- •111 Цю з розпорядженням підпільного повстанчого уря-п.І шдавстрійській території, польські нелегальні функ-Iи ігри не вдавалися до жодних силових акцій проти ав-
- •К у п і в л я та продаж авторських прав на твори літератури: українські реалії
- •Гегіональні медіакоМуНікаціі як засіб реалізації книжкової промоції
- •V контексті психолого-педагогічних, книгознавчих і пресознавчих досліджень 20-30-х років XX ст.
- •Ill і лив реклами на функціонування фахової періодики
- •11Гоблеми історії книги та друкарства V тематиці бібліографічної комісії 11лукового товариства імені шевченка (1909-1939 рр.)
- •Специфіка випуску навчальних видань у сучасних малих видавництвах
- •1.1 Дачі цих вишів. Відповідно, випуск підручників і посіб-ників у тому ж місті, де розташований внз — економічно
- •I ymahehko о. О.
- •I інформаційного поля, зацікавленого у читанні;
- •111 Навіть від вдалої реалізації — але врешті-решт, «книзі ху-
- •I и і х елементів як потенційних складових апарату. Так, серед
- •Кінця XIX - початку XX ст. В оцінці «записок наукового товариства імені шевченка» та «літераТуРно-наукового вістника»
- •20 Листопада 2008 р. Європейський Союз урочисто від-крив Інтернет-портал «Європеана» (http://europeana.Eu). Ідея цього проекту полягає в тому, щоб створити щось на
- •Особливості редакційно-видавничої діяльності університетських видавництв (на прикладі видавництва університету банківської справи національного банку україни)
- •Передумови та причини виникнення кириличного друкарства в україні
- •Сучасна термінологія у царині видавничої справи та редагування: перехідний період затягнувся?!
1.1 Дачі цих вишів. Відповідно, випуск підручників і посіб-ників у тому ж місті, де розташований внз — економічно
і ц'Грунтований (відсутні затрати на транспортування, як і и етапі створення, так і на етапі отримання книжки). Тим Нйче, що навчальні книги для вишів здебільшого виходять V і піт порівняно малими накладами — від 100 до 1 тис. при-мірників (найчастіше наклади складають 300 — 500 примір-ці и і в). Звісно, такі наклади видаються доволі мізерними, н ш.ік слід врахувати, що в основному споживчою аудиторі-
ііі 111, их видань є здебільшого студенти вишів, у яких працює ми юр підручника чи посібника.
І а часто навчальна книга є затребованою і за межами и, иного ВНЗ, тому автор і видавництво повинні враховува-ні це і чітко планувати майбутній наклад видання. Як відо-мо книжка є особливим продуктом і, відповідно, вона має іи ні п часові обсяги реалізації. Вважається, що наклад книги Нін повністю розійтись за 3 роки (±0,5 року). Якщо книга ні і їсться довше, то наклад завеликий, а якщо швидше — НІ І,»малий. При повній реалізації накладу можливе пере-йм і-іі мім книги. При цьому, звісно, слід враховувати рівень мі „ течения потреб споживчої аудиторії цією навчальною
149
І 1 РА ІД І З Д О Б У В А Ч І В
книгою, відповідно до цього сформувати наклад переш і дання. Зазвичай цей рівень визначається на основі кілької 11 звернень до книгарні, видавництва, автора з метою куппчії певного підручника чи навчального посібника.
Оскільки більшість малих видавництв знаходяться и комерційній формі власності, то їхні власники зазвичай іи ризикують власними коштами для видання книги. Тому и 90% підручник чи посібник повністю оплачується замовим ком, яким практично завжди виступає автор того чи іншо го підручника. Після підготовки видавничого оригіналу • і.» втілення його в накладі, замовник забирає весь наклад. Він може реалізовувати його самотужки або домовитись при співпрацю із видавництвом. Тоді видавництво вносить цс видання у свої книжкові прайси, викладає на офіційному видавничому сайті в Інтернеті, звісно, із націнкою.
Однак не слід забувати й про обов'язкову книжкову роз-сипку, яку мусить здійснювати видавництво. У середньому на розсипку в різні структури йде від 14 примірників ви
дання. Зазвичай книги на пересилку надає замовник (тобто, за свої кошти), а саму вартість пересилки бере на себе ви
давництво.
Більшість навчальних видань для вишів, що випуска-ються малими видавництвами, не мають грифів Міністер-ства освіти і науки України, оскільки терміни їх отримання невиправдано розтягнуті в часі. Окрім того, вони не мають значення для реалізації навчальних видань серед студентів вишів, які є основною споживчою аудиторією цих книжок. Оскільки споживачі не надають особливої уваги грифам, домінантним значенням при купівлі того чи іншого під-ручника виступає рекомендація викладача (який нерідко виступає й автором підручника чи посібника), практичний зміст для опанування певної навчальної дисципліни.
Однак не варто покладатись суто на конкретно визна-чену в межах одного вишу споживчу аудиторію, книгу по-при все треба продати. Для цього підручники чи посібни-
2 0 0
В О Д О Д А З С Ь К И Й Р . О .
ні ні шинні бути привабливими для споживачів. Матеріал Підручника повинен бути добре викладеним, відповідно пін методологічних вимог, зручним для сприйняття, а від-
її для запам'ятовування та відтворення, що особливо
М * ІІШО для навчальної літератури (оскільки це її основне
при шачення). Не менш важливим є і зовнішнє оформлен-ий і і.іичальної літератури, зокрема, оправа. Зараз почалось
руйнування радянських стереотипів щодо того, що оправа Ііиичального видання має бути «сірою» і позбавленою емо-и 11111 их навантажень. Навіть навчальні видання повинні, ле-».ічи на полицях книгарень, привертати до себе увагу, адже Н»' »Пільшує шанси на те, що вона потрапить в поле зору по-и(| і цінному покупцю. Зараз багато малих видавництв це до-і 'іи- розуміють, тому надають великого значення оформлен-ню оправ навчальних видань.
Сьогодні малі видавництва навіть проводять реклам-ні кампанії з популяризації та продажу своїх навчальних кидань. Найчастіше видавці та автори навчальної книги проводять виїзди до споживчої аудиторії, якою, у нашому иппадку, виступають студенти вишів, в яких викладають дисципліни, дотичні до тематики навчального видання. 1.1 кий хід є доволі вигідним, оскільки майже не потребує фінансових затрат і виправдовує себе високим попитом на і.шропоновану продукцію. Окрім того, споживча аудиторія іпайомиться з асортиментом малого видавництва, і тому іс-нує велика ймовірність, що споживачі потім самі зможуть придбати книжки безпосередньо у видавництві або іденти-фікувати їх на стелажах книгарень.
Отже, у підсумку слід зазначити, що малі видавництва та иидавничі структури випускають навчальні видання лише для ВНЗ, оскільки видання підручників для шкіл потребує отримання попереднього тендеру. Усі малі видавництва є приватними, тому їх основною метою є отримання прибут-ку від видання підручників та навчальних посібників. Ав-торами підручників та посібників, шо їх випускають малі
201
П Р А Ц І З Д О Б У В А Ч І В
видавництва, виступають викладачі випіів. Наклади їм вчальних видань, що їх випускають малі видавництва, єни рівняно малими, оскільки споживча аудиторія здебільшого прив'язана до навчального закладу, у якому працює автор видання. Зараз починає зникати стереотипне бачення п.і вчальної книжки як візуально невиразної та блідої. Видавці та автори, у першу чергу, прагнуть реалізувати навчальну книгу, тому роблять її візуально яскравою. Широко вико ристовуються малими видавництвами й рекламні заходи для реалізації та популяризації навчальної книги, зокрема презентації в колі споживчої аудиторії, яку для навчальній видань порівняно легко визначити.
Про затвердження Порядку надання навчальній літературі засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцт Міністерства освіти і науки України: Наказ Міністерства освіт
науки України від 17.06.2008 № 537. — Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua.
Тимошик М. С. Видавнича справа та редагування: Навч. по сіб. — К.: Наша культура і наука; ВД «Ін Юре», 2004. — 224 с.
Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця: Прак і посіб. — К.: Наша культура і наука, 2006. — 560 с.
У Д К 1 ) 0 7 : 3 0 4 : 0 7 0