2. Розпланувальна організація номерів з автостоянко

Для автотуристичних комплексів розпланувальна структура номера включає стоянку для автомобіля.

Варіанти розпланувальних схем номерів з автостоянкою:

• стоянка перед номером;

• стоянка поруч з номером;

• стоянка під номером;

• стоянка над номером.

Стоянка перед номером може бути:

• під кутом 90⁰ до лінії руху – найбільш економний при двосторонньому розташуванні стоянок відносно під’їзної дороги;

• під гострим кутом до напрямку руху - кут визначається шириною номера, для полегшення в’їзду і виїзду автомобіля;

• паралельно лінії руху – потребує місця для стоянки, що дорівнює ширині двох номерів. У такому випадку другу лінію автостоянок влаштовують з іншої сторони під’їзної дороги, порушуючи принцип зв’язку номер – стоянка.

Стоянка поруч з номером:

можлива при блокуванні номерів попарно або по чотири. При такому вирішенні влаштовують піднавіси над стоянкою або гаражі закритого чи відкритого типу.

Стоянка під номером або над номером:

Використовується для двоповерхових корпусів мотелів чи кемпінгів.

Вхід в номер організовують:

• по загальній галереї (при рядовому блокуванні номерів),

• по загальних сходах (при блокуванні попарно або по чотири),

• по внутрішній сходовій клітці в кожному номері.

В багатоповерхових мотелях використовують принцип поверхового розташування автостоянок

Рисунок 6. Розпланувальна організація номерів з автостоянкою:

а – схеми розміщення номера і автостоянки на одному рівні:

1 – рядове - стоянка перед номером (перпендикулярно і під кутом);

2 – рядове двостороннє - стоянка перед номером (перпендикулярно і під кутом);

3 – зигзагоподібне - стоянка перед номером (паралельно і перпендикулярно);

4 – блочне - стоянка між блоками;

5 – хрестоподібне - стоянка перпендикулярно до номера;

б – схеми розміщення номерів і стоянки на двох рівнях:

1 – стоянка під номером;

2 – стоянка поруч і над номером на другому і першому рівнях;

3 – стоянка під зблокованими номерами;

4. – стоянка під хрестоподібним блоком номерів.

7. Розпланувальна організація обслуговуючих приміщень

Технологічний процес обслуговування на житловому поверсі – це сукупність дій, спрямованих на задоволення санітарно-гігієнічних, комфортних та естетичних вимог рекреантів до тимчасового житла, яке їм надається.

Розпланувальна організація обслуговуючих приміщень на житловому поверсі забезпечує умови для організації та здійснення цього процесу на кожному окремому житловому поверсі.

Рисунок 7. Розпланувальне рішення обслуговуючих приміщень на житловому поверсі:

а – часткове блокування обслуговуючих приміщень на поверсі;

б – комбіноване розміщення обслуговуючих приміщень на поверсі;

в – блокування обслуговуючих приміщень з вертикальною комунікацією;

г – розділене (відокремлене) розташування основних обслуговуючих приміщень;

1 – приміщення для обслуговуючого персоналу;

2 – приміщення для чищення та прасування одягу;

3 – приміщення для чистої білизни;

4 – приміщення для брудної білизни;

5 – приміщення для сервірування;

6 – реманентна;

5. – білизнопровід.

Санітарно-гігієнічні вимоги зумовлені створенням необхідного мікроклімату в житлових приміщеннях:

• нормативний температурно-вологісний режим;

• вентиляція чи кондиціонування;

• відсутність шуму, вібрації;

• нормативна інсоляція, освітлення;

• регулярне прибирання, чистота та гігієна.

Житлові номери - основний простір для здійснення технологічного процесу.

Приміщення для персоналу – простір для обслуговування технологічного процесу.

Взаємозв’язок цих просторів - це якість здійснення технологічного процесу.

Приміщення для обслуговуючого персоналу за розташуванням на поверсі, в залежності від конфігурації житлового поверху, можуть бути централізованими і децентралізованими.

• Централізоване розташування обслуговуючих приміщень

Застосовують для житлових поверхів складної і компактної конфігурації, при замкненому вирішенні коридору або двома паралельними коридорами.

Централізація характеризується однаковими відстанями від найбільш віддалених номерів до обслуговуючих приміщень. Така ж вимога ставиться до розміщення вертикальних комунікацій на поверсі. Тому обслуговуючі приміщення розташовують поруч або в одному блоці з вертикальними комунікаціями.

Таку планувальну організацію розміщення мають обслуговуючі приміщення готелів „Київ” (Київ), „Віру” (Таллін) – рис.8., „Прибалтійський” (Санкт-Петербург).

• Децентралізоване розташування обслуговуючих приміщень

Використовують для житлових поверхів прямокутної конфігурації або атріумного типу. При цьому вони не обов’язково прив’язуються до вертикальних комунікацій.

Наприклад, при розпланувальному вирішенні атріумного готелю „Рідженсі - Хайатт” в Атланті ліфтовий хол виходить в атріум, сходи розташовані по діагоналі квадратного розпланувального рішення.

Рисунок 8. Розпланувальне рішення обслуговуючих приміщень на житловому поверсі готелю „Віру” (Таллін):

1 – номер на одну особу; 2 – номер на дві особи; 3 – ліфтовий хол і пасажирські ліфти;

4 – кімната для чергового персоналу; 5 – реманентна; 6 – приміщення для прасування одягу;

7 – приміщення для чистої білизни; 8 – приміщення для сервірування;

9 – комірка для брудної білизни; 10 – службовий ліфтовий хол та ліфти; 11 – сміттєпровід.

Склад приміщень для обслуговуючого персоналу:

• кімната для обслуговуючого персоналу з відповідним санітарним обладнанням;

• кімната для чищення та прасування одягу;

• приміщення для зберігання чистої білизни;

• комірка для брудної білизни;

• приміщення для зберігання реманенту для прибирання;

• приміщення сміттєпроводу;

• приміщення для сервірування – у готелях підвищеної комфортності (для організації харчування в номері; повинно мати зручний зв’язок з розподільчою ресторану).

Всі обслуговуючі приміщення можуть бути як окремими, так і зблокованими в єдиний розпланувальний комплекс.

Вибір розпланувального рішення і складу обслуговуючих приміщень житлового поверху залежить від ступеня комфортності та типу рекреаційного комплексу:

• при місткості житлового поверху 60 місць у готелях підвищеного рівня комфортності – на кожному житловому поверсі;

• при місткості житлового поверху 80 – 100 місць у готелях середнього та низького рівня комфортності – на кожному житловому поверсі;

• при місткості житлового поверху до 30 місць – через поверх (на одному поверсі – приміщення для обслуговуючого персоналу та приміщення для чищення і прасування одягу, на другому – приміщення для чистої та брудної білизни, реманенту та сміттєпроводу);

• при місткості житлового поверху більше 100 місць – два блоки обслуговуючих приміщень;

• для рекреаційних установ санаторного типу, пансіонатів, туристичних баз обслуговуючі приміщення проектують на кожні 100 місць. При цьому приміщення для обслуговуючого персоналу суміщено з приміщенням для чистої білизни.

Площі обслуговуючих приміщень:

• кімната для обслуговування приміщень – 7 – 19 м² (в залежності типу рекреаційного закладу);

• кімната для чищення та прасування одягу – 6 - 16 м² (призначена для самообслуговування рекреантів);

• приміщення для чистої білизни - 4 м² на 30 номерів (у вигляді комірчини без природного освітлення, передбачається добрий зв’язок зі сходовою кліткою або ліфтом);

• приміщення для брудної білизни – 2 - 8 м² (у вигляді комірчини).

• приміщення для реманенту для прибирання – 8-15 м² (для кемпінгів – до 4 м².)

В залежності від архітектурно-розпланувального рішення житлового поверху та рівня комфортності рекреаційного закладу відсоткові співвідношення площ приміщень по відношенню до загальної площі забудови житлового поверху повинні складати:

54 - 70% - площа житлових номерів;

1,8 – 8,4% - площа приміщень для обслуговуючого персоналу;

13,1 – 22,0% - загальна площа горизонтальних комунікацій;

3,5 – 6,5% - площа сходово-ліфтових холів;

0. – 3,8% - площа гостинних на житлових поверхах.

9 РОЗПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИМІЩЕНЬ

ГРОМАДСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

0. 9.1 Принципи формування розпланувальної структури

1. приміщень громадського призначення

Принципи формування розпланувальної структури приміщень громадського призначення визначаються їх соціальною сутністю – організацією процесу використання матеріальної чи духовної продукції, враховуючи забезпечення технології їх продукування.

Простір для приміщень громадського призначення має чіткий поділ на:

• простір для використання духовної чи матеріальної продукції;

• простір для обслуговування.

Всі процеси громадського обслуговування можна згрупувати за видами:

• харчування;

• видовищні;

• розважальні;

• торгівельні;

• спортивно-оздоровчі;

• туристично-пізнавальні;

• побутові.

Структура розпланувальної організації приміщень громадського призначення: