Методика роботи з підручником

Слід пам’ятати, що основою всіх видів роботи з підручником є записи. Записи сприяють кращому запам’ятанню, допомагають в короткий термін відтворити прочитане, записи сприяють зосередженню уваги.

Виписки

Вміння робити виписки – основа роботи над любою книгою, цінне знаряддя розумової праці.

В тлумачному словнику вказано: «Виписувати, значить списувати яке-небудь потрібне, важливе місце із книги, журналу».

Для виписок слід мати окремий зошит. Після виписки слід вказати де можна використати дану виписку. Наприклад, читаючи Антуана де Санті – Екзюпері ви зробили виписку: «Єдина справжня розкіш людського спілкування». В дужках записуєте: Методика розвитку мови – вступ; Психологія – між особові взаємовідносини в групах, спілкуванні дошкільників. Такі виписки легко запам’ятовуються і студент може ними скористатися як «крилатими» висловами у відповіді з любого предмету. Особливо багато таких виписок слід зробити опрацьовуючи педагогічну спадщину педагогів-класиків.

Конспекти першоджерел

Складаючи конспект, слід пам’ятати ,що в його зміст повинні входити основні положення і висновки, факти, доведення і приклади.

Конспект повинен бути змістовним, по можливості коротким, правильно оформленим.

Схема оформлення конспекту

Автор, назва статті, книги, рік видання, сторінки.

Якщо виписується дослівно цитата по її закінченню в дужках записуються сторінки. Цитата береться в лапки. Цінним є запис тексту статті своїми словами. Це сприяє кращому запам’ятовуванню, усвідомленню змісту. Проте, слід пам’ятати , що деякі положення вимагають точності, тому їх краще записувати у вигляді цитати.

Окремі частини тексту можна виразити у вигляді схеми, плану.

Під час конспектування слід дотримуватись таких правил:

• записи повинні бути компактними;

• слід дотримуватись однакових інтервалів між рядками;

• не слід вести записи олівцем;

• слід користуватися прийомами виділення в тексті головного (підкреслення, абзаци, розміщення на сторінці тощо);

• важливо оволодіти умовними позначками, що допоможуть працювати з конспектом (!! – важливо; ? – сумнів).

Тези

Тези – це положення, які виражають в собі суть значної частини тексту, те, що доводить або заперечує автор, те в чому він намагається переконати читача, висновок, до якого він підводить читача.

Тези мають ряд переваг у порівнянні з іншими формами записів:

• дозволяють узагальнювати матеріал і дати його в короткому вигляді, всесторонньо обдумати матеріал;

• суть питань в тезах особливо загострюється.

Складаючи тези, студент повинен пам’ятати , що формування основних положень повинно бути коротким. В тезах не приводять фактів, прикладів.

Тези складаються так:

• ознайомлення з текстом;

• повторно його читають;

• вибирають його головні положення;

• формулюють тези.

В кінці варіанту окремі положення краще прокоментувати. Отже, складаючи тези слід пам’ятати, що це основні положення тексту, які доводяться в тексті.

План

Одним із видів роботи з книгою є план. План – це сукупність назв головних думок тексту. Це «кістяк» тексту. Пункти плану можуть бути сформульовані як назви питань, тем, як заголовки.

План – це самий короткий вид запису, виражає послідовність думок посібника, він може замінювати конспект і тези. Сприяє розвитку самоконтролю, зосередження уваги.

Особливістю методики складання плану є те, що складають план під час першого читання статті, а після повторного перегляду його уточнюють, допрацьовують.

Складаючи план, перш за все необхідно визначити межі думок автора. Відміченим частинам тексту дають заголовки. Для уточнення слід його перечитати, переконатися, що план відображає повноту думок автора.

Можна складати простий і складний план. Складний план можна скласти двома способами:

1. спочатку скласти простий план, а потім шляхом пошуку деталей, його деталізувати;

2. в залежності від змісту окремі пункти плану можуть мати самостійне формулювання, або співпадати із окремими фразами тексту.

План – це перший помічник студента під час відповіді.