32. Наведіть приклади впливу підстильної поверхні на клімат України.

Підстильна поверхня (море, суходіл, рівнини, гори, океанічні течії тощо) впливає на розподіл сонячної радіації та на рух повітряних мас. Рівнинний рельєф України зумовлює поступове збільшення кількості сонячної радіації та підвищення середньої температури повітря з півночі на південь, і не перешкоджає руху повітряних мас різних типів і підтипів. Вплив континентальних повітряних мас зростає з північного заходу на південний схід країни. З підйомом на схилах гір зростає кількість опадів і знижується температура повітря (Карпати і Кримські гори). Карпатські і Кримські гори є бар’єром для проходження повітряних мас певних напрямків. Західні схили гір мають більш вологий клімат, а східні – більш сухий. Це впливає на рослинний покрив. Вплив морів найбільш відчутний з північної частини Атлантичного океану, а також з Північного Льодовитого Океану. Вплив Чорного і Азовського морів є незначним. На місцевий клімат (мікроклімат) впливають також річки, озера, водосховища, ґрунтово-рослинний покрив, міська забудова.

34. Завдання на контурній карті.

Нанесіть на контурну карту адміністративну одиницю (область чи АРКрим), на території якої ви проживаєте, а також інші адміністративні одиниці вищого порядку України та країни, з якими вона межує.

Варіант 9

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
В	Г	Б	А	В	В	Б	А	Г	В	А	Б	В	Г	В	Б	А	А	А	Г

21. 1-Г 2-А 3-В 4-Б	22. 1-В 2-Д 3-Б 4-А	23. 1-Д 2-Б 3-Г 4-А	24. 1-Б 2-А 3-В 4-Д	25. 1-А 2-Г 3-Д 4-Б
26. ГБАВ	27. ВАБГ	28. БВГА	29. ВБГА	30. ВБГА

31. Наведіть приклади небезпечних атмосферних явищ та визначте причини їх виникнення.

Небезпечні атмосферні явища часто виникають досить несподівано, проявляються як стихійні і завдають значних збитків населенню та господарству. Здебільшого вони пов’язані з особливостями атмосферної циркуляції, іноді на них впливає рельєф місцевості. До небезпечних явищ належать зливи, густі тумани, сильні вітри, спека, хуртовини, снігопади, заморозки. Дещо рідше трапляються пилові бурі, суховії, смерчі, ожеледь.

Зливи – це короткочасні інтенсивні дощі, під час яких інколи випадає місячна норма опадів для даної місцевості. Потужні зливові струмені й потоки завдають значної шкоди господарству, підмиваючи дороги та фундаменти будівель, розмиваючи схили ярів. У горах вони більш тривалі, іноді спричиняють катастрофічні паводки на річках. Нерідко зливи супроводжуються іншими несприятливими атмосферними явищами – грозою, градом, сильним вітром. Під час грози в купчасто-дощових хмарах або між хмарами і земною поверхнею виникають електричні розряди – блискавки. У травні – червні грози супроводжуються градом. Град – явище швидкоплинне, у більшості випадків його тривалість не перевищує 5 хв. Проте він завдає значних збитків, пошкоджуючи посіви та плодові дерева.

Сильні вітри, що дмуть із швидкістю понад 10 м/с, спостерігаються як під час гроз, так і з надходженням на територію атмосферних фронтів і циклонів. Особливо небезпечні штормові (понад 20 м/с) та ураганні (понад 30 м/с) вітри, які пошкоджують будівлі, ламають дерева, опори ліній зв’язку. У горах сильні вітри спричиняють вітровали – вивертання дерев з коріннями.

У грозових хмарах можуть виникати смерчі, які вертикальним вихором повітря поширюються до поверхні землі. Вони мають вигляд стовпа діаметром від кількох десятків до сотень метрів з лійкоподібним розширенням угорі. Смерчі бувають влітку в дуже прогрітих повітряних масах.

Останніми роками у зв’язку з потеплінням клімату почастішали спеки – бездощові періоди з високими середньодобовими температурами повітря. Вони бувають переважно наприкінці весни і влітку, стовпчики термометрів з дня в день піднімаються до +30 °С і вище.

Тривалі бездощові періоди та низька вологість повітря і ґрунту призводять до посух, внаслідок яких різко знижуються врожаї сільськогосподарських культур. У степових регіонах розвиваються суховії та пилові бурі. 

Тумани як правило виникають в холодний період року. Найбільше їх спостерігається у гірських районах. Особливо небезпечні сильні тумани для транспорту.

Хуртовини – це перенесення снігу над земною поверхнею вітром. Найчастіше вони виникають при переміщенні середземноморських і атлантичних циклонів. Погіршуючи видимість і утворюючи перемети снігу, хуртовини створюють труднощі для різних видів транспорту. Циклональна погода взимку супроводжується також сильними снігопадами, налипанням мокрого снігу на лініях зв’язку, що приводить до їх обривів. У гірських районах внаслідок інтенсивних снігопадів чи активного танення снігу під час зимових відлиг і навесні буває сходження снігових лавин.

У холодний період року часто виникають є ожеледі та ожеледиці. Ожеледь – це утворення льодяної кірки на поверхні землі та різних предметах внаслідок намерзання переохолоджених крапель дощу, мряки або туману. Ожеледиця – це утворення такої кірки на поверхні землі та дорогах унаслідок похолодання, що наступає після відлиги. Ці атмосферні явища небезпечні для руху людей і транспорту, завдають великої шкоди посівам озимих культур.

Навесні та восени часто бувають заморозки – зниження температури повітря або ґрунту до 0 °С й нижче. Зазвичай вони трапляються до 25 квітня і після 16 жовтня, однак вони бувають і у травні та вересні. Вони шкодять садам і теплолюбним культурам.