1.2.5. Нагляд і контроль за охороною праці

З метою забезпечення виконання вимог законодавчих і нормативних актів про охорону праці в Україні відповідно до Закону «Про охорону праці» створена система державного нагляду та відомчого і громадського контролю з цих питань.

Державний нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють: Комітет з нагляду за охороною праці України (Держгірпромнагляд) Міністерства праці та соціальної політики України; Держатомінспекція Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України; органи державного пожежного нагляду Головного управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

Основними завданнями Комітету з нагляду за охороною праці України є комплексне управління охороною праці на державному рівні; здійснення державного нагляду щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також за проведенням робіт з геологічного вивчення надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини; проведення експертизи проектної документації та видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств; координація науково-дослідних робіт і робіт по створенню законодавчої та нормативної бази з питань охорони праці; розвиток у встановленому порядку міжнародних зв'язків з питань нагляду та охорони праці.

Комітет з нагляду за охороною праці України розробляє Національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання; погоджує стан-дарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи на засоби виробництва і технологічні процеси щодо вимог з охорони праці, а також правила та інструкції стосовно робіт з вивчення, використання і охорони надр, переробки мінеральної сировини. Комітет здійснює облік і аналіз аварій, нещасних випадків, розробляє на цій основі пропозиції щодо профілактики аварійності та виробничого травматизму; видає нормативну, технічну, інформаційно-довідкову та іншу літературу з безпеки праці, охорони надр і наглядової діяльності.

Комітет має право на свій розсуд у будь-який час проводити перевірки на підконтрольних підприємствах, вимагати відповідних документів; надсилати обов'язкові для виконання адміністрацією приписи; зупиняти машини, дільниці, підприємства через небезпеку виникнення аварій чи нещасних випадків; притягати до адміністративної відповідальності осіб адміністрації за невиконання вимог безпеки, брати участь у перевірці знань з охорони праці; проводити в установленому порядку розслідування аварій І та II категорій, групових і смертельних нещасних випадків.

Свою роботу Комітет з нагляду за охороною праці України проводить через територіальні (обласні) управління, галузеві державні інспекції охорони праці, експертно-технічні центри. При Комітеті функціонує Національний науково-дослідний інститут охорони праці. Держгірпромнагляд є засновником журналу «Охорона праці».

Органи пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України щодо питань охорони праці, пов'язаних з небезпекою пожеж, згідно із Законом України «Про пожежну безпеку», виконують організаційні, контрольні та адміністративні функції.

Організаційні функції органів пожежної охорони спрямовані на забезпечення правильної організації та розташування пожежних частин і команд, розробку протипожежних норм і правил, проведення масово-роз'яснювальної роботи серед населення та працівників підприємств, їх навчання тощо.

Контрольні функції полягають у нагляді за дотриманням протипожежних норм і правил при проектуванні, будівництві та експлуатації промислових підприємств. На органи державного пожежного нагляду покладено контроль за постійною готовністю відомчих пожежних підрозділів і формувань, станом протипожежного обладнання, за якістю навчання пожежній справі.

Адміністративні функції полягають у тому, що інспектори мають право контролювати стан протипожежної профілактики; давати обґрунтовані приписи з виявлених недоліків, обов'язкові для виконання адміністрацією; вимагати від адміністрації будь-яку документацію стосовно стану пожежної безпеки; накладати адміністративні стягнення за порушення вимог протипожежних правил; у разі небезпеки виникнення пожежі зупиняти роботу машин, дільниць, підприємств.

Органи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», здійснюють контроль за проведенням санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на ліквідацію і попередження забруднення навколишнього середовища, на покращання умов праці, побуту, відпочинку, а також контроль за впровадженням заходів щодо попередження професійних захворювань.

Свою роботу санепіднагляд здійснює через районні, міські та обласні санітарно-епідеміологічні станції, до штату яких входять санітарні інспектори.

Органи санепіднагляду узгоджують проекти будівництва та реконструкції підприємств щодо питань гігієни та виробничої санітарії, беруть участь у роботі комісій по введенню у дію нових виробничих об'єктів. Вони наділені правами забороняти експлуатацію об'єктів, що не відповідають нормам виробничої санітарії, забороняти використання шкідливих речовин у разі можливої їх дії на людей і навколишнє середовище; вимагати термінової госпіталізації інфекційних хворих; регулярно проводити обстеження на підконтрольних підприємствах, у районах.

Посадові особи санітарно-епідеміологічної служби повинні вносити пропозиції щодо оздоровлення виробничого середовища; надавати адміністрації обґрунтовані приписи з виявлених недоліків; вимагати від адміністрації притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, винних у порушенні правил вироб-ничої санітарії; накладати адміністративні стягнення або надсилати подання прокуророві про порушення кримінальної справи на осіб за грубе порушення санітарних правил.

Прокуратура виконує вищий нагляд за дотриманням усіх чинних у державі законів, у тому числі й у галузі охорони праці. Прокурор має право періодично ознайомлюватися з наказами на підприємствах стосовно відповідності їх законам, актами з розслідувань нещасних випадків і аварій, станом охорони праці в цілому. У разі, коли прокурор вважає розслідування неякісним, він має право поставити вимогу перерозслідування, а при необхідності доручити провести експертизу по справі незалежній організації, а також виконати спеціальні дослідження. Вищий нагляд полягає в тому, що прокуратура має право контролювати інші державні контролюючі органи на предмет їх дії згідно із чинним законодавством.

Відомчий контроль покладається на адміністрацію підприємства та на вищого рівня господарські організації. Контроль за охороною праці на підприємстві здійснюється відділами (службами) охорони праці.

Адміністрація зобов'язана впроваджувати прогресивні засоби безпеки праці та забезпечувати на робочих місцях нешкідливі умови праці. Перш за все, повинні прийматися заходи щодо ліквідації причин безпосередньої загрози життю та здоров'ю працюючих, навіть у випадку, коли такі заходи не передбачені діючим законодавством.

Важливу роль у підтриманні на підприємствах безпечних і нешкідливих умов праці відіграють колективні та індивідуальні договори, в яких регламентуються конкретні умови праці.

Адміністрація повинна дотримуватися розпорядку робочого дня. Відповідальність за стан охорони праці покладено на власника підприємства та керівників відповідних підрозділів.

Начальник дільниці несе відповідальність за своєчасне розслідування, реєстрацію та облік нещасник випадків. Під час видачі нарядів начальник дільниці повинен письмово освітити питання охорони праці в наряді, якщо цього вимагають відповідні нормативи.

Начальник зміни (майстер) зобов'язаний організувати безпечне проведення робіт згідно з технологією; слідкувати за станом устаткування, інструменту, пристроїв, запобіжних засобів тощо; своєчасно проводити інструктаж щодо дотримання безпечних методів роботи; доглядати за дотриманням працюючими правил та інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку, а також за використанням спецодягу, індивідуальних засобів захисту; стежити за роботою санітарно-гігієнічних пристроїв.

Інженерно-технічні працівники, керуючі експлуатаційними, ремонтними та іншими роботами, а також зайняті проектуванням, конструюванням, несуть особисту відповідальність за невиконання вимог безпеки незалежно від того, мали місце чи ні нещасні випадки в результаті невиконання цих вимог.

Найгрубішим порушенням правил безпеки є видача наряду, що вимагає порушення цих правил, самовільне відновлення роботи, призупиненої органом державного нагляду, неприйняття заходів щодо усунення порушень правил безпеки підлеглими.

Для кваліфікованого виконання своїх обов'язків кожен керівник повинен добре знати технологічні процеси, устаткування, вміти виявляти і передбачати небезпеку, наявність шкідливих факторів.

Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, профспілки в особі своїх виборчих органів і представників (ст. 46 Закону України «Про охорону праці»).

Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці обираються на підприємствах для здійснення громадського контролю за дотриманням законодавства та нормативів про охорону праці.

Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці обираються на загальних зборах усіх підрозділів. Уповноваженим не може бути працівник, відповідальний за охорону праці на підприємстві. Уповноважені проводять свою роботу безпосередньо в бригаді, ланці, зміні, на дільниці, в цеху. Уповноважений з питань охорони праці може бути водночас і представником профспілки з цих питань. У своїй діяльності уповноважені в тісному зв'язку співпрацюють з адміністрацією відповідних підрозділів, звітують на загальних зборах не менше одного разу на рік.

Уповноважені з питань охорони праці контролюють умови праці на робочих місцях; режим праці та відпочинку; працю жінок, підлітків, інвалідів; як надаються пільги за шкідливі умови праці; проведення навчань з безпеки праці; проходження медоглядів; забезпечення кожного працівника інструкціями з охорони праці.

Уповноважені з питань охорони праці беруть участь у розробці розділу колективного договору «Охорона праці», у роботі постійної комісії з атестації робочих місць, у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань, у розгляді скарг з питань охорони праці.

Уповноважені з питань охорони праці мають право перевіряти стан охорони праці відповідного підрозділу; вносити в спеціальну книгу пропозиції для розгляду їх власником; вимагати у разі небезпечної ситуації припинення робіт на відповідній дільниці підприємства; вносити пропозиції про притягнення до відповідальності винних осіб.

Власник за свій рахунок зобов'язаний забезпечити навчання уповноважених трудових колективів, а за час виконання ними своїх громадських функцій – виплачувати середній заробіток.

Професійні спілки здійснюють контроль за дотриманням власником законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, за створенням безпечних, нешкідливих, належних санітарно-гігієнічних умов праці робітників, за забезпеченням їх засобами колективного та індивідуального захисту.

Професійні спілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних програм і зобов'язань колективного договору з питань охорони праці та одержувати від адміністрації аргументовані відповіді щодо цих питань.