Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

База тестів Гемтол+Ендокр_ПЕРВИННА

.doc
Скачиваний:
347
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
554.5 Кб
Скачать

10.Найбільш сприятливий прогноз мають хворі з гістологічним варіантом лімфогранулематозу:

A. Нодулярний склероз

B. Варіант з лімфоїдним переважанням

C. Лімфоїдне виснаження

D. Змішано-клітинний варіант

E. Усі варіанти прогностично сприятливі

1.Періоди лікування гострого лімфобластного лейкозу наступні, окрім:

A. Індукція ремісії

B. Пробне лікування

C. Консолідація ремісії

D. Підтримуюча терапія

E. Усі відповіді правильні

2.Який час повинен тривати період повної клініко-лабораторної ремісії у хворих з гострим лімфобластним лейкозом, щоб можна було б діагностувати одужання:

A. 1 рік

B. 2 роки

C. 5 років

D. 10 років

E. До 18-річного віку пацієнта

3.Період розпалу гострого лімфобластного лейкозу характеризується наступними клінічними синдромами, окрім:

A. Проліферативного

B. Геморагічного

C. Нейротоксичного

D. Астенічного

E. Анемічного

4.Наявність геморагічного синдрому при гострому лімфобластному лейкозі обумовлена:

A. Тромбоцитопенією

B. Імунозапальними реакціями в стінці судин

C. Тромбоцитопатіями

D. Гемолізом еритроцитів

E. Порушенням нейром’язової будови стінки судин

5. Яка відносна кількість лімфоцитів периферичної крові у 5-тирічної дитини відповідає віковим нормативам?

А -30%,

Б- 45%,

В- 60,

Г- 70%,

Д- 80%.

6. Можливі такі варіанти лейкемоїдних реакцій за винятком:

А- анемічного типу,

Б-еозинофільного типу,

В- лімфоцитарного типу,

Г-лімфоцитарно-моноцитарного типу,

Д- мієлоїдного типу.

7. Прикладом лейкемоїдних реакцій моноцитарного типу є:

А- краснуха,

Б- ентеробіоз,

В- грип,

Г- інфекційний мононуклеоз,

Д- вітряна віспа.

8.Який протокол використовується для лікування лімфогранулематозу?

A. BFM-90

B. DAL–HD-90

C. DAL–HX-83

D. MB-91

E. BFM-2004

9.Ускладненнями терапії у хворих на лімфогранулематоз можуть бути:

A. Гіпертироїдизм

B. Стерильність та безпліддя

C. Вторинні інфекції та пухлини

D. Нейропатії, мієлопатії

E. Асептичний некроз голівки стегна

10.Вказати основне обстеження, яке входить в план спостереження для хворих на лімфогранулематоз, після закінчення лікування:

A. Загальноклінічні та біохімічні аналізи крові

B. Рентгенографія грудної клітки

C. Комп’ютерна томографія уражених ділянок

D. Функціональне дослідження щитовидної та статевих залоз

E. МРТ головного мозку

1.Для діагностики лімфогранулематозу вирішальне значення мають зміни при проведенні:

A. Загального аналізу крові

B. Рентгенографічного обстеження

C. УЗД обстеження

D. Біопсії з гістологічним дослідженням

E. Голкове пункційне дослідження

2.Для діагностики лімфогранулематозу, при проведенні біопсії з гістологічним дослідженням, вирішальне значення має виявлення:

A. Клітини Ходжкіна

B. Клітини Гоше

C. Клітини Лангганса

D. Гранулеми Ашофф-Талалаєва

E. Клітини Рід-Березовського-Штернберга

3.Зміни в аналізі периферійної крові, характерні для лімфогранулематозу наступні:

A. Різко підвищена ШОЕ

B. Гіперлейкоцитоз

C. Лімфоцитопенія

D. Лімфоцитоз

E. Нейтрофільоз

4.Які органи найчастіше уражаються при лімфогранулематозі?

A. Лімфатичні вузли

B. Нирки

C. Тимус

D. Селезінка

E. Кісткова тканина

5.Скільки існує стадій розповсюдженості лімфогранулематозу згідно клінічної класифікації (Carbone. P., 1971; USA, Ann-Arbor):

A. 2

B. 3

C. 4

D. 5

E. 6

6.Характеристикою І стадії розповсюдженості проліферативного процесу при лімфогранулематозі згідно клінічної класифікації (Carbone. P., 1971; USA, Ann-Arbor) є:

A. Ураження 2 або декількох груп лімфовузлів з однієї сторони діафрагми або ураження позалімфатичного органу і однієї чи декількох груп лімфовузлів з однієї сторони діафрагми

B. Ураження однієї групи лімфовузлів або одного поза лімфатичного органу

C. Ураження лімфовузлів з обох сторін діафрагми, яке може супроводжуватися ураженням позалімфатичних органів чи селезінки або того і іншого

D. Дифузне ураження одного чи більше позалімфатичних органів або тканин з ураженням або без ураження лімфовузлів

E. Правильна відповідь відсутня

7.Який час повинен тривати період повної клініко-лабораторної ремісії у хворих з гострим лімфобластним лейкозом, щоб можна було б діагностувати одужання:

A. 1 рік

B. 2 роки

C. 5 років

D. 10 років

E. До 18-річного віку пацієнта

8.Період розпалу гострого лімфобластного лейкозу характеризується наступними клінічними синдромами, окрім:

A. Проліферативного

B. Геморагічного

C. Нейротоксичного

D. Астенічного

E. Анемічного

9.Наявність геморагічного синдрому при гострому лімфобластному лейкозі обумовлена:

A. Тромбоцитопенією

B. Імунозапальними реакціями в стінці судин

C. Тромбоцитопатіями

D. Гемолізом еритроцитів

E. Порушенням нейром’язової будови стінки судин

10.Переважно цитопенічні „захворювання-маски”, які спричиняють труднощі в діагностиці гострого лімфобластного лейкозу наступні, окрім:

A. Апластичні анемії

B. Тромбоцитопенічна пурпура

C. Гемолітичні анемії

D. Глистна інвазія

E. Лімфаденіт

1.Зміни в периферійній гемограмі, характерні для гострого лімфобластного лейкозу наступні, окрім:

A. Бластемія

B. Анемія

C. Тромбоцитопенія

D. Різко прискорене ШОЕ

E. Тромбоцитоз

2.Характерною ознакою гострого лімфобластного лейкозу при дослідженні кісткового мозку є:

A. Спустошення кісткового мозку та заміщення його жировою тканиною

B. Стимуляція усіх ростків кровотворення

C. Бластна інфільтрація кісткового мозку

D. Спустошення червоного ростка

E. Стимуляція червоного ростка

3.Основу лікування гострого лімфобластного лейкозу складає протокол, що має назву:

A. BFM-90

B. DAL–HD-90

C. DAL–HX-83

D. ALL–BFM-2002

E. BBz

4.Періоди лікування гострого лімфобластного лейкозу наступні, окрім:

A. Індукція ремісії

B. Пробне лікування

C. Консолідація ремісії

D. Підтримуюча терапія

E. Усі відповіді правильні

5. Ураження яких груп лімфовузлів раніше спостерігається і частіше зустрічається при лімфогрануломатозі у дітей?:

А- пахових,

Б-пахвинних,

В - шийних,

Г-медіастінальних,

Д- підключичних.

6. Який метод дослідження остаточно підтверджує діагноз лімфогрануломатоз?

А- пальпація лімфовузлів,

Б- гістологічне дослідження ураженого лімфовузла,

В-терапія ex juvantibus,

Г-на підставі результатів мієлограми.

7. Початковими проявами гострого лімфобластного лейкозу є такі, за винятком:

А- блідість, яка прогресує,

Б- гепатоспленомегалія,

В- масивні кровотечі,

Г- кістково-суглобовий синдром,

Д- лімфаденопатія.

  1. Загальними симптомами лейкемоїдних реакцій є такі, за винятком:

А- висока лихоманка,

Б-профузні нічні потіння,

В- втрата маси тіла,

Г- генералізоване свербіння шкіри,

Д- поліурія .

9.Характеристикою ІІ стадії розповсюдженості проліферативного процесу при лімфогранулематозі згідно клінічної класифікації (Carbone. P., 1971; USA, Ann-Arbor) є:

A. Ураження 2 або декількох груп лімфовузлів з однієї сторони діафрагми або ураження позалімфатичного органу і однієї чи декількох груп лімфовузлів з однієї сторони діафрагми

B. Ураження однієї групи лімфовузлів або одного поза лімфатичного органу

C. Ураження лімфовузлів з обох сторін діафрагми, яке може супроводжуватися ураженням позалімфатичних органів чи селезінки або того і іншого

D. Дифузне ураження одного чи більше позалімфатичних органів або тканин з ураженням або без ураження лімфовузлів

E. Правильна відповідь відсутня

10.Лікування лімфогранулематозу включає наступні варіанти терапії:

A. Променева терапія

B. Стимулююча терапія

C. Хіміотерапія

D. Комбінація опромінення та хіміотерапії

E. Усі відповіді правильні

1.Загальними симптомами лейкемоїдних реакцій є такі, за винятком:

А- висока лихоманка,

Б-профузні нічні потіння,

В- втрата маси тіла,

Г- генералізоване свербіння шкіри,

Д- поліурія .

2. Діагностичним критерієм підтвердження діагнозу лімфогрануломатоз є виявлення в пунктаті лімфовузлів:

А- еозинофілія,

Б- велика кількість плазматичних клітин,

В- епітеліоїдних кілтин,

Г- гігантських клітин Березовського-Штернберга.

3. Дівчинка 6 років поступила в тяжкому стані: лихоманка до 39°, болі в ногах, геморагічний висип, періодично носові кровотечі. Збільшені всі групи лімфатичних вузлів, печінка +6, селезінка +7 см. Найбільш вірогідний діагноз?

А- Залізодефіцитна анемія

Б- Гострий лейкоз

В -Тромбоцитопенія

Г -Апластична анемія

Д -Лімфогранулематоз

4.Яка кількість бластів в мієлограмі зустрічається в нормі?

A. До 1%

B. До 5%

C. До 30%

D. Навіть до 100%

E. Бластів в мієлограмі не повинно бути

5.Для якого захворювання характерний „лейкемічний провал”?

A. Лімфогранулематоз

B. Гострий лімфобластний лейкоз

C. Хронічний лімфолейкоз

D. Хронічний мієлолейкоз

E. Апластична анемія

6.За кількістю лейкоцитів та наявністю бластів в периферійній крові виділяють наступні варіанти гострого лімфобластного лейкозу:

A. Лейкемічний

B. Сублейкемічний

C. Лейкопенічний

D. Алейкемічний

E. Усі відповіді правильні

7.Який цитоморфологічний варіант гострого лімфобластного лейкозу є прогностично сприятливим?

A. L1

B. L2

C. L3

D. L2– L3

E. Правильна відповідь відсутня

8.Вірусна гіпотеза розвитку лімфогранулематозу основана на виявленні ДНК вірусу:

A. Грипу

B. Епштейна-Барр

C. Герпесу

D. Цитомегаловірусу

E. Вірусу імунодефіциту людини

9.Який протокол використовується для лікування лімфогранулематозу?

A. BFM-90

B. DAL–HD-90

C. DAL–HX-83

D. MB-91

E. BFM-2004

10.Ускладненнями терапії у хворих на лімфогранулематоз можуть бути:

A. Гіпертироїдизм

B. Стерильність та безпліддя

C. Вторинні інфекції та пухлини

D. Нейропатії, мієлопатії

E. Асептичний некроз голівки стегна

1. Який метод дослідження остаточно підтверджує діагноз лімфогрануломатоз?

А- пальпація лімфовузлів,

Б- гістологічне дослідження ураженого лімфовузла,

В-терапія ex juvantibus,

Г-на підставі результатів мієлограми.

2. Початковими проявами гострого лімфобластного лейкозу є такі, за винятком:

А- блідість, яка прогресує,

Б- гепатоспленомегалія,

В- масивні кровотечі,

Г- кістково-суглобовий синдром,

Д- лімфаденопатія.

3.Загальними симптомами лейкемоїдних реакцій є такі, за винятком:

А- висока лихоманка,

Б-профузні нічні потіння,

В- втрата маси тіла,

Г- генералізоване свербіння шкіри,

Д- поліурія .

4. Діагностичним критерієм підтвердження діагнозу лімфогрануломатоз є виявлення в пунктаті лімфовузлів:

А- еозинофілія,

Б- велика кількість плазматичних клітин,

В- епітеліоїдних кілтин,

Г- гігантських клітин Березовського-Штернберга.

5.Переважно цитопенічні „захворювання-маски”, які спричиняють труднощі в діагностиці гострого лімфобластного лейкозу наступні, окрім:

A. Апластичні анемії

B. Тромбоцитопенічна пурпура

C. Гемолітичні анемії

D. Глистна інвазія

E. Лімфаденіт

6.„Захворювання-маски” переважно з гіперпластичним ураженням органів, які спричиняють труднощі в діагностиці гострого лімфобластного лейкозу наступні, окрім:

A. Лімфаденіт

B. Епідемічний паротит

C. Апластична анемія

D. Інфекційний мононуклеоз

E. Туберкульозний спондиліт

7.Яка кількість бластів в мієлограмі має діагностичне значення для постановки діагнозу гострого лімфобластного лейкозу?

A.Більше 5%

B. Більше 10%

C. Більше 20-30%

D. 100%

E. Бластів в мієлограмі не повинно бути

8.Для якого захворювання характерний „лейкемічний провал”?

A. Лімфогранулематоз

B. Гострий лімфобластний лейкоз

C. Хронічний лімфолейкоз

D. Хронічний мієлолейкоз

E. Апластична анемія

9.Характеристикою ІІІ стадії розповсюдженості проліферативного процесу при лімфогранулематозі згідно клінічної класифікації (Carbone. P., 1971; USA, Ann-Arbor) є:

A. Ураження однієї групи лімфовузлів або одного поза лімфатичного органу

B. Ураження 2 або декількох груп лімфовузлів з однієї сторони діафрагми або ураження позалімфатичного органу і однієї чи декількох груп лімфовузлів з однієї сторони діафрагми

C. Ураження лімфовузлів з обох сторін діафрагми, яке може супроводжуватися ураженням позалімфатичних органів чи селезінки або того і іншого

D. Дифузне ураження одного чи більше позалімфатичних органів або тканин з ураженням або без ураження лімфовузлів

E. Правильна відповідь відсутня

10.Гістологічні варіанти лімфогранулематозу наступні, окрім:

A. Нодулярний склероз

B. Інфільтрація бластами органів і тканин

C. Варіант з лімфоїдним переважанням

D. Лімфоїдне виснаження

E. Змішано-клітинний варіант

1. Хлопчик 9 років поступив на приймальне відділення в тяжкому стані з температурою тіла 38-39°, носовою кровотечею, болем в кістках. Об’єктивно: різка блідість, геморагічний висип, виразково-некротичний стоматит. Збільшені усі групи лімфовузлів, печінка +5, селезінка +4 см. Яке дослідження є провідним в постановці діагнозу?

 А. Загальний аналіз крові

Б. Мієлограма 

В. Імунологічний дослідження

Г. УЗД органів черевної порожнини

Д. Рентгенограма средостіння

  2. Хлопчик 12 років поступив в тяжкому стані зі скаргами на високу лихоманку, болі в кістках, носові кровотечі, збільшені всі групи лімфовузлів, печінка та селезінка на рівні малого тазу. В аналізі крові: Ер – 2,0 Т/л, Нв – 60 г/л, ЦП – 0,75, Лей – 14,0 Г/л, с – 20%, л –80%, тромбоцити – 5 ‰, ШОЕ – 45 мм/год. Який показник аналізу крові більш ніж інші вказує на гострий лейкоз?

А. Анемія

Б. Лейкоцитоз

В. Збільшення ШОЕ

Г. Лімфоцитоз

Д. Тромбоцитопенія 

3. Хлопчик 6 років поступив в гострому стані: висока лихоманка, блідий, геморагічний синдром, збільшені всі групи лімфовузлів, печінка +5, селезінка +6 см. В аналізі крові: Ер – 2,1 Т/л, Нв – 65 г/л, ЦП – 0,75, Лей – 17,4 Г/л, п – 10%, с – 25%, л – 65%, ШОЕ – 55 мм/год, тромбоцити – 10‰. Найбільш вірогідний попередній діагноз:

А. Лейкоз

Б. Лимфогранулематоз

В. Тромбоцитопенія

Г. Тромбоцитопатія

Д. Гемофілія 

4. Дівчинка 14 років поступила зі скаргами на збільшення лімфатичних вузлів шії зліва, слабкість, збільшення температури тіла, потливість. Об’єктивно: зліва в області шії пальпується 5 збільшених до розміру яйця голуба лімфовузлів, безболючих, не спаяних. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Гострий лейкоз

Б. Лімфогранулематоз

В. Лімфаденіт

Г. Туберкульоз

Д. Мононуклеоз

5.Згідно цитоморфологічної FAB-класифікації гострого лімфобластного лейкозу виділяють наступні морфологічні типи лейкозу, окрім:

A. L1

B. L2

C. L3

D. L4

6.Наявність геморагічного синдрому при гострому лімфобластному лейкозі обумовлена:

A. Тромбоцитопенією

B. Імунозапальними реакціями в стінці судин

C. Тромбоцитопатіями

D. Гемолізом еритроцитів

E. Порушенням нейром’язової будови стінки судин

7.Переважно цитопенічні „захворювання-маски”, які спричиняють труднощі в діагностиці гострого лімфобластного лейкозу наступні, окрім:

A. Апластичні анемії

B. Тромбоцитопенічна пурпура

C. Гемолітичні анемії

D. Глистна інвазія

E. Лімфаденіт

8.Яка кількість бластів в мієлограмі зустрічається в нормі?

A. До 1%

B. До 5%

C. До 30%

D. Навіть до 100%

E. Бластів в мієлограмі не повинно бути

9.За кількістю лейкоцитів та наявністю бластів в периферійній крові виділяють наступні варіанти гострого лімфобластного лейкозу:

A. Лейкемічний

B. Сублейкемічний

C. Лейкопенічний

D. Алейкемічний

E. Усі відповіді правильні

10.Який цитоморфологічний варіант гострого лімфобластного лейкозу є прогностично сприятливим?

A. L1

B. L2

C. L3

D. L2– L3

E. Правильна відповідь відсутня

1. Прикладом лейкемоїдних реакцій моноцитарного типу є:

А- краснуха,

Б- ентеробіоз,

В- грип,

Г- інфекційний мононуклеоз,

Д- вітряна віспа.

2. Початковими проявами гострого лімфобластного лейкозу є такі, за винятком:

А- блідість, яка прогресує,

Б- гепатоспленомегалія,

В- масивні кровотечі,

Г- кістково-суглобовий синдром, Д- лімфаденопатія.

3. Хлопчик 6 років поступив в гострому стані: висока лихоманка, блідий, геморагічний синдром, збільшені всі групи лімфовузлів, печінка +5, селезінка +6 см. В аналізі крові: Ер – 2,1 Т/л, Нв – 65 г/л, ЦП – 0,75, Лей – 17,4 Г/л, п – 10%, с – 25%, л – 65%, ШОЕ – 55 мм/год, тромбоцити – 10‰. Найбільш вірогідний попередній діагноз:

А. Лейкоз

Б. Лимфогранулематоз

В. Тромбоцитопенія

Г. Тромбоцитопатія

Д. Гемофілія 

4. За якими цитохімічними ознаками відрізняються гострий лімфобластний від нелімфобластного лейкозу?

A. ШИК-реакція на глікоген

B. Реакція на пероксидазу

C. Етаноловий тест

D. Аутокоагуляційний тест

E. Реакція з суданом чорним

5.Прогностично сприятливими є варіанти гострого лімфобластного лейкозу, лейкозні клітини якого експресують на собі маркер:

A. Антиген вилочкової залози (ТА)

B. Рецептор до еритроцитів барана (Е)

C. Загальний антиген гострого лімфобластного лейкозу (CALLA)

D. Мембранний Ig (sIg)

E. Цитоплазматичний Ig (cIg)

6.Характерною ознакою гострого лімфобластного лейкозу при дослідженні кісткового мозку є:

A. Спустошення кісткового мозку та заміщення його жировою тканиною

B. Стимуляція усіх ростків кровотворення

C. Бластна інфільтрація кісткового мозку

D. Спустошення червоного ростка

E. Стимуляція червоного ростка

7.Періоди лікування гострого лімфобластного лейкозу наступні, окрім:

A. Індукція ремісії

B. Пробне лікування

C. Консолідація ремісії

D. Підтримуюча терапія

E. Усі відповіді правильні

8.Період розпалу гострого лімфобластного лейкозу характеризується наступними клінічними синдромами, окрім:

A. Проліферативного

B. Геморагічного

C. Нейротоксичного

D. Астенічного

E. Анемічного

9.Переважно цитопенічні „захворювання-маски”, які спричиняють труднощі в діагностиці гострого лімфобластного лейкозу наступні, окрім:

A. Апластичні анемії

B. Тромбоцитопенічна пурпура

C. Гемолітичні анемії

D. Глистна інвазія

E. Лімфаденіт

10.Для якого захворювання характерний „лейкемічний провал”?

A. Лімфогранулематоз

B. Гострий лімфобластний лейкоз

C. Хронічний лімфолейкоз

D. Хронічний мієлолейкоз

E. Апластична анемія

1. До мікроцитарних анемій відносяться всі, крім:

А. Таласемія

Б. Залізодефіцитна

В. Мікросфероцитарна

Г. При дефіциті віт.В12 і фолієвої кислоти

2. До нормоцитарних анемій не відносяться:

А. Гіпопластична

Б. Гемолітична

В. Таласемія

Г. Анемія при мієлодиспластичному синдромі

3. Анемію називають гіпохромною, коли кольоровий показник:

А. 0,85-1,05

Б. нижче 0,8

В. вище 1,05

4. Діаметр нормального еритроцита складає:

А. Менше 6,5мкм.

Б. 7,2-7,5 мкм.

В. більше 8 мкм.

Г. більший 8,5мкм.

5. Вкажіть основні місця в організмі, де всмоктується залізо:

А. ДПК і верхні відділи тонкого кишківника.

Б. Шлунок і ДПК

В. Нижні відділи тонкого кишківника

Г. Товстий кишківник

6. Найкраще засвоюється гемове залізо, що міститься в продуктах:

А. тваринного походження

Б. рослинного походження.

7. Найкращий ступінь засвоєння при пероральному прийманні має:

А. Глюконат заліза.

Б. Хлорид заліза.

В. Фумарат заліза.

Г. Сульфат заліза.

8. Середні добові дози для пероральних препаратів (за елементарним залізом) у дітей віком до 3-х років становлять:

А. 5-8 мг/кг маси тіла на добу.

Б. 2-3 мг/кг маси тіла на добу.

В. 0,5-1 мг/кг маси тіла на добу.

Г. 9-10 мг/кг маси тіла на добу.

9. Середні добові дози для пероральних препаратів (за елементарним залізом) у дітей віком від 3-х до 7 років становлять:

А. 50-100 мг/добу.

Б. 100-120 мг/добу.

В. 200 мг/добу.

10. Середні добові дози для пероральних препаратів (за елементарним залізом) у дітей віком понад 7 років становлять:

А. 100-150 мг/добу.

Б. до 150 мг/добу.

В. до 200мг/добу.

1. Який синдром найчастіше зустрічається при залізодефіцитній анемії у дітей:

А- диспептичний;

В- сидеропенічний;

С- астеноневротичний;

2. Яка нижня межа норми еритроцитів у дітей молодших 6-ти річного віку:

А- 4 1012//л;

В- менше 5 1012//л;

С- 3,6 1012//л;

3. Яка нижня межа норми еритроцитів у дітей старших 6-ти річного віку:

А- 4 1012//л;

В- менше 5 1012//л;

С- 3,6 1012//л;

4. Рівень сивороткового заліза в нормі становить:

А-33,6-40,0 мкмоль/л;

В- 9,5-10,0 мкмоль/л;

С- 10,6-33,5 мкмоль/л;

5. Який коефіцієнт насичення трансферину залізом в нормі:

А-10-19%;

В-20-50%;

С-51-60%.

6. При залізодефіцитній анемії рівень феритину сиворотки крові:

А-більший ніж 68 мкг/л;

В-менший ніж 68 мкг/л;

С-більший ніж 32 мкг/л;

Д-менший ніж 32 мкг/л.

7. При залізодефіцитних анеміях у дітей латентна залізозв’язуюча властивість сиворотки крові становить:

А-більше 63 мкмоль/л;

В-менше 63 мкмоль/л

8. Для якої анемії характерна наявність тілець Жоллі і Кебота в еритроцитах:

А- залізодефіцитної;

В-гемолітичної;

С-вітамінодефіцитної;

Д-білокдефіцитної.

9. Яка анемія розвинеться перш за все у 10-ти місячної дитини, яку мама годує виключно козячим молоком?

А-залізодефіцитна;

В-гемолітична;

С-мегалобластна;

Д-анемія Фанконі.

10. Для залізодефіцитної анемії характерно все, крім:

А- зменшення КП;

Б- ретикулоцитоз;

В- ретикулопенія;

Г- поява нормобластів.

1. Норма сивороткового заліза складає:

А - 20,5 – 40,4 мкмоль/л;

Б - 2,8 – 25,0 мкмоль/л;

В - 12,5 – 30,4 мк моль/л.

2. Частіш за все залізодефіцитна анемія на першому році життя виникає:

А - до 3-х міс.,

Б - після 6- ти міс.

В - після 9-ти міс.

3. До анатомо-фізіологічних особливостей кроветворення відносять все, крім:

А - стабільність;

Б - ранимість;

В - легкий поворот до ембріонального типу кровотворення;

Г - висока регенераторна здатність.

4. Ознаками анемії Фанконі є всі, крім:

А - апластична анемія;

Б - виродливості розвитку скелету;

В - нормальна мієлограма;

Г - типові аномалії нирок і сечовивідних шляхів;

Д - гіпогонадизм.

5. Основними ознаками гемолітичного кризу є всі, крім:

А - наростаюча гіпоксія та інтоксикація;

Б - судоми;

В - поява або посилення жовтяниці;

Г - темна та "кривава" сеча;

Д - головний біль.

6. Ускладненнями хронічного гемолізу є всі, крім:

А - холелітіаз;

Б - гіперспленізм;

В - цироз печінки;

Г -гіпопластична анемія;

Д -ДВЗ-синдром.

7. Гематологічними ознаками таласемії є все, крім:

А - макроцитарна гіпохромна анемія;

Б - клітини-"мішені";

В - анізоцитоз та пойкілоцитоз;

Г - зниження кількості ретикулоцитів;

Д - наявність еритробластів;

Г - кількість сироваткового заліза нормальна.

8. Поява симптому "Їжака" або щітки на ренгенограмі черепа є ознакою:

А - залізодефіцитної анемії;

Б - анемії Кулі;

В - спадкового сфероцитозу.

9. Ускладненнями гемолітичного кризу є всі, крім:

А - гостра серцево-судинна і дихальна недостатність;

Б – гіповолемічний шок гостра ниркова недостатність;

В - гемолітико-уремічний синдром;

Д - ДВЗ-синдром; е) гіпопластична анемія.

10. Для якої анемії властивий високий ретикулоцитоз:

А- гіпопластичної;

Б- гемолітичної;

В- залізодефіцитної;

Г- вітамінодефіцитної;

Д- білководефіцитної;

Г- хронічної постгеморагічної.

1. Набута гемолітична анемія може бути наслідком токсичної дії наступних медикаментів, крім:

А - стрептоміцин;

Б - делагіл;

В - фуразолідон;

Г - фенацетин;

Д - сульфаніламіди;

Е - вітамін Е.

2. Вказати термін диспансерного спостереження дітей з анемією Мінковського-Шоффара при відсутності рецидивів:

А - 1 рік;

Б - 3 роки;

В - 5 років;

Г - з диспансерного обліку не знімаються.

3. Дефіцит наступних внутріклітинних ензимів може бути причиною гемолітичної анемії, крім:

А - лактатдегідрогенази;

Б-глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;

В - піруваткінази;

Г- глюкозофосфатізомерази.

4. Найбільш значущі ознаки гемолізу:

А – анемія – ретикулоцитоз;

Б – анемія –ретикулоцитоз– підвищений рівень непрямого білірубіну;

В – підвищення кольорового показника;

Г - анемія – ретикулоцитоз – підвищений рівень прямого білірубіну;

Д – зниження кольорового показника.

5. Заключний діагноз апластичної анемії встановлюється на підставі:

А – загального аналізу крові;

Б – коагулограми;

В – стернальної пункції;

Г - трепанобіопсії.

6. При дефіциті фолієвої кислоти анемія:

А –гіпохромна;

Б –гіперхромна;

В –нормохромна.

7. Тип гемолізу при спадковому мікросфероцитозі:

А – внутрішньоклітинний;

Б – внутрішньо судинний;

В – змішаний.

8. Вкажіть найбільш характерні ознаки внутрішньоклітинного гемолізу:

А – підвищення прямого білірубіну + жовтяниця;

Б – підвищення непрямого білірубіну+жовтяниця;

В - підвищення прямого білірубіну + вільний гемоглобін;

Г - підвищення прямого білірубіну.

9. Який провідний клінічний синдром при набутій апластичній анемії:

А-Геморагічний

Б-Анемічний

В-Інтоксикаційний

Г-Інфекційний

Д-Гемолітичний.

10. Яка найбільш ефективна терапія при червоноклітинній парціальній аплазії:

А-Кортикостероїдні гормони

Б-Спленектомія

В- Препарати заліза

Г-Трансфузії еритроцитарної маси

Д-Імунодепресивні препарати.

1. Анемію називають гіпохромною, коли кольоровий показник:

А. 0,85-1,05

Б. нижче 0,8

В. вище 1,05

2. Діаметр нормального еритроцита складає:

А. Менше 6,5мкм.

Б. 7,2-7,5 мкм.

В. більше 8 мкм.

Г. більший 8,5мкм.

3. Вкажіть основні місця в організмі, де всмоктується залізо: