3.2 Вимоги до архітектурно-просторового рішення

• Архітектурно-просторове рішення залежить від місцерозташування об’єкту. Вимоги до проекту передбачають відтворення основних принципів регіональної архітектури із застосуванням характерних елементів, конструкцій чи архітектурних форм.

• Архітектурні композиційні зв’язки між приміщеннями, що забезпечують виконання основних функцій, визначають основні види архітектурно-просторових рішень туристичних комплексів: централізована композиція (одно або багатоповерхова) із розміщенням основних функцій в єдиному об’ємі або на різних рівнях; блочна композиція (роззосереджена, павільйонна або зблокована), коли основні функції розміщуються в різних об’ємно-просторових блоках; подіумна композиція, коли громадська частина споруди розвивається по горизонталі і є основою для житлової, що розвивається по вертикалі.

• Централізована і блочна композиція може бути: симетрична – центр споруди – вестибюль, над вестибюлем – приміщення харчування, під вестибюлем (у цоколі) – приміщення громадського призначення, у бокових крилах – житлові приміщення; асиметрична – може мати Г-подібну чи якусь іншу форму, але блокується централізовано навколо головного корпусу.

Архітектурно-планувальна композиція впливає на розташування усього рекреаційного комплексу. Вибір системи забудови залежить від рельєфу та природних умов.

• Туристичні притулки, літні кемпінги, дерев’яні будівлі літнього функціонування проектують висотою не більше 2-х поверхів.

3.3 Вимоги до розпланувальної організації внутрішнього простору рекреаційної споруди

Основна функція рекреаційного закладу – забезпечення умов проживання, харчування та організація відпочинку. Ці послуги визначають рівень його комфортності.

Основні функціональні зв’язки з’єднують приймальні приміщення адміністративно-господарської групи із групою житлових приміщень та приміщень громадського призначення.

Вестибюль – основний комунікаційний вузол, який забезпечує зв’язок між житловими кімнатами, приміщеннями харчування та адміністрацією.

Розпланувальна організація житлового поверху може бути різної конфігурації: спрощена, компактна, ускладнена, атріумна.

Від виду горизонтальних комунікацій залежить загальна розпланувальна структура житлового поверху: коридорна, галерейна, секційна, комбінована.

На житловому поверсі, окрім житлових кімнат, передбачаються:

• службові кімнати для обслуговування рекреантів – 12 - 15 м²;

• приміщення для зберігання технічного реманенту – 4 - 6 м²;

• кімната для зберігання чистої білизни – 6 - 8 м²;

• кімната для прасування одягу – 4 - 6 м²;

• місце для чергового (у холі);

• парадний вестибюль (кімната для відпочинку, камінний зал) – 20 - 40 м²;

• бібліотека, кімната для тихого відпочинку – 20 - 30 м²;

• ігрова кімната для дітей - 20 - 30 м²;

• більярдна - 30 м²;

• приміщення для гри в настільний теніс – 30 - 40 м².

Сходова клітка.

При проектуванні споруди на 2 і більше поверхів необхідно передбачити другий (евакуаційний) вихід та додаткову незадимлену сходову клітку.

Ширина сходової клітки повинна бути не менше ширини виходу на сходову клітку з найбільш населеного поверху, але не менше:

• 1,35 м – для споруд з числом відпочиваючих більше 200 осіб;

• 1,2 – для інших споруд;

• 1,0 – для всіх споруд, які ведуть у приміщення з числом одночасного перебування у ньому до 5-ти осіб;

• проміжна площадка між прямими маршами сходової клітки повинна мати ширину не менше 1,20 м;

• при проектуванні криволінійних парадних сходів ширина сходинки у вузькій частині повинна мати не менше 0,22м, (а службових – не менше 0,12м);

• сходова клітка повинна мати природне освітлення через отвори у зовнішніх стінах;

• внутрішні сходи від вестибюля до другого поверху можуть бути відкритими, якщо вестибюль відокремлений від інших приміщень протипожежними перегородками із звичайними дверима.

Основою планувальної структури житлового поверху є ряд розпланувальних елементів (номерів), що повторюються.

На розпланувальне рішення номера впливає: кількість житлових кімнат, їх площа; місткість номера; категорія номера (бізнес-клас, апартаменти, люкс, напівлюкс, звичайний).

Склад номера:

• житлова кімната;

• ванна кімната (санвузол);

• передпокій (коридор);

• кухня (кухня-ніша).

Взаєморозміщення усіх компонентів номера, їх кількість, габарити зумовлюють розпланувальну композицію номера.

Житлові кімнати

• При проектуванні житлових кімнат обов’язково враховують інсоляцію, провітрюваність, вологість, шумоізоляцію приміщень та естетичний вигляд з вікна.

• Житлові приміщення у рекреаційних закладах проектують з урахуванням орієнтації вікон на Пд., Пд. - Сх., Сх., рідше – на Пд. - Зх.

• Спальні кімнати, які призначені для відпочинку сімей з дітьми, проектують в окремих будівлях або у відокремленому крилі споруди. При цьому спальні кімнати повинні мати лоджії чи балкони.

• Під і над житловими приміщеннями не можна проектувати комірчини, складські приміщення, камери зберігання, приміщення харчоблоку тощо.

Площа житлової кімнати залежить від: місткості номера (кількості проживаючих), комфортності рекреаційного закладу; призначення рекреаційного закладу.

Мінімальні площі житлової кімнати:

• одномісні – 9 – 11 м²;

• двомісні – 12 - 14 м²;

• тримісні - 15 м²;

• чотиримісні - 18 м².

За сучасними нормами двокімнатні номери з житловою площею 22 м² і трикімнатні - 40 м² можуть бути одно- та двомісними.

Мінімальна площа передпокою – 1,5 м².

Площа санвузла – 2,5 - 4,6 м².

Адміністративно-господарська група приміщень:

• адміністратор – 10 - 12 м²;

• кабінет директора – 12 - 16 м²;

• черговий адміністратор - 5 м²;

• бухгалтерія – 20 - 25 м²;

• кабінет лікаря – 12 - 18 м²;

• приймальний покій (реєстрація рекреантів) – 20 - 30 м²;

• санітарна кімната для обслуговуючого персоналу (із с/в та душем) – 6 - 8 м²;

• кімната для обслуговуючого технічного персоналу – 10 м²;

• комірка для зберігання технічного реманенту - 4 м²;

• кімната для зберігання чистої білизни – 0,06 м² на одне місце;

• комірка для зберігання брудної білизни – 0,02 м² на одне місце;

• пункт прокату спортивного реманенту (зберігання та видача) – 20 - 40 м².

Харчоблок:

• площа обіднього залу (включаючи розподільчу лінію) проектується із розрахунку 1,8 м² на 1 особу;

• гарячий, холодний цехи – 30 м²;

• комори для продуктів, холодильні камери – 30 м²;

• кімнати для миття та зберігання посуду – 20 м²;

• комірка для зберігання столового реманенту і білизни - 6 м²;

• санітарна кімната для персоналу з гардеробом, с/в і душовими – 10 м².

Перелік приміщень, що можуть бути розташовані у підвальному та цокольному поверхах:

• бойлерні, насосні водопроводу і каналізації, камери вентиляції та кондиціонування приміщень, вузли управління інженерним та технічним обладнанням;

• вестибюль, при влаштуванні виходу з нього назовні через І-ий поверх; реєстратура, службові приміщення, Інтернет - та телефонічні комунікації;

• гардеробні, санвузли, душові, кімнати для паління, камери зберігання;.

• приміщення торгівельного та побутового обслуговування;.

• пункт прокату спортивного реманенту.

4 ПРАВИЛА ПІДРАХУНКУ

ЗАГАЛЬНОЇ, КОРИСНОЇ ТА РОЗРАХУНКОВОЇ ПЛОЩІ,

БУДІВЕЛЬНОГО ОБ’ЄМУ,

ПЛОЩІ ЗАБУДОВИ ТА ПОВЕРХОВОСТІ СПОРУДИ

• Загальна площа – сума площ усіх поверхів (включаючи технічні, мансардні, цокольні та підвальні).

• Площа поверхів споруди – це внутрішня поверхня зовнішніх стін, площа антресолей, засклених веранд, переходів, галерей, лоджій, балконів в залах фойє, кінозалах.

• Площа багатосвітних приміщень включається лише у межах одного поверху.

• При нахилених зовнішніх стінах площа поверху вимірюється на рівні підлоги.

• Корисна площа – сума площ усіх приміщень, за винятком сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів і пандусів.

• Розрахункова площа – сума площ усіх приміщень, за винятком коридорів, тамбурів, переходів, сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів і пандусів, а також приміщень, призначених для розміщення інженерного і комунікаційного обладнання.

• Площа коридорів, які використовуються як рекреаційні (холи, вітальні, камінний зал, більярд на поверсі, зимовий сад тощо) також включається у розрахункову площу.

• Площа технічного горища чи технічного підвалу при висоті від підлоги до низу виступаючих конструкцій не менше 1,8 м, а також лоджій, тамбурів, зовнішніх балконів, ганків, портиків, зовнішніх відкритих сходів у загальну, корисну і розрахункову площі не включається.

• Площа приміщень будівлі – це внутрішня поверхня на рівні підлоги (без урахування плінтусів) між стінами і перегородками.

• Площа мансардного поверху враховується, якщо висота нахиленої стелі становить не менше 1,6 м.

• Будівельний об’єм - визначається як сума будівельного об’єму вище відмітки + 0.00 (наземної частини) і нижче цієї відмітки (підземної частини). Сюди також входять: огороджуючі конструкції, світлові ліхтарі, куполи; без урахування виступаючих архітектурних деталей і конструктивних елементів, портиків, терас, балконів, проходів і проїздів під будівлею на опорах.

• Площа забудови – площа горизонтального січення по зовнішньому контуру будівлі на рівні цоколя (також виступаючі частини, проходи і проїзди під опорами).

• При визначеності поверховості наземної частини споруди в число поверхів включаються всі наземні поверхи, в т.ч. мансардні, технічні і цокольний (якщо верх його перекриття знаходиться вище планувальної відмітки землі не менше, ніж на 2 м).

• При різній кількості поверхів у різних частинах споруди, а також при розміщенні будівлі на рельєфі, коли за рахунок ухилу змінюється кількість поверхів, поверховість визначається окремо для кожної частини будівлі.

• Технічний поверх, розміщений над останнім поверхом, при визначенні поверховості не враховується.