розвитку торгівлі усього регіона. В першій половині IVст. до н.е. головним торгівельним партнером скіфів являється Гераклея Понтійська; в серединіIVст. до н.е. розпочинається ввіз синопських товарів, найбільша інтенсивність, яка приходить на другу третинуIIIст. до н.е.; Фасоський імпорт поступає на протязі усьогоIVст. до н.е.; на кінецьIV-III ст. до н.е. активним постачальником свого вина стає Херсонес; В другій половиніIIIст. до н.е. зав’язують торгівельні контакти з Родосом.
Висновки
В історії Північного Причорномор’я важливе місце належить степовим культурам. Одна з них - скіфська степова .
Аналогічно скіфській культурі , дослідження матеріалів поселень дає широкі можливості для отримання уявлень про повсякденне життя городян Кам’янського городища .
За останні роки з’явився якісно новий матеріал з пам’яток осілої культури , який дозволяє по - новому підійти до дослідження даної проблеми .
Кам’янське городище – вигідне з географічної точки зору . Саме тут схрещені основні транспортні маршрути Північного Причорномор’я : сухопутні (найбільш короткий із Босфору в Лісостеп ) і водяний ( Ольвія –Лісостеп ).
Географічне положення Степової Скіфії, по-перше – спонукало установленню зв’язків з основними етносами раннього залізного віку з праслов’янами лісостепу, фракійцями і грецькою цивілізацією; по-друге, відкриті зі сходу степи надавала великі можливості експансії кочових народів. Ці обставини і визначили специфіки економіки і образу життя степового регіону Північного Причорномор’я в ранньому залізному віці.
Крім того , мис, який вклинився в масив пасовиськ був зручним місцем зимівлі кочовиків і виникнення перших поселень .
Перехід до осілості у IV ст.. до н.е. супроводжувався і змінами у сфері побуту городян Кам’янського городища :
• зміни способу ведення господарства і способу життя частини скіфського населення знайшли своє відображення і в змінах організації домашнього господарства і побуту ;
• різноманітними стали предмети домашнього вжитку , з’явилися нові види посуду . В основному - це гончарна кераміка для їжі грецького виробництва – чорнолакова проста гончарна . Збільшилась кількість амфор ;
• спостерігаються особливості розповсюдження начиння хатнього : ліпна скіфська кераміка домінує і її кількість майже дорівнюється кількості амфор ; чорнолакової кераміки трохи менше , ніж ліпної і амфор ; простої гончарної зовсім мало ;
• частково змінюється система харчування : на перше місце виходить вживання м’яса крупної рогатої худоби , збільшується доля зернового компоненту ;
• спостерігаємо зміни і в житлі : житло різних видів – це напівземлянки і землянки округлої форми ; пізніше з’являються наземні житла , що складаються з двох-трьох кімнат ; внутрішнє оздоблення житла –небагате ;
• особливості скіфського побуту добре ілюструються уривками з творів стародавніх авторів , сюжетами на виробах мистецтва; скіфський одяг був добре пристосований до умов життя , оздоблювався вишивкою .
Список використаної літератури
Гаврилюк Н.А. Пища степных скифов. - Советская археология .- 1987 №1- С. 21-34. 2
Гаврилюк Н.А. Домашнее производство и быт степных скифов.- К.: Наукова думка , 1989 .- 114 .
Гаврилюк Н.А. Каменское городище и его округа \ Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. – Запорожье .1989 .С. 21-23
4. Гаврилюк Н.А. Роль Каменского городища в скифской истории \ Скифы, хазары, славяне, Древняя Русь. - СП. 1998 . –С.43-45.
5. Гаврилюк Н.А. Котова О.И. Б. Н. Граков - сто лет раскопок Каменского городища .\ Скифы Северного Причерноморья 7-4 вв. до н.э. .- М. : Российская Академия Наук . Институт Археологии, 1999 .
С. 37-39.
6. Гаврилюк Н.А. История экономики Степной Скифии 6-3 вв. до н.э. .-К. : Институт Археологии НАН Украины , 1999 . –С.236-261.
7. Гадло А.В. Этнографическая характеристика перехода кочевников к оседлости \ Этнография народов СССР. – Л. 1971 .- С. 61-75.
8. Граков Б.Н. Каменское городище на Днепре. – М. .. Малая Академия Наук СССР , 1954.
9. Грязнов И.П. Каменское городище – Днепропетровск: Промінь , 1978.-
С. 1-9 .
10.Історія міст і сіл Української РСР . Запорізька область . –К. : Інститут історії Академії Наук УРСР, 1970 – 321.
11. Короткий тлумачний словник української мови . – К . : Радянська школа, 1978 – 197 .
12. Ольговський С.Я. Соціально - экономическая роль Каменского городища \ Скифы Северного Причерноморья . К.: 1987 . – С . 48-53 .
13. Шаповалов. Г.И. , Трипольский И.Л. О подводных исследованиях Каменского городища и его гавани « Каменный затон « \ Проблемы скифо-сарматской археологии. – Запорожье . 1989 . – С. 171-173.
14.Шрамко Б.А. Металеві знаряддя виробництва Лісостепової Скіфії \ Питання історії народів СРСР . – Харків , 1965 . -№1 . – С. 3-10.
15. Словник –довідник археології . – К. : Наукова думка 1996 . – 176.
16. Матеріали Кам’янсько- Дніпровського державного історико
археологічного музею.