- •Системно-структурний підхід як принцип вивчення бжд
- •Системний аналіз як метод дослідження в бжд
- •Джерела небезпеки та їх класифікація.
- •Класифікація небезпечних та шкідливих факторів
- •Концепція допустимого ризику
- •Будь-яка діяльність потенційно небезпечна.
- •Лекція 2 Фізіологічні особливості організму людини
- •1. Будова аналізаторів
- •1.1. Загальна будова і принцип дії аналізаторів
- •1.2. Будова органа зору
- •1.3. Будова органа слуху і рівноваги
- •1.4. Будова рецепторів нюху
- •1.5. Будова смакового аналізатора
- •1.6. Шкірний аналізатор
- •1.7. Вісцеральна чутливість
- •1.8. Кінестетична чутливість
- •2. Загальні властивості та характеристики аналізаторів
- •3. Особливості аналізаторів як органів безпеки життєдіяльності
- •3.1. Зоровий аналізатор
- •3.2. Слуховий аналізатор
- •3.3. Шкірний аналізатор
- •3.4. Рухова чутливість
- •3.6. Смак
- •Лекція 3 Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •1. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •2. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •3. Атрибути людини
- •4. Риси людини
- •5. Якості
- •6. Емоційні якості людини
- •7. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •8. Основні положення ергономіки
- •9. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •Лекція 4
- •3.1. Природні небезпеки
- •Лекція 5
- •3.2. Техногенні небезпеки
- •Лекція 6
- •Аварії на транспорті
- •Лекція 7
- •3.3. Соціальні та політичні небезпеки
- •Розв’язання конфлікту на основі його сутності та змісту.
- •Розв’язання конфлікту з урахуванням його цілей.
- •Розв’язання конфлікту з урахуванням його функцій.
- •5. Розв’язання конфлікту з урахуванням властивостей його учасників.
- •Розв’язання конфлікту з урахуванням його можливих наслідків.
- •Комбіновані небезпеки
- •Лекція 8 безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
- •4.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація дій для усунення
Лекція 4
ДЖЕРЕЛА НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ та ПОРОДЖЕНІ НИМИ ФАКТОРИ
Закон України “Про цивільну оборону” (1998р) визначає НС як “...порушення умов життя та діяльності людей на об’єкті чи території...які призвели чи можуть призвести до людських або значних матеріальних утрат”.
Таким чином НС характеризуються масштабом та заподіяною шкодою. За масштабами НС класифікують як:
Об’єктові (в межах об’єкта);
Місцеві (в межах населеного пункту або району);
Регіональні (два і більш районів, область);
Загальнодержавні (дві та більше областей).
Н
Аварії
Техногенні
Катастрофи
Стихійні лиха
Епідемії
Природні
Причини НС
Збройні конфлікти
Соціальні
Порушення
громадського порядку
Аналіз причин НС показує, що у більшості випадків першопричиною їх є діяльність людей. Іноді такі НС узагальнюють під назвою антропогенні. Але незалежно від причин, загальними наслідками НС бувають:
Руйнування або забруднення оточуючого середовища;
Загибель рослинного і тваринного світу;
Погіршення умов ЖД людей;
Ураження та загибель людей;
Великі матеріальні утрати.
Дуже часто класифікацію НС створюють на грунті класифікації причин НС.
НС природного характеру - викликані геологічними, метеорологічними та гідрологічними явищами, природними пожежами, інфекційними захворюваннями, нашестям шкідників тощо.
НС соціального характеру – виникають під час воєн та інших збройних конфліктів, терористичних актів, захоплення літаків, суден, заручників та ін.
НС техногенного характеру – викликані аваріями та катастрофами, вибухами і пожежами на виробництві, аваріями на радіаційно та хімічнонебезпечних об’єктах та ін.
Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об'єктів, за своїми масштабами почали набувати катастрофічного характеру вже в 20-30-х роках XX ст. Вплив цих аварій деколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони. Несприятлива екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися від декількох днів до багатьох років. Ліквідація наслідків таких аварій потребує великих коштів та залучення багатьох спеціалістів.
Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей, призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Відповідно до розмірів заподіяної шкоди розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються великими жертвами.
Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище зумовив розподіл їх за видами:
аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної і азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);
аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище;
пожежі й вибухи;
аварії на транспорті та ін.
Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф.
Катастрофа — це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.
Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти, і їх розвиток ставить під загрозу існування всієї біосфери.
Аварії поділяють на групи:
Такі, що зв’язані з вибухами і пожежами;
Такі, що супроводжуються викидом чи виливом небезпечних речовин в оточуюче середовище;
На транспортних комунікаціях.