4. (Теорія) Дайте характеристику етапів розвитку творчих здібностей образотворчого характеру дітей дошкільного віку.

У розвитку образотворчих здібностей розрізняють періоди: дозображувальний та зображувальний.

Перший етап — дозображувальний період — починається з того моменту, коли до рук дитини вперше потрапляє будь-який зображувальний матеріал – папір, олівець, глина, кубики тощо. У цей період ще немає зображення предмета і навіть немає прагнення та бажання щось зобразити. Це нанесені на папір каракулі. Дехто з учених (Мухіна В. та ін.) характеризують дозображувальний період як стадію каракуль, впродовж якої проходить оволодіння олівцем як предметом діяльності.

Дозображувальний період відіграє суттєву роль. Дитина ознайомлюється із властивостями матеріалів, оволодіває різними рухами руки, необхідними для створення зображувальних форм. Цей період дуже важливий для розвитку подальших здібностей дитини. Вихователь повинен вести дитину від хаотичних рухів до обмеження їх, до зорового контролю, до різних форм руху, пізніше ­ до усвідомлення використання набутого досвіду в малюнку, ліпленні. Поступово у дитини з'являються вміння зображати предмети, передаючи їх виразний характер. Діти через асоціації вчаться знаходити схожість у найпростіших формах і лініях з будь-яким предметом. Асоціації допомагають перейти до роботи за задумом. Велика роль у цьому процесі належить вихователю, який, ставлячи запитання, допомагає дитині усвідомити зображення.

Другий етап. Із появою свідомого зображення предметів починається зображувальний період у розвитку здібностей. Діяльність набуває творчого характеру. Тут можна поставити завдання систематичного навчання дітей.

Перші зображення предметів у малюнку, ліпленні дуже прості, в них відсутні не лише деталі, а й деякі основні ознаки. Пояснюється це тим, що в маленької дитини немає аналітико-синтетичного мислення, мало розвинута координація рухів рук, немає технічних навичок.

У старшому дошкільному віці дитина набуває здібності передавати основні ознаки предмета за умови правильно поставленої освітньо-виховної роботи.

Зображувальний період характеризується розвитком:

- здібності зображати форми предметів, передавати пропорційні співвідношення між їхніми частинами та між предметами;

- уміння передавати рухи;

- уміння передавати просторові співвідношення (композиція);

- уміння передавати кольори та відтінки.

6. Завдання, ,зміст і методика навчання сюжетно-тематичного ліплення в дошкільному навчальному закладі.

Ліплення – це вид образотворчої діяльності, в якому дитина за допомогою м’яких зображувальних матеріалів (глини, пластиліну, пластику, легомаси, тіста та ін.) створює об’ємні образи повної або часткової тривимірності, що мають висоту, ширину, товщину. Сюжетне ліплення проводиться з дітьми старших груп,хоча підготовча робота розпочинається ще в попередніх групах. Ліпимо ті предмети,яку є не відірвані від землі,а також окремий певний сюжет.

Завдання і зміст розвитку в процесі занять з ліплення: Розвиток емоційного сприймання предметів Пізнання властивостей та зображувальних можливостей матеріалів для ліплення Стимулювання інтересу Стимулювання виявів ігрової та моральної мотивації ліплення Розвиток перцептивних дій, тактильних відчуттів, окоміру, дрібної мускулатури пальців рук, естетичних почуттів, образної пам’яті, уяви Виховання допитливості, зосередженості, самостійності, витримки, охайності Оскільки у дітей середнього дошкільного віку розвивається здатність розуміти взаємозв’язки між предметами, з’являється можливість вводити елементарне сюжетне ліплення. Спочатку воно має характер спільного ліплення педагога з дітьми, коли дорослий виліплює найбільший і найскладніший предмет теми, а діти – менші і простіші («Курка з курчатами»). Далі діти можуть об’єднувати у спільні тематичні композиції індивідуально виліплені предмети («Пташиний двір»). Наприкінці року дітей індивідуально можна зацікавити ліпленням парних сюжетних композицій за казками «Колобок», «Заєць і Їжак». Сюжетне ліплення відкриває для дитини великі можливості діяти самостійно, реалізувати особистий зоровий і художній досвід, приймати власні рішення, розповідати про свої задуми і художній досвід, приймати власні рішення, розповідати про свої задумі і їхню реалізацію. Разом з тим сюжетне ліплення сприяє вдосконаленню якості зображення окремих предметів та оволодінню специфічними засобами художньої виразності в передачі сюжету (взаємодія персонажів композиції, їхнє розміщення на підставці)