35) Українська держава гетьмана п.Скоропадського: здобутки та прорахунки.

Досягненнями діяльності гетьманату П. Скоропадського були: 1. Відновлення права приватної власності та вільного підприємництва. 2.Налагодження діючого адміністративного апарату, набуття досвіду організації державної служби. 3. Жорстке державне регулювання промисловості, транспорту, торгівлі і зв'язку в умовах гострої економічної кризи 4. Налагодження нормального грошового обігу, вдосконалення грошової системи; сформування державного бюджету, відкриття українських банків, акціонерних товариств і бірж 5. Організація чіткої кордонної і митної служби. 6. Намагання утвердити міцний середній клас селян-власників як соціальну опору гетьманату. 7. Прийнято закон про загальний військовий обов’язок. Створення центрів підготовки кадрів для армії. Розпочато розбудову українського морського флоту. Сформовано гвардійську сердюцьку дивізію. 8.Визнання суверенітету Української держави з боку майже двох десятків країн. Ведення переговорів з Кримом, який мав стати автономною частиною України, та Румунією стосовно Бесарабії. 9. Подальші кроки щодо українізації народної освіти і підвищення авторитету державної української мови 10. Підвищено авторитет Православної Церкви Щодо прорахунків діяльності гетьманату П. Скоропадського, то вони полягали в наступному: 1. Повернення поміщиків у свої маєтки і «вибивання» компенсації з селян за збитки, завдані маєткам. Каральні експедиції в села. 2. Закон про засоби боротьби з розрухою сільського господарства, за яким дозволялося примусово використовувати в поміщицьких маєтках реманент селян. Невирішеність аграрного питання на практиці. 3. Закон про заборону страйків. Збільшення тривалості робочого дня до 12 годин. 4. Зайняття чиновницьких посад росіянами 5. Помилкова ставка лише на багаті і заможні верстви населення. 6. Не вдалося провести мобілізацію 7. Заблокування конституційного процесу. 8. Велика залежність від німецько-австрійської військової адміністрації. Орієнтація лише на держави німецького блоку. Невдача спроб зав'язати відносини з країнами Антанти. 9. Прийняття Акта про федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією тощо. Своїм «Актом про федерацію з не більшовицькою Росією» гетьман перекреслив головні здобутки на шляху державотворення, оскільки цей «акт» означав фактично офіційне скасування державної самостійності України.

36). Внутрішня та зовнішня політика Дерикторії.

Внутрішня політика Директорії. За дорученням Директорії уряд скасував гетьманське законодавство і відновив дію законів, ухвалив нові законодавчі акти - про передачу поміщицької землі селянам без викупу, закон про автокефалію Української православної церкви (1 січня 1919 p.), закон про скликання Трудового конгресу України (5 січня 1919 р.) та ін. Директорія прийняла постанову про негайне звільнення всіх призначених за гетьманату чиновників. Запроваджувався державний контроль над виробництвом і розподілом продукції. Відновлювалися 8-годиний робочий день, права на колективні договори, страйки, права профспілок. Нова влада заявила про запровадження демократичних свобод. Після проголошення 22 січня 1919 р. на Софійському майдані у Києві Акта Злуки Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) і УНР до складу Директорії УНР увійшов Є. Петрушевич. 23 січня 1919 р. в Києві було скликано Трудовий конгрес народу (400 делегатів), який висловив довіру Директорії. Сесія Трудового конгресу тимчасово передала всю законодавчу, виконавчу і судову владу Директорії УНР. Голові Директорії доручили здійснювати функції глави держави. Зовнішня політика: Директорії вдалося добитися розширення міжнародних зв'язків УНР. Україну визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватікан, Італія і ряд інших держав. Але їй не вдалося налагодити нормальних стосунків з країнами, від яких залежала доля УНР: радянською Росією, державами Антанти, Польщею.