- •Список скорочень Українські
- •Міжнародні
- •Sms (англ. Short Message Service) — служба коротких повідомлень
- •1.1. Автоматизація технологічних процесів: загальні положення, поняття, визначення, терміни, категорії
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.2. Знання, інформація і їх роль в системах управління
- •Категорія знання. Загальний підхід
- •Подання знань, інформація і процес прийняття рішень
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.3. Система: основні поняття, властивості, узагальнені класифікації
- •Класифікація систем
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.4. Синергетика як напрям прикладного системного аналізу
- •Передісторія виникнення синергетики
- •Синергетичні моделі
- •Синергетичні закономірності.
- •Значення синергетики для науки і світогляду.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.5. Системний аналіз об’єктів управління технологічними процесами
- •Застосування методології системного аналізу до створення складних систем управління.
- •Системний підхід до створення автоматизованих технологічних комплексів (атк).
- •Структурний аналіз систем управління складними технологічними об’єктами
- •Інформаційна модель об’єктів управління технологічними процесами
- •Математична модель.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.1. Історичні відомості і напрямки розвитку систем автоматизації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.2. Автоматизація: поняття, визначення, терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.3. Основні елементи та засоби автоматики, їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.1. Датчики
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.2. Підсилювачі
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.3. Виконавчі елементи та пристрої
- •Виконавчі двигуни
- •Двигуни постійного струму
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.4. Реле
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.5. Обчислювальні та погоджувальні елементи
- •Цап (Цифро-аналогові перетворювачі)
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.6. Логічні елементи
- •Логічні функції та елементи.
- •Логічних елементів ні, або, і.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.4. Основні принципи управління: загальний підхід
- •Принцип мети
- •Принцип правової захищеності управлінського рішення
- •Принцип оптимізації управління
- •Норма керованості
- •Принцип відповідності
- •Принцип автоматичного заміщення відсутнього
- •Принцип першого керівника
- •Принцип одноразового введення інформації
- •Принцип підвищення кваліфікації
- •Методи мистецтва управління
- •Метод Сократа
- •Метод трьох раундів
- •Метод Штірліца
- •Метод «Жаба в сметані»
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.5. Загальні відомості про системи автоматичного управління
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.6. Класифікація систем автоматичного управління
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.7. Загальні відомості про системи телемеханіки та апаратні засоби
- •Лінії зв’язку
- •Перетворення сигналу
- •Безперервні методи модуляції
- •Цифрові методи модуляції
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.8. Функція контролю в складних системах атп
- •Автоматичне нагромадження й обробка інформації про надійність обчислювального комплексу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.9. Джерела і показники техніко-економічної ефективності
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.10. Аналіз типових схемотехнічних рішень автоматизації окремих технологічних процесів в комунальному господарстві.
- •Типу «шэт»
- •Завдання
- •Типу «шэт»
- •3.1. Технологія: основні поняття і визначення
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.2. Теплоенергетичні установки (котельні)
- •Опис технологічного процесу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.3. Вентиляційні установки
- •3.3.1. Типи систем вентиляції
- •Природна і штучна система вентиляції
- •Приточна і витяжна система вентиляції
- •Місцева і загально обмінна система вентиляці.
- •Складальна і моноблочна система вентиляції
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.4. Водопостачання та водовідведення
- •3.4.1. Основні функції автоматичних пристроїв насосної станції
- •3.4.2. Опис технологічної схеми водозабірної споруди річкового міського водопроводу
- •3.4.3 Технологія і автоматизація систем водовідведення
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.5 Система «Розумний будинок» («Інтелектуальний будинок»)
- •3.5.1. Опис систем «Розумний будинок»
- •3.5.2. Класифікація функцій систем керування «Інтелектуальним будинком»
- •3.5.2.1. Система керування електроживленням і освітленням Керування освітленням
- •Керування енергозбереженням
- •Керування рівнями освітлення у всіх кімнатах
- •Імітація присутності хазяїв (охоронна функція)
- •«Світло, що стежить»
- •Керування шторами і жалюзі з електроприводом
- •3.5.2.2. Система аудіо-відеотехніки «Мультирум»
- •Система прийому ефірного та супутникового телебачення
- •Прийом/передача цифрових потоків даних (Internet)
- •Керування відображенням з відеокамер
- •Система домашнього кінотеатру
- •Керування всіма пристроями домашнього кінотеатру
- •Автоматичне керування екраном і шторами затемнення
- •3.5.2.3. Система управління «Інтелектуальним будинком»
- •Керування всіма системами через Інтернет
- •Керування усіма системами з будь-якого комп'ютера в будинку
- •3.5.3. Система охорони будинку
- •3.5.4. Система відеоспостереженя
- •3.5.5. Система автоматизації життєзабезпечення будинку Система вентиляції і кондиціонування повітря
- •Система опалення (в т.Ч. «Тепла підлога»)
- •Керування опаленням в залежності від пори року і доби
- •Система холодного і гарячого водопостачання
- •3.5.6. Система метеорологічного контролю
- •Система обслуговування території
- •3.5.7. Функції зв’язку
- •Керування функціями «Розумного будинку» тоновими сигналами
- •«Sim-Sim» контроль
- •Керування доступом з будь-якого комунікаційного пристрою
- •Використання безконтактних карт
- •Бездротове управління
- •Керування із сенсорної панелі
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6. Муніципальний транспорт
- •3.6.1. Розробка розкладу руху на міських маршрутах
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.2. Планування роботи водіїв і кондукторів
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.3. Складання наряду водіїв на роботу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4. Диспетчерський облік
- •3.6.4.1. Внутрішньо-паркова диспетчеризація
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4.2. Лінійна диспетчеризація
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4.3. Автоматичні системи диспетчерського управління (асду) транспортом
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.5. Моніторинг транспортних одиниць
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.6. Загальні відомості про gps (Global Positioning System)
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.7. Збір інформації про місцезнаходження транспортних засобів
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7. Пожежна та охорона сигналізації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7.1. Загальні принципи побудови систем пожежної безпеки
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7.2. Загальні принципи побудови систем охоронної безпеки
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •Структура системи автоматичної пожежної сигналізації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •Глосарій
- •Список використаних літературних джерел
Питання та завдання для самоконтролю
1. Що являє собою датчик?
2. Залежно від принципу дії, як класифікуються електричні датчики?
3. Назвіть найважливішими параметрами датчиків.
2.3.2. Підсилювачі
Підсилювачі є одним з основних структурних елементів автоматики. У системах автоматики підсилювачі збільшують потужність вхідного сигналу, оскільки сигнали датчиків, як правило, мають потужність недостатню, щоб привести в дію виконавчий елемент. В деяких випадках одночасно з посиленням вхідного сигналу в підсилювачі здійснюється і якісне перетворення сигналу: постійний струм перетвориться в змінний, змінний - в постійний і т. д.
Найбільш важливими характеристиками підсилювачів є: коефіцієнт підсилення, тобто відношення вихідного сигналу до вхідного сигналу; амплітудно-частотна характеристика, тобто залежність коефіцієнта підсилення від частоти вхідного сигналу; статична характеристика, тобто залежність між вихідним і вхідним сигналом у статичному (сталому) режимі.
Для роботи підсилювачів необхідне додаткове джерело енергії. Залежно від виду енергії допоміжного джерела підсилювачі діляться на електричні, гідравлічні, пневматичні і комбіновані.
Основним видом підсилювачів систем автоматики є електричні, які залежно від фізичного принципу, встановленого в основу процесу підсилення, можуть бути електронними, іонними, магнітними, електромеханічними, діелектричними і ін.
У електронних підсилювачах в якості підсилювального приладу використовують електронні лампи, транзистори, тиристори, в іонних підсилювачах - тиратрони. Підсилювачі на електронних лампах і тиратронах майже не застосовуються, оскільки вони істотно поступаються по довговічності, надійності, ККД, габаритам, стійкості до механічних дій транзисторним і тиристорним підсилювачів.
До електромеханічних підсилювачів відносяться електромашинні підсилювачі і електромагнітні реле. Електромашинні підсилювачі зараз застосовуються рідко, оскільки поява потужних тиристорів, здатних перемикати струми до декількох тисяч ампер, дозволяє створювати досконаліші підсилювачі з вихідною потужністю до десятків кіловат.
Електромашинні підсилювачі (зважаючи на наявність в конструкції контактів, що труться, між щітками і колекторами) не відповідають сучасним вимогам по надійності і довговічності, мають малий ККД, великі габарити і вагу.
Електромагнітні реле, не дивлячись на порівняно невисоку надійність, довговічність і обмежену швидкодію, у ряді випадків успішно конкурують з транзисторними і тиристорними підсилювачами. Вони дозволяють істотно спростити схему підсилювача, зменшити габарити і масу апаратури, підвищити її стабільність по відношенню до змін навколишньої температури і радіоактивного випромінювання, зменшити дрейф вихідного сигналу.
Широко застосовуються в системах автоматики комбіновані підсилювачі, які можуть складатися з двох-трьох і більш типів підсилювачів. Комбіновані підсилювачі проектуються з таким розрахунком, щоб відбувалося поєднання переваг, властивих кожному типу підсилювачів окремо. Найбільше поширення набули транзисторно-магнітні, транзисторно-тиристорні, транзисторно-електромагнітні комбіновані підсилювачі.
Залежно від опору навантаження, що підключається до підсилювача, розрізняють підсилювачі потужності і підсилювачі напруги.
Підсилювачі потужності працюють на навантаження з опором від одиниць Ом до декількох сотень Ом і створюють в ній значний струм.
Підсилювачі напруги працюють на навантаження з опором від декількох КОм (кіло Ом) до десятків МОм (мега Ом). Підсилювачі напруги звичайно використовують для підсилення слабких сигналів, створюваних на виході датчиками і схемами порівняння в замкнутих системах автоматики.
У багатокаскадних підсилювачах перші каскади найчастіше є підсилювачами напруги, а кінцевий каскад - підсилювачем потужності. Як підсилювачі напруги зараз широко використовуються операційні підсилювачі в інтегральному виконанні, відмінні високою надійністю і стабільністю параметрів.
За родом підсилюючих сигналів розрізняють два типи підсилювачів: підсилювачі гармонійних сигналів і підсилювачі імпульсних сигналів.
Гармонійні підсилювачі служать для підсилення періодичних сигналів різної форми, зміна яких в часі відбувається порівняно повільно.
Імпульсні підсилювачі служать для підсилення імпульсних періодичних і неперіодичних сигналів різної форми. Імпульсні підсилювачі повинні мати високу швидкодію, що дозволяє без істотних спотворень відтворювати на виході фронти підсилюючих імпульсів.
Гармонійні підсилювачі по смузі підсилюваних частот діляться на підсилювачі постійного струму і підсилювачі змінного струму.
Підсилювачі постійного струму - призначені для підсилення сигналів з частотою, починаючи від нуля і до вищої робочої частоти. Вихідний сигнал в таких пристроях пропорційний сумі постійної і змінної складових вхідного сигналу.
Підсилювачі змінного струми - підсилюють сигнал в діапазоні частот, починаючи з нижчої, але більшої нуля і, до вищої робочої частоти. Вихідний сигнал пропорційний тільки змінній складовій вхідного сигналу.
В залежності від частоти підсилюючих сигналів підсилювачі змінного струму діляться на підсилювачі низької частоти (ПНЧ) і підсилювачі високої частоти (ПВЧ).
Залежно від ширини смуги підсилюючих частот підсилювачі змінного струму діляться на виборчі, підсилюючі сигнали у вузькій смузі частот - від декількох герц до декількох десятків герц; смугові, підсилюючі сигнали в смузі частот до декількох кілогерц; широкосмугові, підсилюючі сигнали в широкій смузі частот — до декількох мегагерц.