1.3. Технології роботи центрів соціального обслуговування населення з людьми літнього віку

Допомогу літнім здійснюють органи соціального захисту населення через свої відділення, які виявляють і ведуть облік, здійснюють різні види соціальної підтримки, пропонують і забезпечують платні послуги. Соціальне обслуговування здійснюється за рішенням органів соціального захисту населення в підвідомчих їм установах або за договорами, що укладаються органами соціального захисту з установою соціального обслуговування інших форм власності.

Система соціальних служб включає в себе мережу спеціалізованих установ, призначених для обслуговування відповідних груп населення.

Функцію соціального захисту і допомоги виконують і такі установи:

- будинки-інтернати;

- відділення денного та нічного перебування;

- спеціальні будинки для одиноких престарілих;

- лікарні та відділення для хронічних хворих;

- стаціонари різного типу;

- територіальні центри соціального обслуговування;

- відділення соціальної допомоги вдома;

- геронтологічні центри і т.д.

Важливе місце в цій системі належить територіальним центрам соціального обслуговування населення.

Територіальна соціальна служба являє собою сукупність органів управління і спеціалізованих установ, що здійснюють безпосереднє соціальне обслуговування різних груп і категорій населення відповідно до Типового положення про територіальний центр затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009р. № 1417.

Функції управління соціальним обслуговуванням населення на підвідомчій території здійснюють органи соціального захисту населення. Місцеві органи влади (а також недержавні, громадські, приватні та інші організації за наявності ліцензії) створюють спеціалізовані установи соціальної служби, провідне місце серед яких відводиться територіальним центрам соціального обслуговування. Відповідно до зразкового Положення про Центр соціального обслуговування (наказ Мінсоцзахисту України № 137 від 20.07.1993 р.), Центр соціального обслуговування є закладом соціального захисту населення, що здійснює на території міста чи району організаційну та практичну діяльність з надання різних видів соціальної допомоги престарілим громадянам, інвалідам і групам населення, які потребують соціальної підтримки [22].

Центри соціального обслуговування можуть мати у своїй структурі різні підрозділи соціального обслуговування, у тому числі відділення денного перебування престарілих та інвалідів, соціальної допомоги вдома, служби, термінової соціальної допомоги, а також інші, створювані з урахуванням необхідності і наявних можливостей. Такі центри надають комплексну соціальну допомогу різних видів: психологічну, юридичну, реабілітаційну, соціально - педагогічну, медико - соціальну, профілактичну і т.д.

До складу територіальної служби можуть також входити функціональні спеціалізовані центри, установи і підприємства соціального обслуговування незалежно від форм власності.

Можна спостерігати, як відбувається постійний розвиток мережі установ та підприємств соціального обслуговування, виникають їх нові види, що дозволяє охоплювати все більш широкий спектр соціальних проблем різних верств і груп населення.

Засоби спеціалізованих центрів формуються залежно від виду діяльності і типу організації їх фінансування: бюджетного, госпрозрахункового або змішаного. При організації центром платних послуг населенню та отриманні прибутку вона направляється на подальший розвиток основної діяльності центру та звільняється від оподаткування в частині коштів, що зараховуються до місцевого бюджету.

Часом установи соціального обслуговування населення на місцях мають подвійне адміністративне підпорядкування і кілька джерел фінансування. Разом з тим, практика доводить необхідність становлення підсистеми соціальних служб в рамках окремих відомств, наприклад соціального захисту населення.

В системі стаціонарних установ відносно новим елементом є спеціальні будинки для постійного проживання одиноких літніх людей і подружніх пар, що зберегли повну чи часткову здатність до самообслуговування в побуті і потребують відповідних умов для самореалізації основних життєвих потреб:

- виявлення одиноких непрацездатних громадян, які потребують соціально-побутового обслуговування та допомоги, обстеження разом з представниками закладів охорони здоров'я, житлово-комунальних підприємств, громадських організацій їх матеріально-побутових умов проживання і визначення потреб в необхідності надання різних видів послуг;

- встановлення зв'язків з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, з питань соціального обслуговування та надання допомоги непрацездатним громадянам.

Територіальний центр через свої підрозділи забезпечує якісне надання різних видів соціально-побутових послуг непрацездатним громадянам відповідно до висновків лікарів про ступінь втрати здатності до самообслуговування, а саме:

- веде облік надходження заяв, формує та веде особові справи пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян та в десяти денний термін з дня надходження заяви проводить обстеження матеріально-побутових умов проживання даної категорії, організує своєчасне надання необхідної допомоги;

- створює комп'ютерну базу даних одиноких непрацездатних громадян району, ветеранів війни та праці усіх категорій та забезпечує її достовірність; організовує придбання та доставку продовольчих, промислових та господарських товарів за рахунок обслуговуваних громадян, приготування їжі, доставку гарячих обідів, годування, в тому числі у пунктах харчування, їдальнях, доставку книг, газет, журналів тощо; виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів, відвідування хворих у закладах охорони здоров'я;

- допомогу в прибиранні приміщення, пранні білизни; організацію надання платних послуг через пункти побуту (хімчистка, прання білизни, ремонт одягу, взуття і побутової техніки, перукарські послуги тощо);

- оформлення документів на отримання субсидій по оплаті житлово-комунальних послуг, оплату платежів;

- читання преси, написання листів;

- допомогу в обробітку присадибних ділянок;

- оформлення документів на санаторно-курортне лікування, влаштування до будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів (пансіонату), психоневрологічного інтернату тощо;

- організацію надання необхідних видів протезно-ортопедичної допомоги, забезпечення милицями, палицями, окулярами;

- оформлення замовлень та організацію контролю за своєчасним і якісним наданням послуг підприємствами торгівлі, громадського харчування, побуту, зв'язку, службами житлово-комунального господарства, закладами культури тощо;

- встановлення і підтримання зв'язків з підприємствами, установами та організаціями для надання шефської допомоги одиноким непрацездатним громадянам; вирішення за дорученням обслуговуваних громадян різних питань у державних та інших підприємствах, установах і організаціях, об'єднаннях громадян, контроль за наданням встановлених пільг;

- організація відпочинку (відвідання лекцій, участь в екскурсіях, самодіяльних художніх колективах; гуртках і т. п.), проведення консультацій у спеціалістів з різних питань.

Територіальний центр приймає в підрозділи на обслуговування пенсіонерів, та інших соціально незахищених громадян (далі - непрацездатні громадяни), які потребують соціально-побутової допомоги, на підставі картки медичного огляду, акта обстеження матеріально-побутових умов проживання та особистої заяви.

Відділення соціальної допомоги вдома приймає на обслуговування одиноких непрацездатних громадян (пенсіонерів), в тому числі одинокі (бездітні) подружні пари та інвалідів І і II груп незалежно від віку, які частково, або значно втратили здатність до самообслуговування і за висновками медичного закладу потребують соціально-побутового обслуговування та догляду в домашніх умовах.

В окремих випадках відділення може приймати на обслуговування непрацездатних громадян, які мають працездатних дітей або родичів, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані їх утримувати, але з поважних причин не мають можливості здійснювати за ними догляд (проживають в іншому населеному пункті або окремо, і за станом здоров'я або через територіальну віддаленість не можуть надавати допомогу батькам (знаходяться у відрядженні на лікуванні та інше). У таких випадках непрацездатні громадяни, які отримують пенсію в розмірі більшому від мінімального, вносять плату в розмірі п´яти відсотків від одержуваної пенсії.

У відділення організації надання грошової та натуральної адресної допомоги беруться на облік і обслуговуються малозабезпечені непрацездатні громадяни, які відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання потребують грошової та різних видів натуральної допомоги (продуктами харчування, організації харчування в їдальнях або вдома, забезпечення одягом, взуттям, білизною та їх лагодженні, предметами першої необхідності, допомоги у виконанні різних видів ремонтних робіт квартир, вікон, дверей, санвузлів, дахів, парканів, побутової техніки, перукарських послуг, допомоги в обробітку присадибних ділянок, придбанні палива і розпилюванні дров тощо);

Відділення може організовувати пункти прийому від населення, окремих громадян, підприємств, установ, організацій продуктів харчування та одягу, взуття, головних уборів, предметів першої необхідності, коштів для забезпечення потреб малозабезпечених громадян тощо.

Однак розвиток установ соціального обслуговування стримується сьогодні наступними факторами:

- слабка правова база системи соціального обслуговування;

- обмеженість фінансових ресурсів, наявних у розпорядженні органів управління федерального і регіонального рівнів, а також органів місцевого самоврядування;

- відсутність координації в діяльності міністерств і відомств у сфері соціального обслуговування;

- брак персоналу, що має професійну підготовку в галузі соціальної роботи;

- низький соціальний статус і неадекватна заробітна плата працівників соціальних служб;

- недостатнє використання фінансових, економічних та інтелектуальних можливостей неурядових установ.

Звідси випливає, що позитивна роль такого територіального центру полягає в тому, що літнім громадянам надається більша кількість як гарантованих, так і додаткових послуг і значно збільшується час для надання всіх послуг. Це необхідно, тому що більшість обслуговуваних літніх людей потребують допомоги.

Висновок до розділу 1

Соціальне обслуговування включає в себе все те що отримує літня людина за рахунок суспільних фондів споживання понад пенсії. Суспільство в даному випадку бере на себе повністю або частково витрати, пов'язані з оплатою вартості послуг, що надаються літнім і непрацездатним громадянам, які потребують певних видів соціальної допомоги. При цьому в порядку соціального обслуговування задовольняються специфічні потреби, характерні саме для даної категорії громадян.

На підставі розглянутого матеріалу можна зробити наступні висновки.

1 Соціальне обслуговування літніх громадян є одним з найбільш важливих - теоретичних, практичних і методологічних - напрямів соціального захисту.

2. Соціальне обслуговування літніх громадян має певну специфіку, яка виражається в особливостях поведінки літнього клієнта соціальної служби, специфічних кваліфікаційних вимогах до особистості, знань, умінь і навичок фахівця соціальної служби, а також переліку використовуваних форм, методів і стандартів соціального обслуговування.

3. У більшості утворень України є досвід соціального обслуговування громадян похилого віку, реалізований досить успішно, однак останні перетворення соціальної інфраструктури викликають ряд організаційних проблем.

Таким чином, найважливішим завданням держави на сучасному етапі є створення ефективної системи соціального обслуговування як комплексу послуг категоріям населення похилого віку.

Соціальне обслуговування покликане допомагати клієнтам у вирішенні соціальних проблем, які можуть у них виникати з відновлення або посилення їх спроможності в самозабезпеченні і самообслуговуванні, створювати необхідні умови для життєздатності.

Основна мета формування цієї системи - підвищення рівня соціальних гарантій, надання адресної допомоги та підтримки непрацездатним громадянам, насамперед на територіальному рівні і з урахуванням нових соціальних гарантій.

РОЗДІЛ 2

ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СПЕЦИФІКИ ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ГРОМАДЯН ПОХИЛОГО ВІКУ