Визначення основних понять і категорій теми:

Виробництво (взагалі) - це відношення людей до природи з метою надання їй речовинних форм, здатних задовольнити людські потреби.

Праця - свідоме, доцільне використання людьми розумових і фізичних сил у процесі виробництва благ.

Матеріальне виробництво - сукупність галузей економіки в яких виробляють матеріально-речові продукти та надають матеріальні послуги.

Нематеріальне виробництво - сукупність галузей, у яких виробляють інтелектуальні і духовні продукти та нематеріальні послуги.

Праця - це процес витрачання людиною її фізичної, інтелектуальної та духовної енергії.

Земля - все корисне, що дає природа: саме земля, водні й лісові ресурси, корисні копалини.

Капітал - це створені людьми засоби виробництва і грошові накопичення, що використовуються у виробництві товарів і послуг.

Економічна ефективність суспільного виробництва - це результативність використання його основних факторів, тобто робочої сили та засобів виробництва.

Соціальна ефективність суспільного виробництва - визначає ступінь задоволення потреб людей.

Національне багатство - це все, що є в розпорядженні суспільства, все що створене ним за всю історію існування.

ВНП - це сукупна ринкова вартість всіх кінцевих товарів та послуг, вироблених в національній економіці за певний період (рік).

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення суспільного виробництва.

2. Перелічіть основні фази суспільного виробництва.

3. В чому взаємозв'язок фаз суспільного виробництва?

4. Від чого залежить спосіб поєднання речовинних та особистих чинників виробництва?

5. Перелічіть результативні показники суспільного виробництва.

6. Якими показниками вимірюється економічна ефективність суспільного виробництва?

7. Що таке соціальна ефективність суспільного виробництва?

8. Які заходи з підвищення соціальної ефективності суспільного виробництва здійснює та має здійснити українська держава в цьому році?

Рекомендована література:

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник /За ред.. В.Д.Базилевича. -4-те вид. стер. -К.: - Знання - Прес,2005, с. 115-133.

2. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М.: Економічна теорія - політекономічний контекст. - Навчальний посібник: К.: Кондор, 2008, с. 14-122.

3. Мочерний С.В., Мочерна Я.С. Політична економія: Навч. посібник.-2-ге вид., випр.: доп. - К.: Знання, 2007 с. 49-53.

4. Політична економія: Навч. посібник./ К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.С. Бєляєв та інші: За ред.. д-ра екон. наук, проф.. К.Т. Кривенка - К.: КНЕУ, 2005. с.27-34

5. Федоренко В.Г., Діденко О.М., Руженський М.М., Іткін О.Ф. Політична економія: Підручник / За науковою ред. доктора економ, наук, проф.. В.Г. Федоренка. -К.: Алерта, 2008, с. 22-26.

6. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. – К.: Центр учбової літератури. 2011. – с.37 – 52.

Тема 3. Економічні потреби та інтереси.

Навчальні цілі:

• з'ясувати сутність економічних потреб, їх класифікацію;

• розкрити сутність економічного закону зростання потреб;

• уяснити проблему вибору в економіці, зумовлену безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів;

• довести, що взаємодія потреб та інтересів виступає рушійною силою соціально-економічного прогресу.

Ключові поняття теми:

Потреби, економічні потреби, економічні блага, виробничі можливості суспільства, економічний закон зростання потреб, економічні інтереси, межа виробничих можливостей.

План

1. Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація, безмежність. Економічний закон зростання потреб.

2. Економічні ресурси та їх обмеженість. Виробничі можливості суспільства, їх обмеженість. Проблема вибору в економіці.

3. Економічні інтереси, їх сутність, суб'єкти, класифікація.

4. Взаємодія потреб та інтересів як рушійна сила соціально-економічного розвитку.

Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення теми

1. Приступаючи до вивчення першого питання,, слід запам'ятати, що задоволення різноманітних потреб людини як особистості, споживача і виробника є кінцевою метою виробництва. Виникає питання: що таке потреба? Потреба – категорія, що відбиває ставлення людей, а звідси і поведінку, до умов їх життєдіяльності, які дають їм задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того щоб мата і володіти такими умовами. Отже, потреби мають об'єктивно-суб'єктивний характер. У зв'язку з цим слід вивчити класифікацію потреб.

Далі слід звернути увагу на те, чому потреби суспільства є безмежними. Політична економія дає таку відповідь: оскільки розвиток людини як продуктивної сили і суспільного багатства є безмежним, то безмежними є і її потреби. Задоволення потреб – це функція і мета виробництва. У зв'язку з цим існує діалектичний взаємозв'язок між виробництвом і потребами людей, тобто між об'єктивними і суб'єктивними чинниками.

У кожному суспільстві діє закон зростання потреб. Його сутність полягає у тому, що в міру розвитку суспільного виробництва відбувається і поступове зростання потреб. Цей закон характеризує взаємодію потреб і виробництва у процесі розвитку, тобто зрослі потреби стимулюють зростання виробництва; збільшення якого веде до зростання потреб, а це є причиною подальшого зростання виробництва.

Відповідно до закону зростання потреб відбувається стале і якісне їх зростання. Характерною рисою цього закону є його «необоротність»: з тією чи іншою мірою інтенсивності за будь-якої ситуації потреби змінюються, як правило в одному напрямку – у бік зростання. При цьому забезпечення умов для безперервного розвитку потреб є рушійною силою розвитку суспільного виробництва.

2. У самій серцевині виробничого потенціалу лежить факт обмеженості ресурсів. У зв'язку з цим обмежені і блага, тоді як потреби людей є безмежними. Звідси випливає, що фундаментальним принципом політичної економії є закон обмеженості ресурсів. Цей закон стверджує, що ресурси є обмеженими, бо немає достатньо ресурсів, щоб виробляти всі блага, що їх люди потребують для споживання.

Вивчаючи цю проблему, студент має зрозуміти: як суспільство вибирає для виробництва набір матеріальних благ і послуг; як різні продукти виробляються; хто має споживати ці продукти, які суспільство виробляє. Політична економія розв'язує названі проблеми з методологічних позицій.

У зв'язку з цим студенти мають вивчити такі взаємопов'язані явища виробничого процесу, як межа виробничих можливостей і проблеми економічного вибору. При цьому особливу увагу слід звернути на цілковите розуміння графіка межі виробничих можливостей, оскільки на його основі можна зрозуміти такі дуже важливі категорії політекономії, як вмінені витрати і закон зростаючих вмінених витрат.

Вміненими витратами на цьому етапі пізнання слід розуміти кількість інших продуктів, від якої слід відмовитись, щоб одержати певну кількість якогось іншого продукту.

3. Завершується тема вивченням економічних інтересів, їх взаємозв'язку з потребами, споживанням і виробництвом. Варто мати на увазі, що інтерес, по-перше, є похідним від категорії «потреба», і, по-друге, виступає як форма прояву економічних відносин людей. Інакше кажучи, економічний інтерес є породженням і соціальним проявом потреби, але реалізуються інтереси через господарську діяльність людей, їх економічні відносини.

Варто усвідомлювати, що існують різні способи впливу на інтереси людей, за допомогою яких забезпечується їх участь у виробництві. Перехід України до ринкових відносин посилює вплив на інтереси людей важелів економічного примусу,

Студенти повинні розуміти, що реалізація економічних інтересів пов'язана з розв'язанням характерних для них суперечностей. Фундаментальним принципом пізнання економічних інтересів та їх ролі в економічній життєдіяльності людей є пояснення їх через властиві їм внутрішні суперечності. Там, де відсутня тотожність інтересів, існують суперечність і конфлікт.

4. В четвертому питанні слід звернути увагу на те, що в ринковій економіці

домінує особистий інтерес споживача, що координує інтереси виробника і держави. Усвідомлена потреба перетворюється на інтерес або мотив, що спонукає до дії. Одержаний результат породжує нову потребу, івсе починається спочатку. Отже,суперечлива взаємодія інтересів і потреб є рушійною силою соціально – економічного прогресу.

Завершуючи вивчення теми, можна зробити такий висновок: потреби суспільства, його економічні інтереси та економічні суперечності спонукають виробництво до розвитку з метою повнішого задоволення зростаючих потреб і підвищення рівня народного споживання.