- •Комп’ютерна схемотехніка. Архітектура комп’ютерів 2 зміст
- •2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- •2.2. Оперативна пам’ять (оп)
- •2.2.2. Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- •2.3. Постійна пам'ять (пп)
- •2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- •1. Представлення та обробка інформації
- •Класифікація засобів обчислювальної техніки
- •1.2. Класифікація комп’ютерів
- •1.3. Структурна схема компю’терів, що використовують спільну шину
- •1.4. Системи числення
- •1.4.1. Базові параметри та класифікація систем числення
- •1.4.2.Загальні принципи побудови систем з послідовним обчисленням символів
- •1.4.3. Загальні принципи побудови систем числення з паралельним обчисленням символів
- •1.5. Кодування знакозмінної інформації. Коротка характеристика груп кодів, родинних прямому, зворотному, додатковому. Особливості застосування в комп'ютерах
- •1.6. Формати даних і команд сучасних комп’ютерів
- •1.7. Процесори
- •1.7.1. Склад і призначення пристроїв
- •1.7.2. Блок додавання чисел у формі з фіксованою крапкою
- •1.7.3. Особливості виконання складання чисел у формі з плаваючою крапкою
- •1.7.4. Реалізація процесора двійкового множення. Загальні положення
- •1.7.5. Реалізація множення в прямому коді
- •I варіант.
- •II варіант.
- •III варіант.
- •IV варіант
- •1.7.6. Реалізація в процесорі операції множення в додатковому коді
- •1.7.7. Реалізація методів прискореного множення в процесорах
- •1.7.8. Схемні методи прискореного множення
- •1.7.9. Особливості виконання множення чисел з плаваючою крапкою
- •1.8. Реалізація двійкового ділення в процесорі
- •1.8.1. Реалізація ділення чисел з фіксованою крапкою в прямому коді
- •1.8.2. Особливості ділення чисел у формі з плаваючою крапкою
- •1.9. Добування квадратного кореня
- •Частина 2. Пам'ять комп'ютерів
- •2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- •2.2 Оперативна пам’ять (оп)
- •2.2.1 Внутрішня організація оп
- •2.2.2.Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- •2.2.3. Статична пам'ять на езл-інтегральних схемах (іс)
- •2.2.4. Статична пам'ять на уніполярних транзисторах (на мон іс)
- •2.2.5. Динамічна пам’ять (дп) на моп транзисторах
- •2.2.6. Побудова пам’яті необхідної розмірності
- •2.3. Постійна пам'ять (пп)
- •2.3.1. Типи пп
- •2.3.2. Масочні пп (мпп)
- •2.3.3. Однократнопрограмована пам'ять
- •2.3.4. Репрограмована пам'ять
- •2.3.5. Flash-пам'ять
- •2.4. Зп с послідовним доступом(зппд)
- •2.4.1. Зппд на регістрах зсуву
- •2.4.2. Елемент зп з послідовним доступом на мон-транзисторах
- •2.4.3. Буферний зп типу "черга" (бп)
- •2.4.4. Пам'ять типу "список"/"стек"
- •2.5. Асоціативна пам'ять
- •2.6. Зовнішня пам'ять (зп)
- •2.6.1. Типи зп
- •2.6.2. Зовнішня магнітна пам'ять (змп)
- •2.6.3. Способи цифрового магнітного запису
- •2.7. Зовнішня пам'ять з прямим доступом(зпПрД)
- •2.7.1. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках(нгмд)
- •2.7.2. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках(нжмд)
- •2.7.3. Raid – дискові масиви
- •2.8. Зовнішні зп з послідовним доступом. Накопичувачі на магнітних стрічках(нмс). Стримери
- •2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- •2.9.1. Оптичні диски типу cd
- •2.9.2. Оптичні диски типу dvd
- •2.10. Контроль роботи пристроїв пам’яті
- •3.1. Пристрій управління
- •3.1.1 Склад пристрою управління
- •3.1.2. Пу з жорсткою логікою
- •3.1.3. Мікропрограмний пристрій управління (пристрій управління з гнучкою логікою)
- •3.1.4. Мікропрограмний пристрій управління зі змінною тривалістю реалізації мікрокоманд.
- •3.2. Системи переривань
- •3.2.1. Типи і основні характеристики системи переривань
- •3.3. Система управління вводом/виводом
- •3.4. Організація мультипрограмного режиму роботи в сучасних комп’ютерах
- •3.4.1. Форми обслуговування користувачів і види мультипрограмування (мпр)
- •3.4.2. Динамічний розподіл пам'яті
- •3.4.3. Система захисту пам’яті (сзп)
- •0 1 2 3 4 5 6 7
- •3.5. Системи автоматичного контролю
- •3.5.1. Види помилок і способи контролю
- •3.5.2. Контроль передачі кодів
- •3.5.3. Контроль роботи комбінаційних схем
- •3.5.4. Контроль виконання операцій в процесорах
- •3.5.5. Контроль роботи процесорів по модулю 3
1. Представлення та обробка інформації
Класифікація засобів обчислювальної техніки
Історія розвитку обчислювальної техніки невідривно пов’язана з розробкою та впровадженням більш нових принципів представлення числової інформації за допомогою різних систем числення. Кількість систем числення , які використовуються в числовій обчислювальній техніці, швидко зростає. На ряду з використанням двійкової та двійково-десяткової систем числення, відомі приклади використання трійкової, двійково-п’ятиркової систем числення, систем числення з від’ємними, комплексними та ірраціональними основами, системи числення залишкових класів.
На даний момент не має єдиної класифікації систем числення, чітко поділеної на класи. В науково-технічній літературі зустрічаються протиріччя і неоднозначні трактування базових характеристик і параметрів систем числення, що значно ускладнює розробку теорії проектування перетворювачів форм представлення інформації.
Побудова будь-якої системи числення треба почати з вибору базових, параметрів, що характеризують дану систему, і розробки певних правил, дозволяючи представити будь-яку величину в цій системі.
До обчислювальної техніки відносять сукупність засобів (машин, приладів, пристроїв), які призначені для прискорення, спрощення, автоматизації обчислювальних робіт, а також робіт, пов'язаних з процесом обробки великих обсягів інформації.
Під обчислювальними машинами розуміють пристрої, які функціонують відповідно до обраної системою несуперечливих логічних правил. Сприймаючи вихідну інформацію, переробляють її згідно заданому алгоритму і видають на вихід результуючу інформацію в зручній для сприйняття формі. Дане визначення придатне для компьютерів 2-х класів:
1) безперервної дії (аналогові комп’ютери);
2) дискретної дії (цифрові комп’ютери).
В комп’ютерах 1-го типу як вхідні, так і проміжні та остаточні величини подаються у вигляді безперервно змінюючихся фізичних величин (струмів, напруг).
Багато процедур або явищ в природі описуються подібними математичними рівняннями, і в основу роботи аналогових комп’ютерів покладено принцип моделювання, сутність якого полягає в заміні математичного рівняння досліджуваного процесу подібним математичним рівнянням, яке вирішується на спеціальній моделі. Будь-який аналоговий комп’ютер складається з окремих аналогових обчислювальних блоків, кожен з яких виконує певну математичну операцію Причому в процесі виконання завдання використовувані блоки працюють паралельно або одночасно.
Переваги аналогових комп'юиерів: простота набору і рішення задач (простота програмування); досить висока швидкодія; висока наглядність обчислень.
Недоліки аналогових комп’ютерів: низька точність обчислень 0.5-1%; вузько спеціалізовані комп’ютери.
Аналогові комп’ютери призначені для вирішення лінійних і нелінійних диференційних рівнянь, рівнянь з частинними і граничними умовами, систем алгебраїчних і тригонометричних рівнянь.
В комп'ютерах 2-го класу як вхідні, так і проміжні та підсумкові величини подаються у вигляді дискретної послідовності цифр, закодованих за допомогою якогось коду (тимчасового (послідовного), або просторового (паралельного)).
Переваги: висока універсальність; принципово необмежена точність представлення величин; висока швидкість обчислення; висока точність обчислень.
Особливу групу складають комбіновані аналого-цифрові обчислювальні комплекси, в які входять комп'ютери як першого, так і другого класу.